Я могла зробити найбільшу помилку — залишити тата на самоті Життя не прощає, коли відкладаєш справді важливе Інколи нам потрібна лише мить, одне чуже слово чи...
Вірте мені, мені важко це писати. Не тому, що хочу зганьбити когось із родини, а тому що сама не розумію, як довела себе до цього: сиджу...
Мене звати Анастасія Ларіна, і я живу в місті Вишгород, де Дніпро плине спокійно серед старовинних будівель Київщини. Ніколи не уявляла, що моє життя обернеться на...
Після 12 років шлюбу я нарешті зрозуміла, що таке справжній відпочинок Не поспішайте вішати на мене ярлики — я не легковажна дружина і не втікачка від...
Я ледь не втратила свою молодшу сестру — і лише тоді зрозуміла, наскільки сильно її люблю. Мені було всього десять років, коли я вперше по-справжньому усвідомила,...
Сестра залишила його без копійки на вулиці, але він навчився бути щасливим Іноді випадкова зустріч може докорінно змінити свідомість. Змусити зупинитися, вдивитися, замислитися. Я людина вразлива,...
— Та як же тебе занесло, дурна ти стовпова! Кому ти тепер потрібна з дитиною? Як ти її виховуватимеш? Я тобі не помічник, знай! Виростила тебе,...
ЗУСТРІЧ ІЗ АНГЕЛОМ У Ніни був чудовий настрій. Важкі пологи завершилися успішно. Сьогодні вона допомогла з’явитися на світ новому мешканцю планети. Ніна працювала акушером-гінекологом у перинатальному...
— Ви з ним не пара, — сказала Марта сестрі. — Він молодший і більше підходить мені. Весілля треба скасувати. Соломія жила в просторій трикімнатній квартирі,...
Василькова дочка – Та я вас його народжувати не просила, – гнівалась Уляна, – чому через вашого сина я маю зносити незручності? Спочатку ви в мене...
Шість років пекарка Марійка лишала їжу тихому жебракові — не знаючи навіть його імені! У день її весілля з’явилося дванадцять...
Олеся пробачила, а я – ні. Віра Петрівна розглядала себе у дзеркалі, поправляючи сірий костюм. Сьогодні Олесці виповнилося тридцять. Перший...
Валентина Петрівна тримала в руках теплі палянички від Ярини, усміхаючись цьому несподіваному повороту долі. Після розмови вона зрозуміла, що іноді...
“Запізніле пробачення” — Не смій мені дзвонити! Чуєш? Ніколи більше не дзвони! — Галина Петровна з силою кинула слухавку на...
– Не треба мені такої доньки! – вигукувала Ярина Петрівна, махаючи пом’ятим аркушем паперу. – Сором для родини! Як я...
– Сонечко, ну поясни мені, як це тлумачити? – сусідка Валентина Петрівна стояла на порозі з торбинкою в руках і...
– Ти що, з глузду з’їхав? – Тетяна кинула серветку на стіл, келих від цього шатнувся. – Запросити її сюди,...
Останній раз я вгледіла Одарчину фотографію під час нашого візиту до нотаріуса, де її посмішка, така ж тепла й водночас...
«Ти навіть дякую не сказав» — Мамо, ну чого ти знову починаєш! — роздратовано кинув Ігор, навіть не відриваючи очей...
— Антоне, завітай! — шеф покликав через внутрішній зв’язок. Антон відчував — знову лає. Та й має право. — Прийшов?...