Мені дісталася негарна (але вона стала моєю історією)

Спалах Гучний лускіт Темрява Темрява
Нарешті темрява почала розсіюватися. Почувся голос:
Віро Володимирівно, це рятувальник, у них там щось вибухнуло.

Крізь біль він відчув на шиї дотик руки. Спробував розплющити очі. Вийшло з трудом. Перед очима кулон у вигляді прямокутника з вигравіюваними знаками зодіаку Очі жінки в білому халаті
До операційної! лунає голос прямо поруч.

Батьки повернулися з роботи. Мати одразу кинулася на кухню, зазирнувши в кімнату, де син робив уроки. Дмитро ж, зайшовши, одразу помітив, що у сина поганий настрій.
Толю, що трапилося? батько похлопав його по голові.
Нічого, буркнув син-чотирикласник.
Ну давай, кажи!
Скоро Восьме березня. Вчителька сьогодні затримала нас і сказала, що ми мусимо дівчаткам подарунки приготувати.
І в чому ж проблема? усміхнувся батько.
У нас хлопців і дівчат порівну. Вона розподілила, хто кому дарує, син важко зітхнув. Мені дісталася некрасива, Вірка Єрофєєва.
Усі дівчатка хочуть подарунки на Восьме березня, і некрасиві теж, батько намагався говорити з сином, як із дорослим. А як вона розподіляла? За алфавітом?
Ні, за знаками зодіаку.
Як це? Дмитро не втримався і знову усміхнувся.
За сумісністю. Вірка Діва, а Дівам найбільше підходить Телець. А я, якраз, Телець.
Це ж добре, якщо підходите! Виростеш, може ще й закохаєшся в неї.

Батько не витримав і розсміявся. У кімнату миттю забігла мати:
Що у вас там коїться?
Лено, йди на кухню, обличчя батька стало суворим. У нас із сином серйозна розмова.

Коли мати вийшла, Толя сумним голосом спитав:
Тату, і що мені тепер робити?
Готувати подарунок!
Який?
Завтра на роботі я зроблю твоїй обраниці подарунок.
Тату, який ти можеш зробити подарунок? Ти ж на заводі працюєш.
Так! Але я в гальванічному цеху. У нас усі види покриття металів виробляються.
Тату, я не зрозумів.
Завтра сам побачиш!

***

Наступного дня батько приніс кулон на ланцюжку у вигляді прямокутника, що здавався золотим. На одній стороні були вигравіювані два знаки зодіаку Телець і Діва, а на іншій дрібно, але гарно написано:
«Моїй однокласниці Вірі на Восьме березня! Анатолій».

Ох, як же гарно виглядав цей кулон! А коли мати запакувала його у целофановий пакетик, він здавався ще чудовішим.

***

І от сьоме березня. Уроки вчителька вести не збиралася. Спочатку школярі вручили їй подарунок. Вона довго дякувала. Потім оголосила, щоб хлопці подарували подарунки дівчаткам.

Що тут почалося! Усі хлопці кинулися до своїх «обраниць». Толя теж підійшов до Віри Єрофєєвої й промовив, як навчив тато:
Віро, вітаю тебе зі святом Восьме березня! Можливо, колись доля поєднає Тельця й Діву.

Промовивши завчену фразу, Толя пішов на своє місце й, звичайно, не помітив, як задрижало серце цієї некрасивої, на його думку, дівчинки.

Незабаром батьки Віри переїхали в інший район, і сама Віра з пятого класу почала вчитися в іншій школі.

***

Анатолій розплющив очі. Біла стеля лікарняної палати. Спробував пошевелити руками й ногами. Рухалася лише ліва рука.
Де я? звернувся в нікуди.

Почувся цокіт, і до його ліжка підійшов пацієнт на милицях, уважно подивився на нього й спитав:
Очухався? Ти в відділенні екстреної хірургії.
У мене руки, ноги все ціле? тихо спитав Анатолій.
Наче, все на місці, порадував той. Тільки забинтований ти з голови до ніг.
Це добре, якщо все ціле.

Тут підійшла медсестра й спитала:
Як почуваєшся?
Що зі мною? відповів питанням на питання Анатолій.
Твоєму життю нічого не загрожує. Руки, ноги працюватимуть. От тільки шрамів багато залишиться, подала увімкнений телефон. Твоя мама просила подзвонити, коли прокинешся.

Сину, почувся крізь сльози голос матері.
Мамо, усе гаразд, він намагався говорити якомога бадьоріше. Кажуть, що лише невеликі шрами залишаться. Скоро вже випишуть.
Мені не дозволили залишитися з тобою вночі. Сину, я зараз прийду.
Мамо, не засмучуйся!

Поклав телефон поруч, спробував посміхнутися медсестрі:
Дякую!
Ну, тебе скоро не випишуть, усміхнулася у відповідь медсестра. Тиждні три пролежиш. Точно!

Що у вас трапилося? спитав сусід по палаті, коли медсестра вийшла.
Я рятувальник. На заводі кисневі балони почали вибухати, почав згадувати Анатолій. Викликали нас. Ми прибули раніше за пожежних. Приміщення велике, всередині троє постраждалих. Забігли туди, ба