Connect with us

З життя

Таємниці жіночого мислення

Published

on

**Щоденник**

Вечір. Тарас приїхав додому виснаженим переговори, проблеми, але хоч трохи радує, що завтра вихідний.

Хоча б виспатися, тиждень був важкий, пробурмотів він, лягаючи спати, а дружина лише хитренько всміхнулась.

Він побачив цей погляд і застогнав:

Оленько, дай вранці поспати, бо я вже знаю, що ти задумала

Тарас і Олена одружені одинадцять років, сину Максимкові девять. Обоє працюють: дружина директор невеликої, але солідної фірми, чоловік теж на престижній посаді із гарною зарплатою.

Субота в їхньому будинку день прибирання. Завжди. Навіть у свято. Якщо субота робоча тоді у неділю. Олена чистюля до мозку кісток. З одного боку, Тарасу це подобається, а з іншого вона нікому не дає спокою, доки у домі не засяє. Сама не сяде і іншим не дозволить, поки не приберуть.

Коли чоловік намагається заперечити, він каже:

Ну я ж не неряха. Шкарпетки завжди на місці, посуд у мийку кидаю, одяг у кошик для білизни складаю. Досить акуратно живу. Але дружина думає інакше.

Тієї суботи Олена прокинулась, як завжди, але трохи забарилась у ліжку можна не поспішати. Подумала про план дій.

Гаразд, нехай Тарас поспить ще годину, але не більше, бо інакше пролежить до обіду.

Тарас уві сні почув її голос:

Ну вже, прокидайся, снідаємо, а потім прибирання. За тиждень стільки пилу накопичилося!

Оленько, ну дай поспати, тиждень був важкий, простогнав він, розуміючи, що вже не засне.

Так починається кожна їхня субота.

Тарасе, тобі ж самому приємніше спати у чистій кімнаті, суворо відповідає вона і йде будити сина.

Максимку, це стосується і тебе. Снідай, а потім прибирання. Збери свої танки та літаки, інакше сама приберу.

Для Максимки це найстрашніше коли мама сама береться за його іграшки. Тоді з його кімнати лунає:

Мамо, навіщо ти це зробила?! Ти зруйнувала мою військову базу із шістьма солдатиками!

А чому в тебе ковдра на підлозі? питає мати.

Це не ковдра! зухвало відповідає син. Це ангар, де схований секретний аеродром!

Ну-мо, збирай іграшки, скрізь розкидані, незадоволено каже Олена.

Тож кожну суботу Тарас із сином отримують лекцію від господині дому. Бурчать, але виконують.

Мамо, може, спочатку пограємось із татом, а потім приберемо? запропонував Максимко.

Ніяких «потім». Знаю я вас. Поснідаєте, приберете, а там побачимо

Олена пішла на кухню, але незабаром почувся її незадоволений голос:

Чого ти кричиш? Я тобі нещодавно корм насипала. Не голодний, тож закрий рота.

Кіт Барсик терся об її ноги й тихо нявкав, мабуть, випрошуючи щось смачненьке. Барсик пухнастий, сірого кольору, з блакитними очима й білими лапками, улюбленець родини.

Будинок у них двоповерховий, невеликий, але затишний. За тиждень пил і безлад стають помітними увечері ніхто не прибирає, усі втомлені. А Максимко, звісно, сам нічого не зробить. Літо, пил, пісок від кота у суботу знаходиться робота для всіх.

Тарас піднявся сон уже не вернеться, а їсти вже хочеться. Вийшов із ванної на кухню, де Олена із сином уже снідали.

Ого, дружино, ти встигла напаскудити млинців? Молодець! підійшов і чмокнув її у маківку.

А ти думав, я, як деякі, літаю в ліжку до обіду?

Тату, сідай швидше, поки млинці теплі! промовив Максимко, весело поглядаючи на батьків.

Чесно кажучи, Олена розбудила чоловіка не так і рано снідали близько девятої.

Ну що, мої дорогі чоловічки, поснідаємо, приберемося, а потім що? усміхнулась вона, оглядаючи рідних.

Тарас важко зітхнув:

А потім у супермаркет за продуктами.

Молодець, правильно, задоволено кивнула Олена.

Так у них заведено: коли в домі чисто, їдуть усією родиною за покупками. Тарас не проти прибирання чи походу у магазин просто шкодує часу.

Прибирали всі. Навіть Максимко сьогодні не бунтував сам зібрав розкиданий одяг і прибрав іграшки. Звісно, по-своєму. Але коли в будинку засяяло, Олена з полегшенням зітхнула.

Ох, як же я люблю чистоту, усміхнулась вона.

Підтримую, відповів Тарас, ховаючи пилосос під сходами.

Тепер спочиваємо і їдемо у магазин. Список у мене вже готовий. Ти готуєшся, Тарасе? Чоловік кивнув. Він завжди готовий.

Він сів біля дружини на диван, і раптом йому спала на думку геніальна ідея.

А що, якщо ми замовимо клінінгову службу? Зараз це називається не «прибиральниця», а «менеджер з чистоти». Пошукаю в інтернеті варіанти.

Після магазину Тарас сів за ноутбук, прочитав відгуки, подзвонив у кілька фірм і наважився на розмову з Оленою. В

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

9 + 1 =

Також цікаво:

З життя4 години ago

That Morning, Michael Sergeyevich’s Breathing Grew Worse. “Nikita, I Don’t Want Anything—No Doctors,…

That morning, Michael Gregorys breath grew short each inhale ragged, pulling him closer to the end. Nick, he whispered, with...

З життя4 години ago

Déjà Vu She Always Waited for Letters. Since Childhood. Her Addresses Changed, Trees Grew Smaller,…

Déjà vu She always waited for letters. Ever since she was a child, she waited. Her whole life. Addresses changed....

З життя5 години ago

Night Bus Express: When Five Rowdy Revelers Board London’s Last Trolley and Are Taught an Unforgetta…

The Night Owl The accordion doors of the night bus clattered open, and a pocket of warmth fogged out into...

З життя5 години ago

“WHY DID YOU SAVE HIM? HE’S JUST A VEGETABLE! YOU’LL BE CHANGING BEDPANS FOR THE REST OF YOUR LIFE, …

WHY DID YOU SAVE HIM? HES PRACTICALLY A VEGETABLE! NOW YOURE GOING TO BE CHANGING HIS BEDPANS FOR THE REST...

З життя6 години ago

Not Meant to Be… The Train Journey’s Second Day: Unexpected Confessions, Knitting Circles, and a M…

…The train had been trundling along for the second day. Folks had already got to know each other, shared pots...

З життя6 години ago

My Ex-Wife… It Happened Two Years Ago: My Business Trip Was Ending, and as I Prepared to Return …

My Former Wife… It happened two years ago, although now the memory feels as fragmented and murky as a dream...

З життя7 години ago

Anna Peterson sat weeping on a hospital bench. Today was her 70th birthday, yet neither her son nor …

Mary Thompson was sitting alone on a bench in the hospital garden, quietly sobbing. Today was her 70th birthday, but...

З життя7 години ago

I Called Out the Window: “Mum, Why Are You Up So Early? You’ll Catch Cold!” She Turned, Waved Her Sh…

I shouted out of the window, Mum, what are you doing out there so early? Youll catch your death! She...