Connect with us

З життя

Чому моя дружина швидко вийшла з декрету, щоб не втратити високооплачувану роботу.

Published

on

Моя дружина недовго була у декретній відпустці, не хотіла втратити роботу, на якій добре заробляла. З нашою донькою з ранку до вечора сиділа свекруха. Мама Олі прибирала, прала та готувала для нас. Потім вона порадила нам віддати малечу в дитячий садок, щоб вона росла в колективі. Ми з дружиною вирішили, що це не варіант, тоді свекруха заявила, що більше не буде доглядати за нашою дитиною, бо не має сил і вже втомилася.

Моя дружина і я маємо маленьку дитину. Донечка. Їй два з половиною роки. Ми довго на неї чекали і намагалися, тому вона є нашим великим щастям і благословенням. З часом ми дізналися чудову новину, яка назавжди змінила наше життя на краще. Оля і я стали батьками маленького ангела.

Через дев’ять місяців народилася найкоханіша, найдорожча і найгарніша дівчинка у світі. Я, моя дружина та наші батьки безмежно щасливі з цього приводу. Від перших днів життя малеча завжди оточена близькими. Ми її дуже любимо, дружина була у декретній відпустці півтора року. Вона підписала угоду, що після цього часу або повертається на роботу, або її посада буде передана комусь іншому. І тільки після численних прохань на це погодилися.

Загалом, протягом останнього року моя свекруха, мама Олі, сиділа з онучкою вдень, а ввечері обоє з роботи приходили й переймали піклування про нашу доньку на себе. У цей період все було добре. Мама Олі охоче дбала про онуку й не мала жодних нарікань.

Але останнім часом ситуація кардинально змінилася, і тепер вона вимагає звільнення з “роботи няні”. Вона не намагається особливо пояснити свою поведінку, просто поставила умову і все. Коли ми почали її розпитувати, вона почала слатися на те, що дитині потрібне спілкування з іншими дітьми і що вона має звикати до суспільства якомога раніше.

Так, зрозуміло, що на телебаченні постійно говорять про це, і вона теж починає думати в цьому напрямку. Моя дружина і я одразу ж відмовилися від дитячого садка. Багато наших друзів скаржаться, що як тільки дитина починає ходити в дитячий садок, вона постійно хворіє. Тому ми вирішили обійтися без цього, а дитина сидітиме вдома. Так буде лише здоровіше. Вона для нас дуже важлива, у нас тільки вона, ми приділяємо їй велику увагу.

Дружина сказала матері, що думає з цього приводу, але та відповіла, що без сил бігати за дитиною. Загалом, мати поставила нас перед фактом, що більше не пильнуватиме дитини, і все.

Як після цього з нею домовитися? Яка жінка! Хоче віддати дитину в садок, коли сама може бути з нею.

Моя дружина недовго була у декретній відпустці, не хотіла втратити роботу, на якій добре заробляла. З нашою донькою з ранку до вечора сиділа свекруха. Мама Олі прибирала, прала та готувала для нас. Потім вона порадила нам віддати малечу в дитячий садок, щоб вона росла в колективі. Ми з дружиною вирішили, що це не варіант, тоді свекруха заявила, що більше не буде доглядати за нашою дитиною, бо не має сил і вже втомилася.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

3 × 5 =

Також цікаво:

З життя7 хвилин ago

No, Mum. You Won’t Be Visiting Us Anymore. Not Today, Not Tomorrow, and Not Next Year Either” — A Story of Finally Running Out of Patience.

“No, Mum. You won’t be visiting us anymore. Not today, not tomorrow, and not next year either.”a story about patience...

З життя1 годину ago

He Will Live Among Us…

The doorbell rang sharply, an unwelcome intrusion. Margaret wiped her hands on her apron and moved to answer it. Her...

З життя2 години ago

I’m Sorry for How Things Turned Out

“I’m sorry it’s come to this,” I muttered under my breath. “Richard, are you absolutely sure youve packed everything? Should...

З життя4 години ago

Figure It Out for Yourselves, Won’t You?

“No, Emily, dont count on me. You got marriednow rely on your husband, not me. I dont need strangers in...

З життя4 години ago

No, Mom. You Won’t Be Visiting Us Anymore—Not Today, Not Tomorrow, Not Even Next Year” — A Story of Patience Finally Worn Thin

“No, Mum. You wont be visiting us anymore. Not today, not tomorrow, and not next year either.” A story about...

З життя7 години ago

Haunting Gaze of Green Eyes from the Past

**The Gaze of Green Eyes from the Past** James woke at dawn and thought: *Blimey, its been ages since I...

З життя7 години ago

I’m Sorry It Turned Out This Way

“I’m sorry it’s come to this.” “Oliver, are you sure youve packed everything? Should I double-check?” I called, pausing outside...

З життя10 години ago

Another Child on the Way

Another Child I trudged back to my flat after work, stepping into those empty rooms again. The first thing I...