Connect with us

З життя

Свято вдома – а подарунок у дії!

Published

on

“Зі святом, кохана!” урочисто промовив мій чоловік, подарувавши мені пилосос на двадцяту річницю весілля. А вже зранку цей “чудовий” презент позбавив його голосу!

Дівчата, уявіть: двадцять років разом з Тарасом це ж не просто так! Фарфорова річниця, а він мені пилосос. Я, Оксана Григоренко, чекала на цей день, як на свято: мріяла про романтику, про вечерю в київському ресторані, про квіти А він? Зранку зник із загадковим виглядом, а потім увійшов у хату, немов генерал на параді, з двома коробками.

Зі святом, серденько! і простягає мені меншу. Відкриваю отак несподіванка! суперсучасний миючий пилосос. Ну просто мрія кожної господині, чи не так? А потім, не зважаючи на мій вираз обличчя, він розпаковує другу коробку величезний телевізор, про який він щоденно базікав останні півроку.

Це наш спільний подарунок! радісно оголосив.

Святковий вечір пройшов так: я сиділа за столом, а Тарас перед телевізором, перемикаючи канали, немов підліток. На мій салат кидав мимохідь:

Ну як, господинько, подаруночок? Практичненько, правда ж?

Це “господинько” мене добило. Двадцять років бути дружиною і от тобі, виходить, я просто прибиральниця? Та я ж йому придбала дорогі парфуми! Але після такого ні, дякую.

Тієї ночі я не спала. А зранку, коли Тарас ще хропів, я приготувала йому сюрприз: дві гарненькі коробки. В одну поклала блискуче сміттєве відро, в другу новенький вантуз. Все з бантиками, як належить!

Він вийшов на кухню, ще сонний, а я з солодкою посмішкою:

З річницею, любий! Ось тобі подаруночки!

Його обличчя, коли він побачив відро й вантуз, було варте мільйона гривень! Він стояв, мов укопаний, то на мене дивився, то на свої нові “скарби”.

Це що? прошепотів.

Для тебе, голубчику! відповіла я медовим голосом. Ти ж у нас відповідальний за сміття й засмічені труби. От я й подумала варто оновити інвентар!

Він зрозумів усе. Без слів. Але ввечері приніс мені гігантський букет троянд і квитки на виставу.

А відро з вантузом досі стоять у коморі нагадування про те, що іноді треба вміти жартувати. І знаєте що? Відтоді сміття виносить без нагадувань. Ось так, дівчата, навіть з пилососа можна витягти користь!

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

6 − один =

Також цікаво:

З життя26 хвилин ago

Прозріння після падіння

Каяття прийшло Соломія була жінкою з вигадкою та фантазією. Що б не робила виходило гарно та незвично. Лагідна, скромна, але...

З життя26 хвилин ago

Таємниця, яку він не повинен дізнатись.

Він не повинен знати. Оксана стояла біля підїзду старої хрущовки, не наважуючись натиснути кнопку домофона. У кишені пальта лежала зімята...

З життя1 годину ago

Очі бездомного пса з притулку наповнилися сльозами, коли він впізнав у незнайомці свого колишнього господаря – зустріч, на яку чекав, здавалося, вічність

Очі пса із притулку наповнилися слізьми в ту мить, коли він побачив у незнайомцеві свого колишнього господаря. Це була зустріч,...

З життя1 годину ago

Жодна бабуся не може забрати дитину з садочка. Мені доводиться платити величезні суми за догляд.

Я просто киплю від злості! Сьогодні знову посварився з мамою, і навіть дзвонити свекрусі не хочеться.У нас, здавалося б є...

З життя1 годину ago

Життя, сповнене несподіванок

Життя сповнене несподіванок Маряна була заміжньо чотири роки, а потім чоловік пішов, залишивши її з донькою. Більше вони його не...

З життя1 годину ago

Повернення до витоків

**Щоденниковий запис** Гарненька Марічка Бойко збиралася заміж. Університетські друзі й гадки не мали, що саме вона вискочить першою. Але женихом...

З життя2 години ago

Хлопчик вкрав молоко й обіцяв повернути – а вона знайшла родину, якої не мала

**Щоденниковий запис** Пізньої осені, у маленькому містечку Вербове, ринок був оживлений, як завжди у вихідні. Продавці викрикували ціни, брязкіт металевих...

З життя2 години ago

Загадкова згода: три місяці потому все стало зрозуміло.

Сьогодні я остаточно попрошу у дружини розлучення, моя кохана, благав Олег свою кохану Марічку. Тільки не хвилюйся, я не маю...