Connect with us

З життя

Чоловік не послухався своєї матері, і я йому за це вдячна.

Published

on

Він мене любить, і я вдячна йому за це.

Коли мені було лише п’ять, я потрапила до дитячого будинку, так і не дізнавшись своїх батьків, тож мене називали сиротою.

Життя в дитбудинку було вкрай важким. Працівники майже не цікавилися дітьми, вони не турбувалися про нас. І коли ми досягали повноліття, нас просто викидали на вулицю. Я мріяла вчитися далі, але вихователі були категорично проти. Кожен з них повторював одне й те саме:

— Ми не плануємо тримати тебе тут ще два роки. Ти повинна вийти на роботу і почати самостійне життя. Тоді зможеш робити, що завгодно. Не думай, що ми будемо утримувати тебе, ти ж не королева.

Здобувши професію, яка мені зовсім не подобалась, я все ж влаштувалася на роботу бухгалтером. Іншого вибору тоді просто не було.

На щастя, в XXI столітті держава вирішила забезпечувати сиріт житлом. Я теж отримала квартиру, яка виявилася в досить пристойному стані. Через два місяці після переїзду в новий дім я познайомилася з моїм коханням. Ми з Андрієм тривалий час зустрічалися, і врешті вирішили одружитися.

Ми домовилися відкласти народження дітей, щоб спочатку зосередитися на кар’єрі. Свекруха підтримала це рішення:

— Не варто поспішати з дітьми, ти ще молода для цього, не переймайся зайвим.

Однак, помітила, що вона намагається маніпулювати Андрієм, з часом вона почала знову наголошувати на зміні житла:

— Вам тісно в цій однокімнатній. Візьміть кредит, продавайте це помешкання, на ці гроші придбаєте двокімнатне. Дітей же десь треба розмістити, у одній кімнаті буде незручно.

Зрештою, під її впливом, ми вирішили змінити житло. Я планувала взяти кредит, можливо, ще й автомобіль придбати.

Одного вечора, повернувшись додому втомленою, я помітила, що двері напіввідчинені, і почула голоси всередині. Спочатку подумала про найгірше, але зрозуміла, що Андрій сперечається з матір’ю.

— Розведись з нею, знайди дівчину з багатою родиною. Візьме кредит, ви придбаєте нову квартиру, а потім її продасте. Машину залишиш собі.

Андрій заперечив:

— А що станеться з Оленою? Їй нікуди йти, я її кохаю.

— Вона знайде де зупинитися, звикла до змін, вона ж з дитбудинку.

Я більше не могла терпіти й увійшла, вигнавши свекруху з нашого дому.

Як би ви не поважали своїх батьків, не давайте їм втручатися у ваше подружнє життя.

Мій чоловік не піддався на вмовляння, бо ми дуже кохаємо одне одного, і я вдячна йому за це.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

дев'ять + 11 =

Також цікаво:

З життя5 години ago

Jane Just Got Home from Maternity Ward – And Found a Second Fridge in the Kitchen. ‘This One’s Mine and Mum’s—Don’t Put Your Food Here,’ Said Her Husband.

Emma stepped back into her own home from the maternity wardand there, in the kitchen, stood a second fridge. “That...

З життя5 години ago

On Her Way to the Store, Anna Suddenly Recognized the Mother of Her First True Love in the Elderly Woman Approaching Her—To Her Surprise, the Woman Recognized Her Too and Couldn’t Hold Back Her Tears.

On her way to the shop, Emily suddenly recognised the mother of her first true love in the elderly woman...

З життя7 години ago

After descending the slope leading to the water, Michael assessed the cat’s chances of survival.

After descending the slope leading to the water, Michael assessed the cats chances of survival. The steady flow of the...

З життя8 години ago

‘Excuse me… where am I?’ the woman asked softly, gazing out the car window as if she didn’t understand what was happening.

“Excuse me… where am I?” the woman murmured, staring blankly out the car window as though lost in a daze....

З життя12 години ago

I’m sorry… where am I?” the woman whispered, staring out the car window as if she didn’t understand what was happening.

“Excuse me… where am I?” the woman asked softly, peering out the car window as if the world outside made...

З життя12 години ago

Has He Still Not Called, Mom?” Andrew Asked, Looking at the Woman Seated at the Table with Bare, Vulnerable Eyes.

“Has he still not called, Mum?” asked Andrew, gazing at the woman hunched over the table with bare, pleading eyes....

З життя17 години ago

Has He Still Not Called, Mum?” Asked Andrew, Gazing at the Woman Seated at the Table with Helpless Eyes.

**Diary Entry 23rd December, 1985** *”Has he still not called, Mum?” asked Andrew, staring at the woman sitting at the...

З життя17 години ago

My Dad’s Second Wife Showed Up One Day with a Huge Box of Sweets and Two Excited Little Poodles Wagging Their Tails

One day, my dads new wife showed up with a big box of sweets and two little poodles wagging their...