Connect with us

З життя

Батьки сказали, що дадуть нам гроші, але за однієї умови: моя мама має дати стільки ж.

Published

on

Під час святкування за столом чоловік підняв тему побудови нового дому, адже більше не хотів жити з батьками. Свекри сказали, що дадуть нам гроші, але за однієї умови. Моя мама повинна дати стільки ж. Саме в той момент випливла моя таємниця. Я давно мала розповісти про це чоловіку, але ніяк не могла знайти нагоди, тепер він хоче зі мною розлучитися.

Перед святами між мною та моїм чоловіком виникло серйозне непорозуміння. Все зайшло так далеко, що чоловік зажадав розлучення. Ми зібралися всією сім’єю за святковим столом, і він почав обговорення про будівництво нового будинку. Йому вже набридло жити з батьками. Саме тоді випливла моя таємниця, яку я мала розповісти йому раніше, але не знаходила слушного моменту.

Я завжди жила з мамою і бабусею, батька в мене не було. Бабуся з мамою мешкали у двокімнатній квартирі, згодом поміняли її на дві окремі, з невеликим доплатом.

Я поїхала навчатися. Одну квартиру оформили на мене, мама хотіла, щоб у мене було щось своє, за що я їй безмежно вдячна. Я здавала своє житло в оренду, а з грошей оплачувала навчання в університеті.

Після весілля ми оселилися з батьками мого чоловіка, а мою квартиру я продовжувала здавати, а гроші відкладала на банківський рахунок. Я не розповідала про це чоловіку, хотіла колись зробити йому сюрприз.

Коли чоловік розповів батькам про будівництво будинку, вони погодилися дати нам гроші за умови, що моя мама дасть стільки ж.

Я мала б погодитися, а мамі дати зібрані мною гроші, щоб це виглядало, ніби вона їх зібрала. Але я розповіла про все: про гроші і квартиру. І зрозуміла, що це був не найкращий момент для зізнання. Що ж там діялося! Свекруха одразу заявила, що ми мали жити там після весілля, а не у них.

Чоловік обурився, що я приховала існування цієї квартири. Він сказав, що ніколи не зможе мені довіряти. Ми посварилися, я зібрала речі і поїхала до мами. Через деякий час я запропонувала чоловіку пожити в моїй квартирі або продати її, а за виручені гроші збудувати дім, але він відмовився. Сказав, що ніколи цього не зробить, і більше не хоче мене бачити.

Я не розумію, чи зробила таку вже велику помилку, щоб отримати таку віддачу? І так, ця квартира, ці гроші, все це було б спільним. Я не хочу просити і принижуватися ні перед чоловіком, ні перед його батьками. Мама хвилюється, вважає, що це все через неї, що треба було одразу сказати правду, принаймні чоловіку, якщо не його батькам. Але що тепер обговорювати.

Мама була настільки стурбована, що вчора зібралася і поїхала до сватів, але ті навіть не впустили її на поріг, сказавши, що ми брехуни і не хочуть з нами мати нічого спільного.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

4 + чотирнадцять =

Також цікаво:

DE11 хвилин ago

Erbschaft für Rosenheim – das Testament, das Kirill nicht kannte

„Sag den Arzttermin ab – du fährst meine Mutter zum Viktualienmarkt!" Kirill brüllte das quer durchs Wohnzimmer, ohne den Blick...

IT22 хвилини ago

Il passo che nessuno si aspettava a Villa Reale

La cameriera che portava i vassoi quella sera si chiamava Rosa, e lavorava per l'agenzia di catering da nove anni....

HE28 хвилин ago

החתול הזקן שלא זז מהדלת חמישה ימים, ומה שהיה מאחוריה

— תימי, בוא הביתה! — רחל אבידור הניחה את שקיות הקניות על הרצפה ליד הדלת וקפצה על עקביה כדי לבחון...

HU2 години ago

A kosz ára

Zoltán begördült a Tesco kisáruház parkolójába a debreceni Kishegyesi úton, Opel Astrájának motorja még pattogott, miközben hűlt. Hat óra múlt...

DE2 години ago

Der Tag, an dem ich aufhörte zu zahlen

Vor dem Haus meiner Eltern in Köln-Lindenthal fiel der Regen so fein, dass man ihn kaum im Gesicht spürte. Ich...

NL7 години ago

Soepel, hoe kan je een oude hond zomaar achterlaten

Het regende al sinds het middaguur in Breda, zo'n fijne novemberregen die niet ophoudt maar ook niet harder wordt. Yvonne...

BG7 години ago

Автобус в седем, морето в три

– Морето се отменя. Майка пристига. – Тихомир дори не остави телефона, докато го казваше. Стоях в средата на коридора...

IT7 години ago

La cassaforte vuota di Ancona

Settanta anni, e Marisa Contarini aveva imparato a contare le sedie prima di contare gli invitati. Era settembre, la luce...