Connect with us

З життя

Службовий пес-шукач накинувся на 16-річну школярку й гавкав несамовито: коли поліцейські зняли відбитки дівчини, виявилося щось жахливе

Published

on

Ото ж, слухай, яка історія трапилася в одній із шкіл у Києві. У 17-й гімназії влаштували відкритий урок з безпеки зібрали старшокласників, вчителів та батьків. Запросили місцевого кінолога з його службовою вівчаркою на імя Барс. Ці собаки-шукачі завжди вражають підлітків, а тут ще й показали, як Барс знаходить заборонені речі чи зброю, і як слухає команди.
Кінолог у формі вийшов на сцену з Барсом. Пес був спокійний, навіть трохи лінивий, але очі його уважно оглядали зал. Діти перешіптувались.
“Це не просто собака, усміхнувся офіцер. Це мій напарник. І він ніколи не помиляється.”
Він показав кілька команд: Барс знайшов муляж пістолета в рюкзаку та легень біля учня, у якого в кишені була спеціальна мітка. Усі аплодували.
Але раптом все змінилося.
Коли офіцер збирався закінчити виступ, Барс різко насторожився. Вуха напружились, шерсть на шиї стала дибки. Він завмер, дивлячись у натовп, а потім з гарчанням кинувся вперед.
“Барс! Стоять!” гримнув кінолог, але пес не слухався.
Вівчарка з гавкотом накинулася на дівчину в третьому ряду. Це була скромна, тиха учениця на імя Оксана завжди сиділа осторонь, не втручалася у шкільні суперечки. Того дня вона стояла з подругами, тримаючи зошит. Здавалося, звичайна соромязлива дівчина.
Але Барс рвався до неї, ніби збожеволів. Він гарчав, скалив зуби, а потім штовхнув її на підлогу. Оксана верескнула, зошит розлетівся, а в залі почалася паніка. Вчителі намагались відтягнути собаку.
“Фу, Барс! Лежати!” кінолог схопив його за нашийник і ледве відтягнув. Але пес не відводив погляду від Оксани, важко дихав і продовжував гарчати.
Офіцер був у шоці:
“Він ніколи так не поводиться без причини Ніколи.”
Дівчина тремтіла, очі повні сліз. Усі подумали, що собака переплутала запахи. Але кінолог наполіг:
“Дівчино, вам і вашим батькам треба зайти до відділку. Щось тут нечисто.”
Батьки обурювались, кричали про “ганьбу перед усіма”, але Барс не вгавав, і з його інстинктами не посперечаєшся.
Коли Оксану привели до поліції, зняли відбитки пальців. І тоді у всіх мурашки пішли по шкірі. Компютер знайшов збіги.
Відбитки належали жінці, яку розшукували за серйозні злочини.
Кінолог повільно подивився на тремтячу “школярку”:
“Сама розповіси чи мені читати справу?”
Дівчина глибоко зітхнула, і раптом її обличчя змінилося. З боязкої школярки вона перетворилася на холодну, дорослу жінку з поглядом, що бачив занадто багато.
“Гаразд годі гратися”, сказала вона низьким, впевненим голосом.
Виявилося, що її справжнє імя Наталя, і їй не 16, а 32. Через рідкісну хворобу вона виглядала як підліток невисока, з дитячими рисами обличчя. І цим користувалася.
Наталя роками ховалася від поліції, встигнувши побувати в різних містах. У її справі були пограбування, шахрайство, крадіжки коштовностей.
Відбитки знаходили на сейфах, дверях, у квартирах але вона завжди тікала, бо ніхто не вірив, що злочини скоїла “дитина”.
Вона вступала до шкіл, жила в сімях під виглядом сироти, постійно міняла імена. Ніхто навіть не підозрював, що поряд із дітьми навчається доросла жінка.
“Ніхто б мене не розкрив, усміхнулася вона. Якби не ваша клята собака.”
Кінолог глянув на Барса, який сидів біля ніг і не відводив погляду від затриманої.
“Бачиш, Наталю, сказав він холодно. Люди можуть помилятися. Але мій напарник ніколи.”

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

один − один =

Також цікаво:

З життя7 години ago

That Morning, Michael Sergeyevich’s Breathing Grew Worse. “Nikita, I Don’t Want Anything—No Doctors,…

That morning, Michael Gregorys breath grew short each inhale ragged, pulling him closer to the end. Nick, he whispered, with...

З життя7 години ago

Déjà Vu She Always Waited for Letters. Since Childhood. Her Addresses Changed, Trees Grew Smaller,…

Déjà vu She always waited for letters. Ever since she was a child, she waited. Her whole life. Addresses changed....

З життя8 години ago

Night Bus Express: When Five Rowdy Revelers Board London’s Last Trolley and Are Taught an Unforgetta…

The Night Owl The accordion doors of the night bus clattered open, and a pocket of warmth fogged out into...

З життя8 години ago

“WHY DID YOU SAVE HIM? HE’S JUST A VEGETABLE! YOU’LL BE CHANGING BEDPANS FOR THE REST OF YOUR LIFE, …

WHY DID YOU SAVE HIM? HES PRACTICALLY A VEGETABLE! NOW YOURE GOING TO BE CHANGING HIS BEDPANS FOR THE REST...

З життя9 години ago

Not Meant to Be… The Train Journey’s Second Day: Unexpected Confessions, Knitting Circles, and a M…

…The train had been trundling along for the second day. Folks had already got to know each other, shared pots...

З життя9 години ago

My Ex-Wife… It Happened Two Years Ago: My Business Trip Was Ending, and as I Prepared to Return …

My Former Wife… It happened two years ago, although now the memory feels as fragmented and murky as a dream...

З життя10 години ago

Anna Peterson sat weeping on a hospital bench. Today was her 70th birthday, yet neither her son nor …

Mary Thompson was sitting alone on a bench in the hospital garden, quietly sobbing. Today was her 70th birthday, but...

З життя10 години ago

I Called Out the Window: “Mum, Why Are You Up So Early? You’ll Catch Cold!” She Turned, Waved Her Sh…

I shouted out of the window, Mum, what are you doing out there so early? Youll catch your death! She...