Насміхатися з простих людей — знаю це з власного досвіду Я закінчила факультет економіки й недавно отримала місце бухгалтера в приватній фірмі. Здавалося, мої мрії здійснилися...
Моє життя змінилося назавжди: діти підростали без мене, але одного дня все перевернулося Коли мені виповнилося тридцять два, я стояла на роздоріжжі. Здавалося, що зовні все...
Тайна, яку ми бережемо лише удвох Минуло багато років, перш ніж я змогла згадати про це без гіркоти та без тієї бурі почуттів сорому і вдячності,...
Владі було 7 років, як я планувала весілля з моїм життєвим партнером, і він завдав мені удару в спину! Мене звати Катерина Морозюк, і я мешкаю...
Мене звуть Андрій Волошин, я живу в Рівному, де Рівненщина зберігає свої сліди історії та сірі будні. Я ніколи не любив свою дружину, Оксану, і не...
Моє життя змінилося назавжди: діти росли без мене, але одного разу все перевернулося. Коли мені виповнилося тридцять два, я опинилася на роздоріжжі. Здавалось, все було ідеально:...
Від ненависті до кохання: як наше суперництво переросло в щось більше Мене звуть Андрій, і те, про що я хочу розповісти, досі здається мені вигаданою історією...
Я не хочу заміж — мені не потрібні зайві проблеми на схилі життя Мені 56 років. Вже два роки я живу з чоловіком, якого люблю і...
На ім’я я Андрій Литвиненко, живу в самому серці України, в Черкасах, де Дніпро вічно рухається й поволі змінює береги. Я ніколи не любив свою дружину,...
На ненависті до любові: як наше суперництво переросло в щось більше Мене звати Андрій, і історія, якою я хочу поділитися, досі здається мені чимось з фільму...
— Мам, годі тобі! — Ігор різко відвернувся від вікна, де спостерігав за машинами. — Досить вже чіплятися одного! Я...
Галя Іваненко складала коробку зі старими світлинами, коли знайшла випускне фото. Сорок років тому вона стояла поруч з Миколою, а...
Шість років пекарка Марійка лишала їжу тихому жебракові — не знаючи навіть його імені! У день її весілля з’явилося дванадцять...
Олеся пробачила, а я – ні. Віра Петрівна розглядала себе у дзеркалі, поправляючи сірий костюм. Сьогодні Олесці виповнилося тридцять. Перший...
Валентина Петрівна тримала в руках теплі палянички від Ярини, усміхаючись цьому несподіваному повороту долі. Після розмови вона зрозуміла, що іноді...
“Запізніле пробачення” — Не смій мені дзвонити! Чуєш? Ніколи більше не дзвони! — Галина Петровна з силою кинула слухавку на...
– Не треба мені такої доньки! – вигукувала Ярина Петрівна, махаючи пом’ятим аркушем паперу. – Сором для родини! Як я...
– Сонечко, ну поясни мені, як це тлумачити? – сусідка Валентина Петрівна стояла на порозі з торбинкою в руках і...
– Ти що, з глузду з’їхав? – Тетяна кинула серветку на стіл, келих від цього шатнувся. – Запросити її сюди,...
Останній раз я вгледіла Одарчину фотографію під час нашого візиту до нотаріуса, де її посмішка, така ж тепла й водночас...