Звуть мене Світлана Іванченко, і я живу в місті Вижниця, на Буковині, де спокій Карпатських гір огортає озеро Славське. Пишу вам, бо моя душа не знаходить...
Не можу забути його вже десять років. Як мені далі жити? Мені було всього 23 роки, коли я поїхала вчитися до США. Молода, наївна, сповнена надій...
Моя дочка у відчаї: сльози і пошуки сенсу життя Я матір двох дітей — сина і дочки. Вже багато років я вдова. Мій чоловік встиг побачити...
На ім’я я Настя Лебідь, і проживаю у невеликому місті Чернівці, що розпросторилося вздовж спокійної річки Прут. Я довго вагалася, чи варто писати цей лист, але...
Лікування від ревнощів: чи можу я довіряти своїй дружині? Чи втрачаю її… Мене звати Андрій, і я звертаюсь до тих, хто, можливо, колись переживав подібне. Я...
Я мріяла про щастя, будувала плани на майбутнє, а отримала лише образи! Мене звуть Олена Кравченко, і я живу в Тернополі, де тихі вулички ховаються серед...
Я сиділа у парку, на душі було важко. Поруч зі мною на лавці опинилася жінка – на вигляд трохи за сорок. Ми зав’язали розмову. І раптом...
Вдячність у самотності: як я знову віднайшла радість життя після смерті чоловіка Мене звати Оксана, мені 52 роки, і я розумію, що мої думки можуть бути...
Вибач, Дімо, що тоді на день народження не прийшов, бо на дорозі хлопчика збив, — Віктор залпом перехилив чарку горілки. — По роботі був на новобудовах,...
Нахаба покинув мене заради багатої міської спадкоємиці — тому що я була з села! Мене звати Ірина Соколенко, і я живу в Богуславі, де Київщина простягається...