Connect with us

З життя

Чоловік не послухався своєї матері, і я йому за це вдячна.

Published

on

Він мене любить, і я вдячна йому за це.

Коли мені було лише п’ять, я потрапила до дитячого будинку, так і не дізнавшись своїх батьків, тож мене називали сиротою.

Життя в дитбудинку було вкрай важким. Працівники майже не цікавилися дітьми, вони не турбувалися про нас. І коли ми досягали повноліття, нас просто викидали на вулицю. Я мріяла вчитися далі, але вихователі були категорично проти. Кожен з них повторював одне й те саме:

— Ми не плануємо тримати тебе тут ще два роки. Ти повинна вийти на роботу і почати самостійне життя. Тоді зможеш робити, що завгодно. Не думай, що ми будемо утримувати тебе, ти ж не королева.

Здобувши професію, яка мені зовсім не подобалась, я все ж влаштувалася на роботу бухгалтером. Іншого вибору тоді просто не було.

На щастя, в XXI столітті держава вирішила забезпечувати сиріт житлом. Я теж отримала квартиру, яка виявилася в досить пристойному стані. Через два місяці після переїзду в новий дім я познайомилася з моїм коханням. Ми з Андрієм тривалий час зустрічалися, і врешті вирішили одружитися.

Ми домовилися відкласти народження дітей, щоб спочатку зосередитися на кар’єрі. Свекруха підтримала це рішення:

— Не варто поспішати з дітьми, ти ще молода для цього, не переймайся зайвим.

Однак, помітила, що вона намагається маніпулювати Андрієм, з часом вона почала знову наголошувати на зміні житла:

— Вам тісно в цій однокімнатній. Візьміть кредит, продавайте це помешкання, на ці гроші придбаєте двокімнатне. Дітей же десь треба розмістити, у одній кімнаті буде незручно.

Зрештою, під її впливом, ми вирішили змінити житло. Я планувала взяти кредит, можливо, ще й автомобіль придбати.

Одного вечора, повернувшись додому втомленою, я помітила, що двері напіввідчинені, і почула голоси всередині. Спочатку подумала про найгірше, але зрозуміла, що Андрій сперечається з матір’ю.

— Розведись з нею, знайди дівчину з багатою родиною. Візьме кредит, ви придбаєте нову квартиру, а потім її продасте. Машину залишиш собі.

Андрій заперечив:

— А що станеться з Оленою? Їй нікуди йти, я її кохаю.

— Вона знайде де зупинитися, звикла до змін, вона ж з дитбудинку.

Я більше не могла терпіти й увійшла, вигнавши свекруху з нашого дому.

Як би ви не поважали своїх батьків, не давайте їм втручатися у ваше подружнє життя.

Мій чоловік не піддався на вмовляння, бо ми дуже кохаємо одне одного, і я вдячна йому за це.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

1 × один =

Також цікаво:

З життя1 хвилина ago

Please Marry Me,” Begs the Lonely Millionaire Heiress to a Homeless Man. What He Asked for in Return Left Her Stunned…

The sky wept softlya delicate veil of rainas people hurried past with umbrellas and downcast eyes. Yet no one noticed...

З життя1 годину ago

Impossible to Prepare for the Void: A Journey Through Emptiness

You cant prepare for the emptiness. I never thought Id get divorced twice. After the second time, I was drainednot...

З життя2 години ago

Impossible to Prepare for the Void Within

You can never truly prepare for emptiness. I never thought Id go through a second divorce. After it happened, I...

З життя2 години ago

London, 1971: The City Awakens Beneath a Shroud of Morning Fog

**London, 1971.** The city stirred beneath a blanket of grey morning mist. The streets were still damp from the previous...

З життя3 години ago

Chicago, Winter of 1991: The City Woke to a Biting Cold That Cut Straight to the Bone

London, winter of 1991. The city awoke to a biting cold that seeped deep into the bones. Frost-coated buildings reflected...

З життя4 години ago

That Day, a Woman I Hadn’t Seen on My Doorstep in Five Years Came to Visit—Tamara Nikitichna, Whom Everyone in Riverdale Secretly Called ‘The General’s Wife’

That day, a woman showed up at my doorstep I hadnt seen in five years. Margaret Whitmore. Everyone in Willowbrook...

З життя4 години ago

That day, a woman I hadn’t seen on my doorstep in five years came to visit—Tamara Nikitichna. In our Riverside neighborhood, people called her “the General’s Wife” behind her back.

That day, a woman came to my door whom I hadnt seen in five years. Margaret Whitmore. In our little...

З життя4 години ago

On the Rain-Slicked Streets of London, Where Hurried Skyscrapers Scratched the Sky and Impatient Traffic Lights Flickered, There Rode Angel, a Bicycle Courier

In a bustling English town, where hurried buildings stretched toward the sky, impatient traffic lights blinked, and streets carried the...