Коли все не так, як здається Мар’яна їхала з роботи у трамваї, притуливши голову до холодного вікна. За склом котилися дощові краплі, розмиваючи світ у незграбні...
“Що хочу, те й роблю. Це моя квартира. Не подобається — іди геть!” — гаркнув Олесь, дивлячись на матір з-під лоба. Людмила вийшла з під’їзду. Очі...
— Олю, усе це непотрібно. Я одружений і кохаю дружину, — промовив він заготовлену фразу. Роман із Соломією прожили разом двадцять два роки. Пристрасть з часом...
**Друге дихання** Микола не був красенем, як Тарковський. Працював звичайним інженером на тракторному заводі. Не пив… ну, хіба що по святах. Не курив. Був одружений двадцять...
**Друге дихання** Микола не був красенем, як Тарас Шевченко. Він працював звичайним інженером на заводі тракторів. Не пив, хіба що на свята. Не палив. Будучи одруженим...
3 липопада. Сьогодні якось особливо сумно. Ніби щось нагадало мені про Олега й Олену, які колись жили в одному будинку, на одному поверсі, у п’ятому під’їзді....
— Це мені здалося, чи ми знову разом? — Соломія притиснулася до Тарасика. — Ну як? Вроді нічого, правда? — Оксана крутилася перед дзеркалом, приміряючи джинси....
Ти — мій світ Дмитро й Олеся жили в одному будинку, в одному під’їзді, на п’ятому поверсі. Дмитро перейшов у четвертий клас і вважався досить дорослим,...
**Повернення** — Оленко! Де ти? Оленко! — Марійка вбігла в хату, оглянула порожню кімнату й вискочила на ґанок, стукотять підборами та ляскаючи дверима. — І де...
— Ти зустрів її першою, з нею й іди, — сказав Тарас псові. — Я буду сумувати. Електричка почала гальмувати. Люди в вагоні вже вишикувались у...
Моя Надія завжди мовчала. Але мама стала казати все. – Надю, ти молодка! Яка красива! І прикрасна, і стол чувний...
Жінка мовчала. Але свекруха сказала все – Надіє, ти справжня молодиця! Яка красуня! А ще добре готуєш і посуд дбайливо...
Весняне сонце озиралося крізь вікно, кинуло зайчиків на свіжовикрашені стіни. Марина стояла біля плити, помішувала борщ і поглядала на годинник....
Весняне сонце просвітило в вікно, переливаючись проміннями на свіже пофарбованій стіні. Мар’яна стояла біля плити, помішуючи борщ і поглядаючи на...
Сімейний вечер, якого ніхто не очікував – Ти із глузду впала! Ми не можемо їх запросити! – Сергій нервово тупцював...
Сімейний вечер, якого ніхто не очікував – Та ти з глузду впала! Ми не можемо їх запросити! – Василь нервово...
Останній літній рік у садибі Морося, подібна до галявинної тканини, плетилася над поверхнею річки. Юлія Михайлівна сиділа на сходинках садибного...
**Атма, 23 жовтня** – Боже мій, як утомлено! – Юрій неврівно ходив по кухні, кроки його лунали в тиші. –...
– Я не дозволю тобі цього зробити, Грицько! Лише через мій труп! – закричала Анастасія Петровна, загороджуючи шлях до городу....
Я його любила. А він — мою подругу. Наталія Яківна стояла біля вікна і дивилася, як сусідні діти скакають у...