Connect with us

З життя

Чому я обрав іншу дружину?

Published

on

Чому я поміняв свою дружину на іншу?

Я знову помив посуд, який пролежав у раковині три дні. Не залишилося навіть чистої чашки. Чекав і чекав… Що робити? Повернувся додому з роботи, голодний, роздратований і втомлений. Щоб щось поїсти, мусив спочатку помити всі тарілки й чашки, які постійно були брудні в моїй кухні.

Холодильник майже порожній, їжа закінчується. Я тільки-но ввімкнув чайник, поставив каструлю на плиту з водою. Принаймні можу зварити сосиски, які ще залишилися. Я дуже голодний. Не думав, що знову колись доведеться так страждати. Мрію про курячий бульйон! Шкода, що не вмію готувати такий суп.

Коли моя дружина була ще вдома, вона готувала смачні, пухкі й наповнені різними начинками пиріжки, соковиті реберця і різні страви. Вдома завжди був порядок і чистота. Коли повертався з роботи, усе сяяло. Навколо запах свіжості. А тепер…

Чому я раніше цього не помічав і не цінував? Здавалося, що моїй дружині Оксані нічого не потрібно, окрім прання, прибирання та приготування їжі…

Одного дня я побачив Олену. Красиву жінку в короткій спідниці, на високих підборах. Вона виходила з салону краси. Доглянута, єдина у своєму роді та неповторна. Тоді мені здавалося, що вона саме та, про яку я мрію.

Оксана не ходила в салони краси, не витрачала гроші на волосся, не любила фарбуватися. Хоча вона також була дуже стрункою і красивою дівчиною, просто не захоплювалася всіма тими жіночими речами. Завжди в джинсах і кросівках. Виходила тільки до магазину і на роботу, не сумувала за іншим життям.

— Я закохався в іншу! — сказав я своїй дружині, коли повернувся додому.

— Хочу бути щирим, не хочу тебе обманювати.

Оксана вдавала, що не чує, що я їй кажу, і не переставала збивати вершки на торт. Навіть не оглянулася. Я не помітив сліз, що текли з її очей…

Вона постійно була втомлена, і я більше не бачив у ній привабливої жінки, з якою одружився — лише домогосподарку. Напевно, саме тому Олена мене так привабила, і зрештою я з нею зв’язався.

Дружина мене залишила і переїхала до матері. Тепер я мию посуд, прибираю підлогу і вчуся готувати. Іноді мені сняться пиріжки моєї дружини.

Моя нова партнерка має свіжий манікюр, тому не може мити посуд. Вона весь час сидить на дивані, переглядає журнали, ходить до перукаря, щоб змінювати зачіски. На підлозі лежать кілька суконь, а через її взуття я вже кілька разів перечепився. Вона не знає, що вдягнути до салону, адже це для неї найважливіша проблема. Вдома нічим не займається, навіть залишила брудні склянки на столику, де робила макіяж. Вона зробила з мене свого слугу, навіщо мені така жінка?

Чому я поміняв свою дружину на таку ледацюгу? Не можу собі пробачити, що зробив непоправну помилку.

Мушу щось приготувати, дуже голодний…

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

дев'ятнадцять + п'ятнадцять =

Також цікаво:

З життя43 хвилини ago

We Love You, Son, but Please Don’t Come Home Anymore.

**”We Love You, Son, But Please Dont Visit Again”** An elderly couple lived their entire lives in a little cottage...

З життя2 години ago

No, Mum. You Won’t Be Visiting Us Anymore. Not Today, Not Tomorrow, and Not Next Year Either” — A Story of Finally Running Out of Patience.

“No, Mum. You won’t be visiting us anymore. Not today, not tomorrow, and not next year either.”a story about patience...

З життя3 години ago

He Will Live Among Us…

The doorbell rang sharply, an unwelcome intrusion. Margaret wiped her hands on her apron and moved to answer it. Her...

З життя4 години ago

I’m Sorry for How Things Turned Out

“I’m sorry it’s come to this,” I muttered under my breath. “Richard, are you absolutely sure youve packed everything? Should...

З життя6 години ago

Figure It Out for Yourselves, Won’t You?

“No, Emily, dont count on me. You got marriednow rely on your husband, not me. I dont need strangers in...

З життя6 години ago

No, Mom. You Won’t Be Visiting Us Anymore—Not Today, Not Tomorrow, Not Even Next Year” — A Story of Patience Finally Worn Thin

“No, Mum. You wont be visiting us anymore. Not today, not tomorrow, and not next year either.” A story about...

З життя9 години ago

Haunting Gaze of Green Eyes from the Past

**The Gaze of Green Eyes from the Past** James woke at dawn and thought: *Blimey, its been ages since I...

З життя9 години ago

I’m Sorry It Turned Out This Way

“I’m sorry it’s come to this.” “Oliver, are you sure youve packed everything? Should I double-check?” I called, pausing outside...