— Соломіє Іванівно, я вам останній раз кажу! Або прибираєте свій непотреб зі сходової клітки, або я сама все винесу на смітник! — гукнула Зоряна Василівна,...
**Щоденник Олега Миколайовича** «Та ти з глузду з’їхав, Тарасе! Це ж моя кімната!» — я стояв у дверях, стиснувши ключі в руці, і не вірив своїм...
**Хлопець з щоденника** “Досить нарікати — дій!” — ці слова досі лунають у моїх вухах. Учора зранку почув за стіною схлипування. Дівчина зверху — Оксана Миколаївна,...
— Що у нас на обід? — поцікавився Ярослав, принюхуючись. — Ти щось готуєш? — Готую. Печиво для Лорда. Із індичкою та вівсянкою, — з гордістю...
Якось на ярмарку в селі Вербове зайшла маленька дівчинка. Для тихої та скромної Олені Петренко цей гамірний простір був завжди занадто великим. Вісім років, обплутана мовчанкою...
– Та що ти несеш, Оленко! – вигукнув Борис, розмахував руками. – Куди я подіну свій гараж? Верстат? Там половина мого життя! – А куди я...
— Мамо, тільки не кажи, що забула! — скрикнула Оксана, влітаючи в передпокій і скидаючи з плечей дизайнерську сумку. — Ну мам! Я ж попереджала тебе...
— Що значить відмовитися від частки? — голос Оксани затремтів. — Ганно Іванівно, це ж спадщина мого чоловіка! — Саме мого сина, — різко перервала свекруха,...
Твій номер забутий — Мамо, ну скільки можна?! — Галина кинула на стіл свій телефон так, що екран блимнув і згас. — Кожного дня одне й...
Щодня вранці 29-річна Марія Шевченко зав’язувала свою вицвілу блакитну фартух і зустрічала відвідувачів у кафе «Золотий Колос» теплою посмішкою. Затишна закладина, затиснута між магазином госптоварів і...
В церкві стояла глибока, майже відчутна тиша. Повітря насичене ладаном, слізьозами й тією болючістю, що за словами. Люди сиділи, похиливши...
Коли двадцятиоднорічна Соломія Ковальчук увійшла до палацу шлюбів з букетом білих лілій та тремтячою посмішкою, всі зупинили погляди. Поряд, спокійний...
Ох, слухай, Ганна Петрівна розбирала старі речі, знайшла коробку з фото. І натрапила на знімок з випускного. Сорок літ тому...
Я не мав бути біля води того дня. Лише коротка перерва від зміни в кафе на дніпровській набережній у Києві....
Валентина Петривна розглядала себе у дзеркалі, підправляючи сірий костюм. Сьогодні Солопійці виповнилося тридцять. Перший день народження доньки за останні вісім...
Олено, ну поясни мені, як це розуміти? — сусідка Ганна Іванівна стояла на порозі з авоською й похитувала головою. —...
Двадцять три роки я присвятила життя паралізованому синові. Доки прихована камера не показала правду, якої я ніколи не очікувала. Колись...
Орина сиділа надворі крамниці й спостерігала за суєтою. Автобуси під’їжджали, визираючи пасажирів, люди поспішали кудись, а вона мусіла вирішити —...
“Зайди, Андрію!” – почув я по внутрішньому зв’язку від начальника. Зрозумів – знову дістане мені. І було за що. “Сідай,...
Поглянувши у вікно, де мої діти грали у дворі з нашим псом Шептачем, зрозуміла: цей шлях від брехні до правди...