**Дневник. Запись от 12 апреля.** Опоздавшее счастье: как весна напомнила о грехе, не выброшенном из памяти. Анфиса никогда не мечтала о втором ребёнке. С Дмитрием у...
Хто б міг подумати, що дві найкращі подруги, нерозлучні з дитинства, опиняться по різні боки образу, болю й мовчання. У селі Верхівня, де хати стоять у...
Ну нарешті… чи може все тільки починається Вихід заміж для Оксани став несподіваним випробуванням — вона й уявити не могла, що її чоловік Тарас давно потрапив...
Прохолодним ранком у маленькому містечку Гайок, де вітер гнав опале листя по першонам станції «Північна», я побачив її. Вона стояла на краю платформи у яскраво-червоному пальті,...
Ранок був мертвенно-тихим. Під’їзд, як завжди, дихав застоєним повітрям — сумішшю котячого корму, старого пластику та чогось липко-солодкого, що нагадувало залежалу шкірку мандарина чи дешеві духи....
Двадцать лет вместе. Двадцать лет одной фамилии, одной квартиры в спальном районе Питера, одного маршрута от метро до офиса. А теперь — раздельные обеды. Не просто...
— Серёжа, будь добр, забеги за хлебом, — голос Валентины Петровны дрожал, будто осенний лист на ветру. — Гололёд, боюсь упасть… — Мам, ты серьёзно? —...
У давніх завулках Львова, де муровані стіни бережуть спогади, мов старі фотографії у скрині, одного разу з’явився дивний напис. Він виник ніби з подиху вітру, немов...
Загублений провулок повернення У одному із закинутих куточків старого Львова, де будинки тримали зарубки часу, наче зморшки на обличчях дідів, раптом з’явилася дивна вивіска. Вона виникла...
Подарунок з присмаком докору: як свекруха вирішила зіпсувати день народження Оксана цілий день метушилася на кухні — адже сьогодні було її свято. Усе мало бути досконалим:...
У моего внука недавно был день рождения — ему исполнилось десять лет, круглая дата. Я заранее подобрала подарок, который, как...
«Я вас п’ятеро виростив, а ви одного батька прогодувати не хочете» Драматична історія із глушини Полтавщини — Віть, вставай, ранок...
Жах душі: Історія Яринки з Тернополя Яринка виросла, як бур’ян біля дороги — нікому непотрібна, самотня. Її ніхто не виховував,...
Його знала вся країна. Один із найкращих онкологів Києва, професор Іван Петрович Коваленко, був символом професіоналізму та відданості медицині. Він...
Бідність душі: історія Олесі з Житомира Олеся росла, як бур’ян біля дороги — нікому непотрібна, самітня. Її ніхто не виховував,...
«Ви занадто багато уваги приділяєте дитині» — так мені сказав лікар. Але я не тривожна — я просто мама. Якби...
Вона впустила незнайомця, не відаючи, що рятує власного сина. Його знала вся країна. Один із найкращих онкологів із Києва, професор...
«Ви занадто багато уваги приділяєте дитині» — так мені сказав лікар. Але я не тривожна — я просто мати. Якби...
Краще тіснитися у найманій однокімнатці, ніж дихати під одним дахом із свекрухою — Віть, ну скільки можна?! — голос Соломії...
— Олежу, скільки можна?! — голос Олени зірвався на шепіт, у якому відчувався втома і безнадія. — Ми вже два...