— Ти зовсім звичайнішала. Погладшала. Не хочу шукати іншу, й у мене нікого нема на стороні, клянусь. — Але й так продовжуватися більше не може. Хочу...
— Просто роби своє, — голос Дмитра звучав звичайно. Навіть не підвів очі від телефона. — Твоя справа — створювати затишок. Я годую сім’ю, ти ведеш...
Соломія сиділа на кухні у своїй новій хрущовці, розглядаючи старі фото. Сім років шлюбу вмістилися в один невеличкий альбом. Вона пам’ятала, як на початку стосунків з...
Оксана Борисівна сиділа за кухонним столом, перебираючи фотографії у своєму телефоні. Сорок років — кругла дата. Вона хотіла влаштувати справжнє свято, запросити друзів, колег, може, навіть...
**НОСОВИЙ ХУСТОЧКА.** — Знову Тарас хропить! — з досадою подумала Оксана. Відкинула важку руку чоловіка, на якій ще хвилину тому лежала, і перевернулась на другий бік....
Жінка мешкала у гарному будиночку. Поруч, на клумбі, розквітали гортензії та петунії. Фіолетове розмаїття кольорів просто запаморочувало. Вона зігнула ноги в садових гойдалках і читала книжку....
Той вечір розділив життя Олесі на “до і після”. — Розумієш, Олесю, я зустрів іншу. Ми з нею ідеально підійшли одне до одного. Романтика! Не те,...
— Барбоску, ходи сюди швидше! — Віктор вискочив із авто й кинувся до пса, що лежав біля дороги. Але Барбос не підвівся, не замахав хвостом… Розуміння...
Григорій збентежився, коли дізнався, що дівчина молодша за нього на цілих дванадцять років. Йому тридцять, їй — вісімнадцять. Так, вона повнолітня, на неї принаймні можна дивитися,...
— Як ти наважуєшся на таке? — здивувалася донька. — Мамо, ти ж там будеш сама в цьому селі, тобі не страшно? — Усюди є люди,...
Шість років пекарка Марійка лишала їжу тихому жебракові — не знаючи навіть його імені! У день її весілля з’явилося дванадцять...
Олеся пробачила, а я – ні. Віра Петрівна розглядала себе у дзеркалі, поправляючи сірий костюм. Сьогодні Олесці виповнилося тридцять. Перший...
Валентина Петрівна тримала в руках теплі палянички від Ярини, усміхаючись цьому несподіваному повороту долі. Після розмови вона зрозуміла, що іноді...
“Запізніле пробачення” — Не смій мені дзвонити! Чуєш? Ніколи більше не дзвони! — Галина Петровна з силою кинула слухавку на...
– Не треба мені такої доньки! – вигукувала Ярина Петрівна, махаючи пом’ятим аркушем паперу. – Сором для родини! Як я...
– Сонечко, ну поясни мені, як це тлумачити? – сусідка Валентина Петрівна стояла на порозі з торбинкою в руках і...
– Ти що, з глузду з’їхав? – Тетяна кинула серветку на стіл, келих від цього шатнувся. – Запросити її сюди,...
Останній раз я вгледіла Одарчину фотографію під час нашого візиту до нотаріуса, де її посмішка, така ж тепла й водночас...
«Ти навіть дякую не сказав» — Мамо, ну чого ти знову починаєш! — роздратовано кинув Ігор, навіть не відриваючи очей...
— Антоне, завітай! — шеф покликав через внутрішній зв’язок. Антон відчував — знову лає. Та й має право. — Прийшов?...