Connect with us

З життя

«Бабушку хотят отправить в дом престарелых: тайно подслушанный разговор»

Published

on

**Дневник. 12 октября.**

Сегодня произошло то, о чём я боялась даже думать.

Елена спешила к школе, чтобы встретить внучку. На душе было легко — наконец-то она купила свою квартиру, пусть и маленькую, но светлую, с новым ремонтом и видом на сквер. Два года экономии, продажа старого дома в деревне, скромные взносы от дочери — всё ради этого. «Верну каждую копейку», — обещала она, зная, что у Ольги с мужем свои заботы. А пенсии ей хватало — особенно теперь, когда есть свой угол.

У школьных ворот её уже ждала Настенька — восьмилетняя радость, поздний ребёнок дочери. Елена не хотела переезжать в город, но как отказать? Днём она забирала девочку, гуляла, кормила, ждала родителей. Квартира была оформлена на Ольгу — на случай мошенников, но в сердце Елена считала её своей.

Они шли, взявшись за руки, когда Настя вдруг остановилась и серьёзно посмотрела на неё:

— Бабушка… мама сказала, что тебя надо отдать в дом для стариков…

Словно нож в сердце. Елена замерла.

— Что ты сказала, Настенька? — прошептала она, чувствуя, как холодеют пальцы.

— Ну… туда, где все бабушки живут. Мама говорила, что тебе не будет грустно…

Всё внутри сжалось. Елена натянуто улыбнулась:

— А откуда ты это знаешь?

— Я слышала, как мама с папой разговаривали. Они уже договорились с тётей… Только тебя пока не заберут — подождут, пока я вырасту. Ты не говори маме, ладно?

— Конечно, родная… — Елена с трудом открыла дверь. — Я пойду прилягу, а ты переоденься, хорошо?

Настя убежала, а она опустилась на диван, не снимая пальто. В ушах звенело: «Договорились… подождут…»

Через три месяца Елена уехала. Без ссор, без лишних слов. Просто закрыла дверь — навсегда.

Теперь она живёт в деревне, снимает крохотную избушку у подруги. Воздух здесь свежий, люди добрые. Копит на свой дом — пусть даже ветхий. Подруги помогают, но находятся и те, кто качает головой:

— Может, поговорила бы с дочерью? Вдруг ребёнок напутал?

— Не напутала, — твёрдо отвечает Елена. — Я знаю Ольгу. Ни звонка, ни письма за всё это время. Значит, правда. Пусть знает, что я всё поняла. Я не звонила. И не буду. Виноватой я себя не чувствую.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

п'ять × 5 =

Також цікаво:

З життя34 хвилини ago

Без мене ти — ніщо. Але потім він стояв переді мною, шукаючи роботу.

Ти ніхто без мене, кинув мені чоловік. А через рік він же ціломувато просив посаду в моїй фірмі. У напівтемній...

З життя36 хвилин ago

Таємне бажання

Його заповітна мрія Захаре, знову прийшов із школи в дірявих штанах? докоряла мати синові. Знову бився, певно, з Мишкою? Ну...

З життя1 годину ago

Обдарунок на прощання, який змінив усе

**Щоденник Олени:** Я витягла його з того світу, а він знайшов іншу. Але мій прощальний подарунок зруйнував їхні плани. Я...

З життя2 години ago

Дорога, що таке розлучення? У тебе ж уже 4 стадія! А як же квартира? Я не зможу її успадкувати! — в істериці метушився чоловік

«Дорогая, що це за розлучення? У тебе ж 4 стадія! А як же квартира? Я не зможу її успадкувати!» у...

З життя2 години ago

Мама, ми тут… не самотні! — із сміхом сказав чоловік, коли в кімнату радісно увірвався гість. Наступного дня її чекав сюрприз.

Мамо, ми зараз не самі! гукнув чоловік, коли теща вдерлася без стуку! Наступного дня її чекав сюрприз. Ну, хто з...

З життя2 години ago

Справжній герой: Невідомий пес знайшов немовля у напівзакопаному рюкзаку в крижаній річці — але шокуюча правда про порятунок приголомшила слідчих і викликала обурення громади

К9-ГЕРОЙ: Дитину знайдено живою у напівзакопаному рюкзаку в крижаній річці але шокуюча правда цього порятунку приголомшила слідчих і розлютила громаду**Крик...

З життя3 години ago

Сестра знищила квіти — моя реакція була велетенською!

Та це ж сестра! скрикнув чоловік, коли його рідненька влаштувала шашлики прямо на моїх левкоях! Моя відповідь виросла до двох...

З життя3 години ago

«Його сміх коштував йому обіду»

«Твої котлети навіть пес не їсть», гукнув чоловік, шпурляючи їжу у смітник. Тепер він їсть у безкоштовній їдальні, яку фінансую...