Умирала мати довго, тяжко і непривабливо… Тільки очі… Чим ближче ставало неминуче, тим чорнішими вони були. В самий переддень… вони були оксамитовими, непрозорими, невимовно мудрими і...
Висадив коханку з машини, Бучин ніжно попрощався з нею і поїхав додому. Біля під’їзду він на мить зупинився, обдумуючи, що скаже дружині. Піднявся сходами і відчинив...
Вмирала мама довго, важко і невесело… Тільки очі… Чим ближче ставало неминуче, тим чорнішими вони були. У самий переддень… були вони оксамитово-непрозорими, невимовно розумними та всевидючими…...
Є час для смутку і є для радості… Вона впевнено керувала автомобілем, об’їжджаючи великі калюжі, прямуючи в рідне село до батьківського дому. Відпочинок тут вирішила провести...
Є час для смутку, а є для радості… Автомобіль вона вела впевнено, об’їжджала великі калюжі та рушала в рідне село, до батьківського дому. Відпустку вирішила провести...
Умирала мама довго, важко і некрасиво… Лише очі… Чим ближче було неминуче, тим темнішими вони ставали. В самий переддень… вони були оксамитовими, непрозорими, невимовно мудрими та...
Є час для смутку і є для радості… Вона впевнено керувала автомобілем, об’їжджаючи великі калюжі, прямуючи в рідне село до батьківського дому. Відпочинок тут вирішила провести...
— Доброго ранку, сонечко! Самий добрий. — мама сіла біля мене на краєчок ліжка і погладила по голові. — Який же ти вже великий у мене....
Час для суму і час для радості… Вона впевнено вела автомобіль, об’їжджаючи великі калюжі, прямуючи до рідного села, до батьківського дому. Ще влітку вирішила провести тут...
Є час для суму і є для радості… Автомобіль вона вела впевнено, старанно об’їжджаючи великі калюжі, їхала до рідного села, у батьківський дім. Вирішила провести тут...