Одного разу я мріяв приїхати до тебе і сказати, що кохаю… Оксана Іванівна поклала останню перевірену зібранку на край столу. Тепер треба виставити оцінки за чверть....
Щастя на долоні Оксана дивилася на себе у дзеркало: видовжене обличчя, великий гострий ніс, тонкі губи, а очі холодні, світло-сірі. Така вже вроджена некрасуня. Лише волосся...
**Денник** Вечір обіймав маленьке приморське містечко. Осінь тут ще не давала про себе знати, лише відпочивальників поменшало. Тарас був із тих, хто не любив пляжну метушню...
Одного разу я мріяв прийти до тебе і сказати, що кохаю… Ольга Дмитрівна поклала останню перевірену зошиту на стіл. Тепер треба виставити оцінки за четверть. За...
**Валіза на колесах** — Мамо, я вже доросла. Можу хоч раз зробити те, що хочу? — обурювалася Оксана. Вони сперечалися вже кілька днів, з того часу,...
Вона мріяла про море… Оксана щомісяця відкладала з зарплати гроші на відпустку. Весь минулий рік вона мріяла про море. Колись давно батьки возили її на південь,...
Жменька чорної смородини Ірині особливо не хотілося готуватися до Нового року. Донька заздалегідь сказала, що поїде з друзями на дачу. А що самій Ірині? Спіче пиріжки,...
Колишній шанс Ганна Богданівна була звичайною бабусею — зі своїми слабкостями й вадами. Але Тарас любив її беззастережно. Батька свого він не пам’ятав, хоча бабуся й...
**Блакитна жилка** Як же Дмитро її кохав. Втрачав розум, стояв під її вікнами пізніми вечерами, тремтів від щастя, якщо вдавалося побачити її силует. Вона здавалася йому...
Щоденник — Дякую, мамо, — встав із-за столу, потягнувся Ярослав. — Піду трохи покоштаю. Не хвилюйся, обережним буду, а й машин увечері вже мало. — Як...
– Годі мовчати! – крикнув Олеся, ударивши долонею по столу. – Десять років я терплю твої витівки, а тепер ще...
Ось що пішло не так, Максиме Олеговичу! У графі «батько» записані ви, забирайте близнюків! Три роки після розлучення я раптом...
— Не поїду! — гукнула Марія й гримкнула дверима кімнати. — Ого, королівно виявилась! — промурмотіла Олена Іванівна, поправляючи халат....
За вікном уже смеркало, а мами все не було. Світка, крутячи колесика своєї візка, підкотила до столу, взяла телефон і...
-Знаєш, серденько, як кажуть, не кожна Марта — Київсьна, не кожний Тарас — Одеський. Святих на цій грішній землі замало....
Богдан стояв перед знайомими дверима й не спроможнавсь натиснути дзвінок. У руці він тримав велику сумку з речами, а в...
– Тебе тут нема! – Єлениний голос аж дзвенів від гніву. – Зрозуміла? У цій родині тебе вже відтепер немає!...
М’яке постелище — твердий сон. «Ну що, цього разу сподіваюсь, ви не на три дні? Затримаєтесь довше? Оленко! Чого мовчиш?»...
Зазвичай про таких як я кажуть — «у неї дар». Я ж завжди вважав це покаранням. Але про все по...
Й осиротіла в шість років. Мама чекала третю дитину, коли нас із сестрою вже було дві. Я все пам’ятаю: як...