Сьогодні знову поганий день. — Тарасе, ну що тобі бракує? Дивись – українська – двійка, алгебра – ледве трійка, а з історії ти взагалі втік! Чому...
— Оленко Петрівно, там на дитячому майданчику якийсь незнайомий чоловік до вашої Соломійки чіплявся. — Як то — чіплявся? Ганнусю, що ти кажеш? Де він? Хто?...
— Сину… — Вибачте, але я вам не син. Мене звати Ярослав. — Ярославе… Ярочку… Сину! Марія Степанівна підняла голову й глянула на чоловіка перед нею....
— Та ти мужик чи як? Знову сусіди зверху розгулялись, немов на ярмарку! Третя година ночі! — Соломія штовхнула сонного Тараса. — Чуєш, оруть, немов на...
Будувати особисте життя “Мамо, ну чого ти так хвилюєшся? Андрій сказав, що любить мене. Ми одружуємось, мамо,” — Соломія була спокійна, ніби ніколи. “Як же не...
— Ну й як так вийшло… — Як то «як»? Ти ж його дружина? — Так, у прямому сенсі. Хоч би юридично — можу навіть штамп...
— Здравствуй, Марічко. Скільки ми з тобою не бачились? П’ятнадцять років? Чи більше? — Мабуть, більше. Але ти жодної мінотки не змінилася. — А ти змінилася....
**Щоденниковий запис** Сьогодні зранку я підскочила від одного питання — де мої м’які іграшки? Кімната, ще вчора затишна і знайома, раптом нагадала лікарняну палату. «Мам, а...
— Добрий вечір, громадяни, сусідка знизу скаржиться на шум і крики з вашої квартири, — на порозі стояв дільничний, — Дозволите зайти? — Звісно, — тремтячим...
— Вимкніть вашого шайтан-апарата! Через вас спати не можу! — роздався крик за дверима. Потім хтось почав бити в двері й давити на дзвінок. Олеся здригнулася...