Connect with us

З життя

Врятовані на твердій землі

Published

on

Сину, з Богом, щасти тобі на іспитах, схвильовано проводжала вранці Марія свого єдиного сина Олега до університету.

Він мав їхати на вступні іспити до сусіднього міста. Вона підбадьорювала його, нагодувала сніданком і відправила здобувати нові вершини.

Дякую, мамо, не хвилюйся, все буде добре. На бюджет, звісно, навряд чи вступлю за сином замкнулися двері, чоловік уже поїхав на роботу.

Марія з Андрієм прожили двадцять два роки. За цей час вони виростили сина Олега, гарного хлопця. Батьки були впевнені, що їхнього сина в житті чекає лише найкраще. Він зростав у достатку, подорожував з ними, був оточений любовю та турботою. Олег теж не створював батькам проблем, був спокійним і відповідальним.

Ще коли Олег був малим, Марія з чоловіком торгували на ринку, а сина залишали на бабусю. Так вони починали свій невеликий бізнес. Згодом справи налагодилися, зявилися гроші.

Марічко, годі тобі стояти на ринку, пропоную оселитися вдома та займатися господарством, сказав одного разу Андрій.

Але ж я хочу, щоб нам нічого не бракувало, тому й повинна тобі допомагати, заперечила дружина, та й вдома сидіти нудно.

Ти ж завжди знала мої погляди: дружина має бути хранителькою домашнього вогнища, а чоловік годувальником, підкреслив Андрій.

Марію з дитинства вчили, що жінка дотримується слова чоловіка, щоб зберегти родину. Та й які в неї були аргументи? Родина жила в достатку, бізнес квітнув.

Наша квартира, яку ми взяли в іпотеку, потребує догляду, затишку, а син турботи. Тем більше, Олежко скоро йде до школи.

Погоджуюся, Андрію, я не проти. Настав час облаштувати наше гніздечко. Ти завжди мудрий, посміхнулася дружина.

У душі Марії було приємно самостійно приймати рішення, бути активною, адже вони з Андрієм разом починали справу. Але вона підкорилася долі, ставши домогосподаркою. Хоча й далі вела бухгалтерію, виправдовуючи свою економічну освіту.

Маріє, пропоную купити дачу за містом, одного разу сказав чоловік. Машина в нас є, тож їздити не проблема. Літом відпочиватимемо на свіжому повітрі.

Ох, Андрію, ти втілюєш мої мрії! Я сама хотіла запропонувати, зраділа дружина.

Того ранку, коли Олег поїхав на іспити, Марія вирішила спекти пиріг, щоб заспокоїтися. Вона дістала з шафи борошно, коли раптом почула, як хлопнули двері.

Олег повернувся? Чи щось забув? Чоловік уже дві години як на роботі

Але це був Андрій.

Що трапилося? Чому не на роботі? здивувалася дружина.

А ти ж мала до матері їхати, вона ж хворіє, не дивлячись у вічі, зауважив Андрій.

До мами збираюся після обіду. Олега проводжала, ось пиріг хочу спекти. Хвилююся за сина.

Андрій помовчав, потім сказав:

Гаразд, може, це й на краще. Я вирішив піти від тебе, бо кохаю іншу. Подання на розклад уже готую. Зараз зберу речі й піду.

Світ Марії розвалився. Вона лепетала щось незвязне, а чоловік спокійно складав у валізу свої речі. Відчувалося, ніби в кімнаті бракує повітря.

А як же Олег? Він же зараз на іспитах, не можна його зараз травмувати. Давай принаймні трохи почекаємо.

Що там Олег? Я вирішив, що вступати йому зараз не варто. На бюджет не пройде, а платне навчання я не збираюся фінансувати. Нехай працює рік або в армії відслужить, Андрій говорив спокійно, ніби це було давно обговорено.

Андрію, це ж твій син Єдиний

Не істери, Маріє, все вирішено. Мені теж нелегко, і вийшов, грюкнувши дверима.

У квартирі залягла мертва тиша. В голові крутилася одна думка:

Що ж тепер з Олегом? Не скажу йому поки що, не травмуватиму. Скажу, що батько у відрядженні.

Марія була як не своя. Згодом вона дізналася, що чоловік ще два місяці тому переписав свою частку квартири на матір. І ні слова їй.

Ось так! Я вірила йому, а він підступно готував зраду.

Олег повернувся після іспитів. Як і очікувалося, вступив на платне. Відчувши щось недобре, він мовчки дивився на матір.

Олеже, у нас ситуація Батько пішов до іншої. На платне навчання самі не потягнемо, він відмовився допомагати.

Олег не повірив, зателефонував батькові, і той підтвердив. Хлопець довго мовчав, потім сказав:

Мамо, не хвилюйся. Ми справимося. Забудемо цього зрадника. Я переведуся на заочне та знайду роботу.

Марія здивувалася, наскільки спокійно син сприйняв новину. Вона почала шукати роботу. Без досвіду її ніде не брали, тож влаштувалася в квіткову крамницю.

Через рік Андрій виплатив їй гроші за бізнес. Незабаром господарка крамниці захворіла і запропонувала Марії викупити справу.

Маріє, я вже не з

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

дев'ять − вісім =

Також цікаво:

З життя22 хвилини ago

Ти не тут місце,” насміхався він — аж поки голос пілота не змінив усе

**Щоденник** «Ти тут не на своєму місці», знущався чоловік у бізнес-класі. А потім голос пілота змусив його зникнути. Ярослав Корбут...

З життя26 хвилин ago

Останній шанс

Хлопячий сніг крутився у повітрі, коли Маряна йшла до магазину. Навкруги метушилися люди, особливо чоловіки адже завтра свято. Вона завжди...

З життя1 годину ago

Замість весілля – неймовірна сенсація

Коли мене питають, як ми познайомилися, я завжди посміхаюся це наче кадр з романтичного фільму. Був дощовий вівторок, і я...

З життя1 годину ago

Як знайти вихід зі складного становища

Ох, слухай, таке трапилося… На літні канікули Оксана з чоловіком відвезли дітей у село, що недалеко від їхнього міста. Навідували...

З життя2 години ago

Неминучість долі

І все-таки долю не обдуриш Найкращі подружки Олеся й Маряна дружили з дитинства, жили в одному селі, і всі казали,...

З життя2 години ago

Холодне серце замість живого

Ще в давні часи, коли жила в нашому краї дівчина Марічка, сталося з нею таке, як із багатьма дітьми, коли...

З життя3 години ago

«На кого дивишся, дядьку?» — кинув мажор, вдаривши відро з ягодами. Але коли він побачив, ХТО насправді цей «просто дід» біля дороги — його життя розділилося на ДО та ПІСЛЯ.

«Що витріщився, діду?» кинув мажор, штовхнув ногою відро з ягодами. Та коли побачив, ХТО насправді був цей «звичайний дідусь» біля...

З життя3 години ago

— Якщо ти не дурна, переведи цей документ – директор знущався з прибиральниці, але потім був здивований істинною

Артем Вовк увійшов до розкішного холу своєї нової штаб-квартири зі звичною впевненістю. Холодний блиск скла, полірованого мармуру та металу нагадував...