Батьки чоловіка пообіцяли дати гроші за однієї умови: моя мама має дати стільки ж.

Під час святкового обіду мій чоловік заговорив про будівництво будинку, адже більше не хотів жити з батьками. Свекри сказали, що дадуть нам гроші, але за однієї умови. Моя мама також повинна внести таку ж суму. Саме в той момент і розкрилася моя таємниця. Я давно мала розповісти про це чоловікові, але все не знаходила підходящої нагоди, тепер він хоче розлучитися зі мною.

Перед святами між мною і моїм чоловіком виникло серйозне непорозуміння. Доходило до того, що чоловік попросив розлучення. Ми зібралися всією родиною за святковим столом, і він почав розмову про будівництво будинку. Йому вже набридло жити з батьками. Саме тоді і виявилася моя таємниця, про яку я раніше мала розказати чоловікові, але не знайшла належної нагоди.

Я завжди жила з мамою та бабусею, у мене не було тата. Бабуся разом з мамою жили у двокімнатній квартирі, згодом обміняли її на дві окремі, з невеликою доплатою.

Я тоді поїхала на навчання. Одна з квартир була оформлена на мене, мама хотіла, щоб я мала щось своє, і я їй за це дуже вдячна. Свою квартиру я здавала в оренду, а за ці гроші оплачувала своє навчання в університеті.

Після весілля ми оселилися з батьками чоловіка, а мою квартиру я все ще здавала в оренду, а гроші відкладала на банківський рахунок. Я не говорила про це чоловікові, хотіла згодом зробити йому сюрприз.

Коли чоловік сказав свекрам про будівництво будинку, вони погодилися дати нам гроші, за умови, що моя мама внесе таку ж суму.

Я мала погодитися з ними і мамі дати накопичені мною гроші, щоб це виглядало так, ніби вона їх зібрала для нас, але я розповіла про все – і про гроші, і про квартиру. Тоді я зрозуміла, що це не був найкращий час для розкриття цієї таємниці. Що ж там було! Свекруха відразу заявила, що я повинна була одразу після весілля там жити, а не у них.

Чоловік образився на те, що я приховала сам факт володіння цією квартирою. Сказав, що більше ніколи не зможе мені довіряти. Ми посварилися, я зібрала свої речі і поїхала до мами. Згодом запропонувала чоловікові, щоб ми жили у мене, або продали квартиру і за ці гроші збудували будинок, але він відмовився. Сказав, що ніколи цього не зробить і більше не хоче мене бачити.

Не розумію, чи зробила я таку велику помилку, щоб так зі мною поводитись? І все ж ця квартира, ці гроші – це все було б спільним. Я теж не хочу просити і принижуватися ні перед чоловіком, ні перед його батьками. Мама переживає, що все це через неї, що треба було відразу сказати правду, принаймні чоловікові, якщо не його батькам. Але що тепер має сенс про це говорити.

Мама так переживала, що вчора зібралася і поїхала до сватів, але та навіть на поріг її не пустила, сказала, що ми обманщики і вона не хоче мати з нами жодних справ.