Connect with us

З життя

Чому я маю тяжко працювати, щоб прогодувати чужих дітей?

Published

on

Чому я повинна важко працювати, щоб годувати чужих дітей?

Ми з чоловіком маємо трьох дітей і обоє працюємо, але насправді не маємо навіть нормальної відпустки.

Три роки тому ми взяли двадцятирічний іпотечний кредит. Мені набридло тинятися по орендованих квартирах. Ми погашаємо кредит, але принаймні живемо у власному помешканні. Не були у відпустці вже три роки, хочемо якнайшвидше погасити борг і жити у спокої. Влітку діти не ходять до школи, а ми постійно на роботі, тож нема кому з ними займатися.

Моя свекруха вирішила нам допомогти, запропонувала, щоб ми залишали дітей у неї на літо. Вона на пенсії і має час, тому ми погодилися. Як тільки починаються канікули, ми їдемо до мами мого чоловіка, завжди беремо машину з продуктами і даємо гроші на дрібниці. Свекруха зі своїх грошей дітям нічого не купує, адже її пенсія дуже мала. Ми завжди особисто даємо їй гроші, це для нас значно дешевше, ніж наймати няню. В принципі, всі задоволені.

У мого чоловіка є брат, який теж має трьох дітей. Він вирішив також привезти своїх дітей до свекрухи, але його діти дуже неслухняні і молодші за наших, що означає, що вони потребують постійного нагляду. Звісно, він не привіз для них ні їжі, ні грошей, по суті, ми їх годували з наших кишень.

Чи це нормально? Багато разів я говорила чоловікові, щоб поговорив із братом, але він нічого не робить, не хоче сварок. Чому я повинна важко працювати, щоб годувати чужих дітей? Яким би був правильний спосіб поговорити з ним без суперечок?

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

чотири × 5 =

Також цікаво:

З життя2 години ago

We Love You, Son, but Please Don’t Come Home Anymore.

**”We Love You, Son, But Please Dont Visit Again”** An elderly couple lived their entire lives in a little cottage...

З життя3 години ago

No, Mum. You Won’t Be Visiting Us Anymore. Not Today, Not Tomorrow, and Not Next Year Either” — A Story of Finally Running Out of Patience.

“No, Mum. You won’t be visiting us anymore. Not today, not tomorrow, and not next year either.”a story about patience...

З життя4 години ago

He Will Live Among Us…

The doorbell rang sharply, an unwelcome intrusion. Margaret wiped her hands on her apron and moved to answer it. Her...

З життя5 години ago

I’m Sorry for How Things Turned Out

“I’m sorry it’s come to this,” I muttered under my breath. “Richard, are you absolutely sure youve packed everything? Should...

З життя7 години ago

Figure It Out for Yourselves, Won’t You?

“No, Emily, dont count on me. You got marriednow rely on your husband, not me. I dont need strangers in...

З життя7 години ago

No, Mom. You Won’t Be Visiting Us Anymore—Not Today, Not Tomorrow, Not Even Next Year” — A Story of Patience Finally Worn Thin

“No, Mum. You wont be visiting us anymore. Not today, not tomorrow, and not next year either.” A story about...

З життя10 години ago

Haunting Gaze of Green Eyes from the Past

**The Gaze of Green Eyes from the Past** James woke at dawn and thought: *Blimey, its been ages since I...

З життя10 години ago

I’m Sorry It Turned Out This Way

“I’m sorry it’s come to this.” “Oliver, are you sure youve packed everything? Should I double-check?” I called, pausing outside...