Безсонна ніч: раптове пробудження через хропіння

На майже всю ніч Олена не могла заснути. Вночі о другій її чоловік боляче штовхнув її ліктем у бік і роздратовано сказав: – Перестань хропіти, скільки можна!

Так, Олена часом починала хропіти, коли спала на спині, але раніше чоловік обережно перевертав її на бік. Тепер же він гучно висловлює своє незадоволення і штовхає її грубо, але спокійно засинає після цього. А Олена бере заспокійливі таблетки і не може заснути до самого ранку.

Олена і Віталій одружені 27 років. Два роки тому у них було срібне весілля. Вони його не святкували. Щиро кажучи, Віталій забув про таку важливу дату. Він якраз купив нове авто, був задоволений і приділяв йому всю свою увагу. Старий автомобіль дістався синові.

Взагалі, подружжя збирало гроші на квартиру для сина. У нього з’явилася дівчина. Але… батько з сином вирішили, що треба купувати авто, які швидко дорожчають, а син зі своєю дівчиною зможуть поки жити в його кімнаті. З Оленою ніхто не радився, хоча більша частина грошей була її, вона заробляла більше за чоловіка.

Після купівлі нового авто вона почала відкладати гроші на свій рахунок, а не на їхній спільний. Чоловік спочатку обурився.

Олена пояснила, що більше не довіряє їм, бо вони можуть купити ще і третє авто, – Будь ласка, відкладай свої гроші на свій рахунок, яка проблема?

– Ти ж знаєш, що в мене зарплата невелика, що я можу відкласти?

У Олени була вища освіта. Вона з подругою Наталею приїхала з маленького містечка в обласний центр вступати до педагогічного університету. Дівчата без проблем вступили й успішно закінчили його.

Наталя попрацювала в школі один навчальний рік і пішла. Вона закінчила курси перукарів, пройшла платну спеціалізацію у Києві у відомого майстра та відкрила свою перукарню. У неї були заможні батьки.

Олена затрималася в школі ще на якийсь час. Вона працювала перший рік, коли познайомилася з Віталієм. Олена проводила екскурсію для учнів випускного класу в індустріально-металургійному технікумі. Віталій працював там майстром виробничого навчання. Він був молодим, високим, чарівним чоловіком із гарним почуттям гумору. Майстер так захопливо розповідав про професію зварювальника, що навіть молода вчителька заслухалася.

– Я не думала, що так цікаво можна розповісти про таку звичайну професію, – сказала вона йому після екскурсії.

Віталію теж сподобалася молода, струнка вчителька, яка із захватом слухала його. Вони почали зустрічатися, а через півроку одружилися. Весілля було скромним і малолюдним. Приїхали батьки Олени.

Молоді жили з мамою Віталія в трикімнатній квартирі, де він був єдиним сином. Кімнати були ізольовані, і вони не заважали один одному. Батько Віталія помер молодим.

Згодом свекруха вирішила, що виконала свій материнський обов’язок і поїхала до Закарпаття. Як з’ясувалося, вона познайомилася під час відпочинку в Карпатах із чоловіком, який зробив їй пропозицію. У цій квартирі їхня родина живе і досі. Життя зі своїм новим чоловіком виявилося успішним, і свекруха подарувала квартиру сину.

Мати Олени з дитинства прищеплювала їй, що вона повинна ідеально дбати про порядок у своєму домі, щоб чоловік не помічав її зусиль. Чоловіки не люблять, коли вдома влаштовують генеральне прибирання у вихідні дні, тому потрібно справлятися з усіма справами ще до приходу чоловіка додому.

І Олена намагалася. Вона вставала о п’ятій ранку, готувала сніданок і вечерю. Обідали вони на роботі. Дружина приходила з роботи раніше чоловіка і встигала за цей час навести порядок в квартирі, попрати, попрасувати, а ввечері готувалася до занять і перевіряла зошити.

Олені було 24 роки, коли народився син Олексій. Вона залишилася вдома з дитиною, їй стало легше, оскільки вже не потрібно було ходити на роботу, а домашні справи молода мати встигала виконати, поки син спав. Він був спокійною дитиною.

Все було добре, але не вистачало грошей. Зарплата чоловіка була небагато, а допомога на дитину в ті роки була зовсім невеликою.

Одного разу подруга Наталія прийшла до неї з подарунком для Олексія. Чоловік ще був на роботі, і Олена попросила у неї грошей у борг до зарплати Віталія.

Подруга дала гроші, а потім сказала: – Слухай, дитині вже 10 місяців. Давай-но приїжджай до мене ввечері в перукарню. У мене працює дуже хороший майстер манікюру Юля. Ти у неї пройдеш стажування, а я не буду брати з неї за оренду кабінету. Вечорами година-дві Віталій зможе посидіти з сином. Відкриєш свій кабінет. Знаєш, на манікюрі зараз добре заробляють. Які б часи не були, жінки завжди доглядають за своїми нігтями.

Олена виявилася старанною ученицею. Вона почала займатися манікюром, пізніше освоїла педикюр. Взяла в оренду кабінет в новій перукарні недалеко від дому. Гроші на інструменти та матеріали позичила подруга. Олена працювала вечорами з 17 до 22 години без вихідних. Віталій залишався з сином. Завдяки хорошій репутації, база клієнток швидко зросла. Виявилося, що багато жінок працюють вдень, і їм зручніше відвідувати майстра ввечері. В школу Олена більше не повернулася.

Жити стало веселіше. Віталій продовжував працювати на своєму місці, його все влаштовувало. Вони купили авто, зробили ремонт в квартирі, поїхали відпочивати на море. Щоправда, Олена їздила з ними тільки тричі, тому що влітку попит на її послуги суттєво зростав, особливо на педикюр. Віталій почав іще більше цінувати свою дружину.

– Годувальнице моя, – казав він їй з ніжністю.

Через шість років у них народилася донька Ірина. Олена не могла залишити роботу, боялася втратити своїх клієнток. Вона найняла нянечку для доньки і продовжила працювати, але тепер з обіду до 20 години. Через рік син пішов у перший клас. Школа була поруч, і невдовзі він почав самостійно повертатися додому.

Після народження доньки роки для Олени пролітали стрімко. Росли діти, росли витрати й проблеми. І Олена працювала, працювала, працювала. Поки люди живуть, їм завжди чогось хочеться. Вона майже не відпочивала. Додому їздила рідко, зазвичай на похорон батька або на пару днів провідати матір.

Ось уже й Олексію 24 роки, доньці – 18. Олексій закінчив юридичний факультет університету. Високооплачувану роботу, звичайно, не знайшов. Працює за досить скромну винагороду. Ірина навчається в технологічному коледжі.

Рік тому Олексій привів додому свою дівчину Анну. Анна не місцева, вона ще тільки навчається на третьому курсі університету за економічним факультетом. Анна вже рік живе з ними в одній квартирі, але тримається відсторонено. Вона приходить з пар і замикається у своїй кімнаті.

Одного разу Олена усвідомила, що в неї вже давно немає дружньої родини, як раніше. Вони перестали спілкуватися один з одним і живуть, як сусіди в комунальній квартирі.

Чоловік все частіше проявляє невдоволення і зрив сві апочуття на ній, але вона не втручається в його життя, щоб не зазнати самій стресу.

Її добрий і уважний син тепер сидить за зачиненими дверима з Анною. Олена до них не заходить. Одного разу хотіла прибрати безлад у їхній кімнаті, але потім передумала, хай живуть, як їм подобається.

Донька також не доглядає за порядком у кімнаті. Олена переконує її, але дочка грубіянить у відповідь, – Іди геть! Не лізь до мене зі своїм порядком, набридло!

Мати не витримує і сама влаштовує генеральне прибирання. Останнім часом Ірина стала зовсім недбала, свої брудні речі кидає на підлогу у ванній, навіть не хоче відкрити кришку кошику для білизни.

Вчора Олена поспішала на роботу і попросила невістку завантажити посуд у посудомийку та витерти підлогу на кухні.

– Я не наймалася вам у домогосподарки, – відповіла Анна і грюкнула дверима у неї перед носом.

Олена так і не змогла заснути після штурханів чоловіка. О п’ятій годині ранку вона встала. Приготувала сніданок, поставила в духовку м’ясо на вечерю. Чистила картоплю, а всередині кипіла образа. Вона намагалася зрозуміти, коли саме вона стала для чоловіка і дітей просто зручною домогосподаркою і постачальницею? Коли вони перестали бачити в ній дружину й матір?

Домочадці прокинулися, дружно поснідали кашею та омлетом. Подяки ніхто не сказав. Першим пішов Віталій, потім Ірина. Перед відходом вона кинула свою блузку на стілець і сказала: – Вона мені потрібна до вечора, терміново попери!

Анна наводила красу у своїй кімнаті, а син звернувся до матері: – Будь ласка, не притягуй Анну до роботи. Вона вчора дуже засмутилася і навіть плакала. Якщо ти будеш її ображати, я перестану тебе вважати своєю матір’ю, запам’ятай!

Всі розійшлися. Олені на роботу до 10 години. Вона взяла телефон і скасувала всі візити клієнток на місяць вперед. Пішла на роботу, зібрала всі інструменти і матеріали, розрахувалася з власницею за оренду приміщення.

Олена повернулася додому, покидала в дорожню сумку свої нечисленні речі, зібрала документи. На холодильник прикріпила магнітом записку: “Дорогі мої, я зрозуміла, що не потрібна вам як дружина й мати, а бути домогосподаркою втомилася. Я впевнена, вам буде краще без мене”.

Після цього вона викликала таксі і поїхала на вокзал. Мати здивувалася, побачивши дочку на порозі рідного дому.

– Олено, як ти здогадалася, що я хворію? Хотіла тобі подзвонити, але боялася відволікати тебе, знаю, що ти завжди зайнята роботою.

– Мамо, я поживу у тебе. Мені треба знайти себе, я себе загубила. Я перестала існувати як особистість. Я відчуваю себе загнаним конем, – сказала Олена, обіймаючи матір і заплакала.

Олена, звичайно, сподівалася, що чоловік вмовлятиме її повернутися, що діти попросять вибачення…

Чоловік навіть не подзвонив. Натомість зателефонувала Ірина: – Як ти могла? Поїхала і не випрала мою блузку? І, так, без тебе краще, ніхто не капає на мозги.

Олена вже п’ять місяців живе з матір’ю. Вона її єдина дочка. Мати сильно здала, часто хворіє. Олена у рідному місті орендує невелике приміщення і займається своєю справою. Тепер вона працює за щадним графіком. Доходи стали меншими, але і витрати тепер набагато менше. Подруга Наталя дзвонить, підтримує Олену і повідомляє новини.

Віталій невдовзі після від’їзду дружини переїхав до своєї самотньої колеги, з якою вже кілька років мав близькі стосунки.

Ірина привела до дому свого дружка-однокурсника, заявивши: – А чому Олексію можна, а мені ні?

Батько дає їй гроші на життя, але їй не вистачає, і вона постійно їздить до нього і просить ще грошей, попросила б у матері, але їй соромно, адже вона першою сказала, що без неї краще.

Молодь постійно свариться, ніхто не бажає готувати і наводити порядок у квартирі.

Олена, звичайно, хвилюється за дітей, але заспокоює себе думкою, що вони вже цілком дорослі і не потребують неї, навіть не дзвонять.

Зрада чоловіка її здивувала. Вона так заробилася, що не помітила його охолодження.

Олена подала заяву на розлучення і на розділ майна. Їй боляче і образливо, що в 49 років вона залишилася ні з чим, без родини, якій присвятила 27 років свого життя.

А найболючіше те, що вона сама у всьому винна.

Жінка не повинна повністю розчинятися в родині.

Сім’я цього ніколи не оцінить і стане витирати об неї ноги.

Ось така історія.