Connect with us

З життя

А ви знали, що коли білка натрапляє на білочку‑сироту, вона негайно годує її і впевнено переконує, що у неї немає ні мами, ні тата?

Published

on

У Карпатському лісі, де сосни шепочуть стародавні казки, живе сімя білоккозаків: Марічка Пташник і Остап Пташник. Одного ранку Марічка натрапила на маленьку білочкусироту, яку назвали Роксолана, бо таке імя в нашій культурі ледьледь згадується. Переконавшись, що у Роксолани немає ні мами, ні тата, Марічка три дні досліджувала її стан, потім взяла під свою опіку, годувала горішками і запрошувала її гратися з її власними діточками, ніби Роксолана вже була частиною їхнього козацького гурту.

Самкабілочка в нашій традиції вітатиме свого чоловіка, коли він повертається з полюванням, поцілунками і лагідним розчісуванням хвоста так він швидше відпочине після важкої роботи. А Остап, справжній романтик, завжди демонструє свою любов, даруючи Марічці найяскравіші польові троянди, найвеличніші волоські горіхи та ароматний мигдаль справжні «подарунки козацького серця».

Ця родина справжній приклад гармонії, бо їхня праця впливає на майбутнє всього людства: половина всіх горішків і насіння, які вони ховають, ніколи не знайдуться, а проросте в нові кущі і дерева, немов маленькі лісові військові підрозділи. Було б чудово, якби люди навчилися їхньої тваринної мудрості.

Кілька цікавих фактів про наших пухнастих козацьких друзів:

Білочкиматусі часто беруть під свою опіку осиротілі білченята, виховуючи їх як своїх дітей рідкість навіть серед інших тварин.
Засновники лісів: приблизно половина захованих горішків залишається недоступною, і саме так народжуються нові дерева білочки буквально садять ліси.
Високий інтелект: вони памятають до кількох тисяч схованок, орієнтуються за памяттю простору і орієнтирами.
Любовна комунікація: самці часто приносять самкам найвеличніші горіхи та найсоковитіші ягоди це їхній «подарунок кохання».
Соціальна турбота: білочки вітали одне одного обнюхуванням, ніжним торканням мордочок і вилизуванням шерсті спосіб показати прихильність і довіру.
Роль у природному балансі: без білок наші ліси були б менш різноманітними, бо вони розповсюджують насіння десятків видів дерев, зберігаючи екологічну рівновагу.

Отже, мудрість, яку варто запозичити людям: турбота про слабших, щедрість у даруванні і здатність думати наперед це фундамент міцних сімей і сильного суспільства.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

дванадцять − три =

Також цікаво:

З життя1 годину ago

Little Girl Asks a Biker for Help to Feed Her Hungry Brother

A barefoot little girl asked a biker for help to feed her starving brother. The girl, no older than six,...

З життя1 годину ago

Little Girl Asks a Biker for Help to Feed Her Hungry Brother

**Diary Entry 12th March** Ill never forget the night little Emily tugged at my sleeve at that 24-hour petrol station...

З життя6 години ago

He Called Her a Pitiful Servant and Left for Another. But When He Returned, an Unexpected Shock Awaited Him

He called her a wretched servant and walked away. But when he returned, he got an unexpected surprise. You see,...

З життя9 години ago

Young Love: A Childhood Romance

“Mum, can I wear the blue shirt to nursery tomorrow?” “The blue one? Why that one?” “Because Katie Evans said...

З життя9 години ago

Childhood Love: A Sweet and Innocent First Romance

**Childhood Love** “Mum, can I wear my blue shirt to nursery tomorrow?” “Blue? Why’s that?” “Because Katie Evans said it...

З життя11 години ago

– Such Honesty You Have, Mrs. Galina! What a Delight!

**Diary Entry A Lesson in Fairness** *12th July* What a fine sense of fairness you have, Margaret! I couldnt hold...

З життя12 години ago

What a wonderful display of honesty, Mrs. Galina—truly commendable!

**Diary Entry A Lesson in Trust** *”Honesty seems a fine thing, Margaret,” I muttered under my breath, barely containing my...

З життя13 години ago

Oh, my dearest, what a day that turned out to be… Gray and weepy, as if the very sky knew bitter sorrow was brewing in Riverton. I gazed from my clinic window, my heart aching as if squeezed in a vise, twisting slowly.

**A Diary Entry The Heart of Willowbrook** Oh dear, what a day that was Grey and weeping, as if the...