Нещодавно, після всіх турбот про онуків, моя донька Наталка сказала мені, що я погана бабуся, яка не любить своїх онучат. Коли я нарешті пішла на пенсію,...
Мені шістдесят дев’ять. Я живу у старій двокімнатній квартирі на околиці Києва. Вже кілька років я прокидаюся й засинаю з тривогою в серці. Не через самотність,...
Отдали синові все, що могли, а тепер для нього ми — жебраки й невдахи. Мені п’ятдесят, чоловікові — п’ятдесят п’ять. Усе життя ми жили скромно, але...
Колись, після всіх турбот про онуків, моя донька Наталка сказала мені, що я погана бабуся, яка не любить своїх внучат. Коли я нарешті пішла на пенсію,...
Меня зовут Светлана Ивановна Петровская, мне 42 года. У меня есть сын — Дмитрий Сергеевич. Ему недавно исполнилось шестнадцать. И хотя я всегда старалась быть для...
У нас з сином все, що мали, віддали, а тепер ми для нього — жебраки й невдахи. Мені п’ятдесят, чоловікові — п’ятдесят п’ять. Усе життя ми...
Щойно після всіх клопотів із онуками моя донька Марія сказала мені, що я погана бабуся, яка не любить своїх онуків… Коли я нарешті пішла на пенсію,...
Коли я в останній раз зачинила двері кабінету, де пропрацювала майже тридцять років, мене охопило дивне відчуття. З одного боку — радість, полегшення, свобода. З іншого...
Коли я в останній раз зачинила двері офісу, де пропрацювала майже тридцять років, мене охопили суперечливі почуття. З одного боку — радість, полегшення, свобода. З іншого...
Коли я в останній раз зачинила двері офісу, де пропрацювала майже тридцять років, мене охопили протилежні почуття. З одного боку — радість, полегшення, свобода. З іншого...
Отаку історію тобі розкажу, про тих сусідів наших. Увесь квартал знав, що Іван — то безрука й безнога житлова худоба,...
Того дня мало бути ідеальним. Сонце м’яко пробивалося крізь віття, вкриваючи золотим туманом ряди стільців та квіткові арки. Олена поправляла...
Не можу знайти спокою. На руках дрімала маленька Софійка, а я все стою біля вікна. Годину вже минуло, а відійти...
Коли Олеся випадково дізналася про батькову коханку, світ став химерним як сни. Він прогулював школу, щоб супроводжувати подругу Мар’яну до...
Сьогодні пройнятий холодом понеділок у Києві. Вітер ріже крізь шарфи, навіть найстильніші перехожі поспішають швидше. Я, Соломия Коваленко, міцніше стискаю...
Лена вже розраховувалася в касі, а Микола стояв осторонь. Коли вона почала розкладати продукти по пакетам, він і зовсім вийшов...
У лікарні тривав звичайний робочий день. В залі очікування люди, занурені в свої клопоти – хтось гортав телефон, хтось байдуже...
Я досі пам’ятаю аромат свіжих троянд на весіллі. Кришталевий брязкіт келихів, гомін сміху — ніщо не могло заглушити те почуття...
У храмі стояла глибока, майже вагома тиша. Повітря було насичене ладаном, плачем і болем, який словами не передаси. Люди сиділи,...
Ніхто на селі не міг зрозуміти, чому Орисі так не щастить у коханні. Дівчина ладна, працьовита, розумна, вродлива. Робота чудова...