Connect with us

З життя

Чоловік покинув дружину під час її перебування в пологовому будинку.

Published

on

Михайло покинув свою дружину Оксану, коли вона була у пологовому будинку. Дізнавшись, що дитина народиться з інвалідністю, він залишив родину, а через багато років вирішив повернутись і вимагати гроші.

Лікар сказав Оксані: – Ваш син ніколи не зможе ходити. Добре, що він залишився живим, при такій травмі під час пологів. Оксана міцно притиснула сина до грудей і промовила: – Це мій син, і я завжди буду поряд з ним, чого б це мені не коштувало… а наш тато нам допоможе.

Коли Оксана повідомила Михайлу, що син не зможе ходити, він трохи розгубився, а потім, отямившись, сказав: – А як же я з ним буду грати у футбол? Як працюватиму в майстерні? Та й взагалі, навіщо такий син, який буде немічний?

Михайло вирішив звернутися за порадою до своєї старшої сестри. Оксана, звісно ж, не сподівалася, що Людмила таке скаже. Вона здавалася їй мудрою жінкою. А Людмила сказала таке: – Навіщо вам ця дитина, справжній тягар у житті. Ви ще молоді і зможете народити здорових дітей, і будете жити щасливо.

– Та дружина проти, вона не хоче від нього відмовлятися. Вчепилася в нього і не відпускає – пробурмотів Михайло. – Тож, а ти не будь тряпкою і плаксою. Вимагай, щоб вибрала або тебе, або свого сина-інваліда. І якщо вона не дурна, то вибере тебе, адже хворий дитина їй не по кишені.

Настав час виписки. На зустріч Оксані та сину прийшли її мама та подруги. Чоловік так і не з’явився, наче крізь землю провалився. Він сам подав на розлучення і платив копійки аліментів.

Оксана за спеціальністю юрист, змогла знайти роботу і проводити консультації вдома. Вона допомагала таким самим мамам, які залишилися без чоловіків, але зі своїми дітьми. Через рік жінка змогла відкрити своє ПП і зарекомендувала себе як висококваліфікований фахівець. Створила клуб для сімей, де є діти з інвалідністю, щоб люди спілкувалися між собою і давали одне одному поради. Усім клубом їм вдалося досягти для дітей безкоштовного відвідування басейну, квитків до театрів. У малюків сяяли від щастя очі, а батьки плакали. Батьки зрозуміли, що можна показувати дітям світ, а не сидіти цілими днями в квартирі.

Оксана робила все для свого сина, аби він усміхався і радував її своїм гарним настроєм. Вони часто літали на море, відпочивали. Оксана обходила всіх лікарів, тільки от син на ноги так і не став, але біль зменшився. Петро почав займатися бальними танцями на візках. Хлопець був досить кмітливий, навіть на дистанційному навчанні у школі став відмінником. Після закінчення школи він вступив до університету на програмування, адже ця спеціальність була йому дуже близька.

Отримавши диплом, Петро влаштувався на високооплачувану роботу, і став заробляти більше за маму. Він завжди робив їй подарунки, які замовляв через Інтернет. Оксана усміхалася, і по щоках невільно текли сльози. Було дуже приємно, що у неї такий дбайливий син. Петро виріс добрим і щедрим. Також він почав вести свій блог, який розкрутив лише за кілька тижнів. І тепер він популярний блогер.

У своїх відео він розповідає про життя людей з інвалідністю, яким не треба впадати у відчай, а навпаки, продовжувати жити, незважаючи ні на що. Він був таким оптимістом, що не кожен би міг.

Якось днями в Оксани задзвонив телефон, вона взяла трубку і почула голос колишнього чоловіка. Він сказав: – Мені показали, як Петро зараз відомий блогер, і натякнули, скільки може заробляти. Треба зустрітися та поговорити.

Оксана і Михайло домовилися зустрітися у кав’ярні, яка знаходилася неподалік від дому. Михайло був здивований, що дружина перетворилася на красуню. А син, значить, виріс великим і сміливим молодцем. Оксана відразу вирішила перебити колишнього чоловіка і запитала: – Давай ближче до справи? Чого прийшов? Що тобі потрібно? Адже весь цей час ти навіть не з’явився і не поцікавився сином, а тут на тобі, прийшов. – Ти он яка гарна стала. На дорогій машині приїхала. Живете заможно. А ось у мене є синочок, братик Петра. Він потрапив у біду, сів п’яним за кермо і збив молоду дівчину на пішохідному переході. Тепер йому світить серйозний термін. А якщо заплатимо за збитки, то можуть дати умовний термін.

Оксана не могла повірити, що колишній чоловік буде просити у неї гроші. Вона була у шоці. Подивившись на чоловіка, сказала: – Виходить, ти залишив мене з дитиною з інвалідністю на руках. Жодного разу не подзвонив і не з’явився, щоб дізнатися, як я і син почуваємося, може, чогось потребуємо. Зате ти виховав сина, який зміг сісти п’яним за кермо, мало не людину вбив і не залишив її покаліченою. І в тебе вистачає нахабності просити у мене грошей?

– У вас цих грошей кішки не гризуть. Тобі що, шкода? Адже це брат Петра. Ось ви всі багатії такі, скупі на гроші.

– Знаєш що, забудь мій номер і більше не дзвони, і не приходь. Не хочу тебе знати.

Тепер Михайло почав писати Петрові на пошту і давити на жалість, щоб той дав грошей.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

п'ять × 5 =

Також цікаво:

HE18 хвилин ago

המרתף של דודה אסתר

דנה לא חיבבה את הדוד שלה, נתן, עוד מילדות. היה בו משהו שגרם לה להסתכל עליו כמו שמסתכלים על חשבון...

BG3 години ago

Сестра ми гасеше лампата и казваше: стига толкова, утре ще видим

В Пловдив, над старата аптека на улица „Отец Паисий", аз и Деян живеем от четиридесет и три години. Все същият...

BG3 години ago

Котката от Копривщица, която избра мен

Пристигнах във вилата в началото на май — по онова време сутрините още хапят студено, но пръстта вече мирише на...

HE3 години ago

המרתף שרכי בנה בשביל אבא שלי

אבא שלי קנה את המוסך ברחוב הרוגוזין בחולון בשנת 1991. שלושים ושתיים שנה הוא עמד שם, מריח שמן מנוע ולכלוך...

BG5 години ago

Бял килим 35

Паркингът пред "Снежанка" на улица "Люляк" № 35 беше пуст. Само табелата мигаше и един хартиен плик от сладолед се...

BG8 години ago

Две сестри и документ, който не трябваше да ги раздели

За първи път ги видях в чакалнята на Дирекция "Социално подпомагане" в Пловдив. Беше три и половина следобед, парното тракаше,...

BG11 години ago

Петък

Фактурата от ЧЕЗ лежи на масата в кухнята на апартамента на Мариана Петрова в "Люлин", и цифрата най-долу — 184...

BG12 години ago

Кофата с мръсна вода беше само началото

Беата беше на четиридесет и една години и осемнайсет дни живя при майка си в Стара Загора, спеше на старото...