Connect with us

З життя

Свято вдома – а подарунок у дії!

Published

on

“Зі святом, кохана!” урочисто промовив мій чоловік, подарувавши мені пилосос на двадцяту річницю весілля. А вже зранку цей “чудовий” презент позбавив його голосу!

Дівчата, уявіть: двадцять років разом з Тарасом це ж не просто так! Фарфорова річниця, а він мені пилосос. Я, Оксана Григоренко, чекала на цей день, як на свято: мріяла про романтику, про вечерю в київському ресторані, про квіти А він? Зранку зник із загадковим виглядом, а потім увійшов у хату, немов генерал на параді, з двома коробками.

Зі святом, серденько! і простягає мені меншу. Відкриваю отак несподіванка! суперсучасний миючий пилосос. Ну просто мрія кожної господині, чи не так? А потім, не зважаючи на мій вираз обличчя, він розпаковує другу коробку величезний телевізор, про який він щоденно базікав останні півроку.

Це наш спільний подарунок! радісно оголосив.

Святковий вечір пройшов так: я сиділа за столом, а Тарас перед телевізором, перемикаючи канали, немов підліток. На мій салат кидав мимохідь:

Ну як, господинько, подаруночок? Практичненько, правда ж?

Це “господинько” мене добило. Двадцять років бути дружиною і от тобі, виходить, я просто прибиральниця? Та я ж йому придбала дорогі парфуми! Але після такого ні, дякую.

Тієї ночі я не спала. А зранку, коли Тарас ще хропів, я приготувала йому сюрприз: дві гарненькі коробки. В одну поклала блискуче сміттєве відро, в другу новенький вантуз. Все з бантиками, як належить!

Він вийшов на кухню, ще сонний, а я з солодкою посмішкою:

З річницею, любий! Ось тобі подаруночки!

Його обличчя, коли він побачив відро й вантуз, було варте мільйона гривень! Він стояв, мов укопаний, то на мене дивився, то на свої нові “скарби”.

Це що? прошепотів.

Для тебе, голубчику! відповіла я медовим голосом. Ти ж у нас відповідальний за сміття й засмічені труби. От я й подумала варто оновити інвентар!

Він зрозумів усе. Без слів. Але ввечері приніс мені гігантський букет троянд і квитки на виставу.

А відро з вантузом досі стоять у коморі нагадування про те, що іноді треба вміти жартувати. І знаєте що? Відтоді сміття виносить без нагадувань. Ось так, дівчата, навіть з пилососа можна витягти користь!

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

4 × 5 =

Також цікаво:

З життя52 хвилини ago

A Young Girl Walked into an Upscale London Jeweller’s, Hand in Hand with Her Father

8th March A young girl toddled into an elegant jewellers in Mayfair, her small hand wrapped securely in mine. She...

З життя4 години ago

The courtroom was so silent you could hear the flicker of paper turning.

The courtroom was silent, the only sound the faint shuffle of paper against mahogany. High upon her bench, Judge Margaret...

З життя5 години ago

The Housekeeper in the Kitchen

The scullery sat just off the grand hall, within earshot of the violins but tucked far enough away to remind...

З життя7 години ago

The airport bustled with its usual rush, just like any ordinary day.

The airport bustled like any other day in London Heathrow. Suitcases rumbling along. Metal detector whirring. Plastic trays gliding down...

З життя10 години ago

The café pulsed with that delicate midday quiet—a fleeting calm that seemed both precious and borrowed.

The café dozed in that peculiar lull of lunchtime the sort of hush that feels borrowed and ready to be...

З життя16 години ago

The young girl had already made up her mind: she’d rather be called a thief than watch the baby spend another night in tears.

The little girl had already made up her mindshed rather be called a thief than watch the baby cry himself...

З життя16 години ago

She’d cleaned his office for years… Then she stunned the entire board by firing him on the spot

Eleanor arrived at Bainbridge & Collingwood every morning at 5:47 a.m. Not because she was required to. She simply liked...

З життя19 години ago

The garden seemed far too tranquil for any falsehoods to linger.

The garden was far too serene for a lie. The last rays of sunlight filtered gently through the branches above,...