Connect with us

З життя

Чому я обрав іншу дружину?

Published

on

Чому я поміняв свою дружину на іншу?

Я знову помив посуд, який пролежав у раковині три дні. Не залишилося навіть чистої чашки. Чекав і чекав… Що робити? Повернувся додому з роботи, голодний, роздратований і втомлений. Щоб щось поїсти, мусив спочатку помити всі тарілки й чашки, які постійно були брудні в моїй кухні.

Холодильник майже порожній, їжа закінчується. Я тільки-но ввімкнув чайник, поставив каструлю на плиту з водою. Принаймні можу зварити сосиски, які ще залишилися. Я дуже голодний. Не думав, що знову колись доведеться так страждати. Мрію про курячий бульйон! Шкода, що не вмію готувати такий суп.

Коли моя дружина була ще вдома, вона готувала смачні, пухкі й наповнені різними начинками пиріжки, соковиті реберця і різні страви. Вдома завжди був порядок і чистота. Коли повертався з роботи, усе сяяло. Навколо запах свіжості. А тепер…

Чому я раніше цього не помічав і не цінував? Здавалося, що моїй дружині Оксані нічого не потрібно, окрім прання, прибирання та приготування їжі…

Одного дня я побачив Олену. Красиву жінку в короткій спідниці, на високих підборах. Вона виходила з салону краси. Доглянута, єдина у своєму роді та неповторна. Тоді мені здавалося, що вона саме та, про яку я мрію.

Оксана не ходила в салони краси, не витрачала гроші на волосся, не любила фарбуватися. Хоча вона також була дуже стрункою і красивою дівчиною, просто не захоплювалася всіма тими жіночими речами. Завжди в джинсах і кросівках. Виходила тільки до магазину і на роботу, не сумувала за іншим життям.

— Я закохався в іншу! — сказав я своїй дружині, коли повернувся додому.

— Хочу бути щирим, не хочу тебе обманювати.

Оксана вдавала, що не чує, що я їй кажу, і не переставала збивати вершки на торт. Навіть не оглянулася. Я не помітив сліз, що текли з її очей…

Вона постійно була втомлена, і я більше не бачив у ній привабливої жінки, з якою одружився — лише домогосподарку. Напевно, саме тому Олена мене так привабила, і зрештою я з нею зв’язався.

Дружина мене залишила і переїхала до матері. Тепер я мию посуд, прибираю підлогу і вчуся готувати. Іноді мені сняться пиріжки моєї дружини.

Моя нова партнерка має свіжий манікюр, тому не може мити посуд. Вона весь час сидить на дивані, переглядає журнали, ходить до перукаря, щоб змінювати зачіски. На підлозі лежать кілька суконь, а через її взуття я вже кілька разів перечепився. Вона не знає, що вдягнути до салону, адже це для неї найважливіша проблема. Вдома нічим не займається, навіть залишила брудні склянки на столику, де робила макіяж. Вона зробила з мене свого слугу, навіщо мені така жінка?

Чому я поміняв свою дружину на таку ледацюгу? Не можу собі пробачити, що зробив непоправну помилку.

Мушу щось приготувати, дуже голодний…

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

сім + 2 =

Також цікаво:

З життя19 хвилин ago

The Granddaughter of Granny

There was a mother and there was a daughter, and the daughter turned out to be my friend Emmas little...

З життя19 хвилин ago

Mikhail Stopped in His Tracks: A Lonely Dog Beneath a Tree Caught His Eye, One He Would Recognise Among a Thousand

I sat behind the wheel of my old, ruststained Land Rover, the dust on the narrow lane rising lazily like...

З життя1 годину ago

Daughter of the Vale

What a striking granddaughter you have, Walter, darkeyed and with a smile as bright as fresh snow, said the old...

З життя1 годину ago

Left in the Lurch? After Losing My Job, I Rescued a Dog from the Streets and Embarked on a New Adventure…

It felt as though the world had stopped turning the day Evelyn woke without an alarm and without any plan...

З життя2 години ago

The Fiery Redhead

Tina is a blonde and Sam is a darkhaired man. They adore each other, and two years after their wedding...

З життя2 години ago

Childhood Companion: A Journey Through Friendship

Forgive me, Steve, but I Ive fallen for your wife, Tom said, his eyes fixed on nothing but the distance....

З життя3 години ago

Feeding Strangers Every Evening for Fifteen Years – Until One Day

For fifteen years, every evening at six oclock, Margaret Shaw placed a steaming meal on the same greenpainted bench in...

З життя3 години ago

Kostik Gazed Through the Dusty Windows of His Wheelchair, Watching Life Outside

Charlie Carter sat in his wheelchair, staring through the grimecaked windows at the courtyard beyond. Bad luck had it that...