Мои родители заслужили отдых, а не испытания: кто защитит их право на достойную старость? Меня зовут Анастасия, мне 36. Мы с мужем живём в собственном доме...
Мені шістдесят дев’ять років. Я живу в старій двокімнатній квартирі на околиці Києва. Вже кілька років я прокидаюсь і засинаю з тривогою в серці. Не через...
Я не забрала дитину з дитячого будинку. Я врятувала чужу бабусю з будинку для літніх — і не шкодую. Коли хтось усиновлює дитину — усі захоплюються,...
Мені шістдесят дев’ять років. Я живу в старій двокімнатній хрущовці на околиці Житомира. Вже кілька років я прокидаюся й засинаю з тривогою в грудях. Не через...
Моя свекровь — Галина Семёновна, женщина преклонных лет с пронзительным взглядом и стальным характером. Мы с мужем не считали её тираном, скорее — строгой, но справедливой....
Мать собралась замуж за ровесника моих лет. Спрятала её бумаги — ни капли сожаления. Мою маму зовут Светлана Петрова, сорок два. Родила меня сразу после школы...
Усі подруги вже влаштували особисте життя — навіть колишній знайшов собі пару. А я роками живу самотньо. Мені тридцять. І, чесно кажучи, це зовсім не щасливий...
Вклали в сина все, що мали, а тепер ми для нього жебраки й невдахи. Мені п’ятдесят, чоловікові — п’ятдесят п’ять. Усе життя ми жили скромно, але...
Отдали синові все, що могли, а тепер ми для нього же безгрошові невдачи. Мені п’ятдесят, чоловікові — п’ятдесят п’ять. Усе життя ми жили скромно, але щоб...
Мені п’ятдесят, а моєму чоловікові — п’ятдесят п’ять. Усе життя ми прожили скромно, але щасливо, завжди підтримуючи одне одного, разом подолуючи труднощі. Ми виховали сина —...
Відтоді кожного ранку дивлюсь на сонце, що заглядає у вікно нашої нової квартири, і дякую долі за цей спокій та...
Отаку історію тобі розкажу, про тих сусідів наших. Увесь квартал знав, що Іван — то безрука й безнога житлова худоба,...
Того дня мало бути ідеальним. Сонце м’яко пробивалося крізь віття, вкриваючи золотим туманом ряди стільців та квіткові арки. Олена поправляла...
Не можу знайти спокою. На руках дрімала маленька Софійка, а я все стою біля вікна. Годину вже минуло, а відійти...
Коли Олеся випадково дізналася про батькову коханку, світ став химерним як сни. Він прогулював школу, щоб супроводжувати подругу Мар’яну до...
Сьогодні пройнятий холодом понеділок у Києві. Вітер ріже крізь шарфи, навіть найстильніші перехожі поспішають швидше. Я, Соломия Коваленко, міцніше стискаю...
Лена вже розраховувалася в касі, а Микола стояв осторонь. Коли вона почала розкладати продукти по пакетам, він і зовсім вийшов...
У лікарні тривав звичайний робочий день. В залі очікування люди, занурені в свої клопоти – хтось гортав телефон, хтось байдуже...
Я досі пам’ятаю аромат свіжих троянд на весіллі. Кришталевий брязкіт келихів, гомін сміху — ніщо не могло заглушити те почуття...
У храмі стояла глибока, майже вагома тиша. Повітря було насичене ладаном, плачем і болем, який словами не передаси. Люди сиділи,...