Connect with us

З життя

Чужа квартира? Сплати оренду!

Published

on

Власне чи чуже житло? Плати за оренду!

– Весілля моєї доньки під загрозою. Ми зятьком посварилися, тому що він не хоче приймати наш подарунок. До весілля залишилося два тижні, а він влаштовує скандали. Не знаю, чим усе закінчиться, але мені шкода свою доньку.

– А чому він злиться?

– Ти не повіриш, через житло. Ми з чоловіком вирішили порадувати молодят, зібрали всі заощадження і купили квартиру як весільний подарунок. Мені довелося продати і дачу, і гараж, щоб на все вистачило. Нерухомість оформили на доньку. Яке то має значення, на кого оформлено?

– Це правда…

– Ми з чоловіком вважаємо, що вчинили правильно. Квартира, звісно, порожня. Необхідно зробити ремонт і обставити меблями, але в нас більше немає грошей. Чоловік сказав зятю, що ми разом почнемо все робити поетапно, щоб вони змогли раніше переїхати, але Андрій не хоче займатися ремонтами!

– Чому?

– Він вважає, що це чуже житло. Не хоче вкладати гроші в нерухомість, до якої не має відношення. Сказав, щоб ми самі робили ремонт. Може придбати дрібниці, але не має наміру витрачати великих сум.

– А не можуть переїхати без цих ремонтів? У стан, як він є?

– Ні, квартира абсолютно порожня. До того ж потрібно міняти сантехніку, електрику, підлоги, стіни вирівнювати. Вікна старі, краще замінити. Звісно, оздоблення має бути хоча б мінімальним.

Я сама не жила б у таких умовах, хоча й не потребую надмірностей. Як молоді можуть жити в такому розгардіяші? Будуть соромитися. Зять працює у великій компанії, отримує хорошу зарплату, але грошей шкода. Наполягає на тому, щоб відкладати на власне житло, аби не залишитися без даху над головою.

Хоче мати все готове. Вимагає від нас покупки квартири та ремонту за наш рахунок. Ну що ж, якщо він вважає, що квартира чужа, нехай платить за оренду. Якщо у нас немає нормальних відносин, нехай так і буде. Я йому це сказала, і найцікавіше те, що він посміхнувся і погодився. Зобов’язується щомісяця платити двісті гривень. Більше не може, бо квартира не придатна для життя.

– А що говорить твоя донька?

– Дуже переживає, постійно плаче. Дуже його любить і не може змиритися з цією ситуацією. Не потрібна їй вже квартира, не потрібні ремонти, хоче, щоб усе було, як раніше. Я ж хвилююся, що людина не хоче вкладатися в сім’ю. Що буде далі? Ще й не одружений, а вже думає про розлучення й поділ майна.

Ви вважаєте, що Андрій повинен інвестувати в квартиру своєї дружини? Планує ж там жити, мати дітей, осісти. Кого хвилює, хто офіційний власник? А може, він має рацію? Що б ви зробили, якби були на його місці?

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

п'ять × 1 =

Також цікаво:

З життя24 хвилини ago

My Husband Gave Me an Ultimatum, So I Chose Divorce

Stop! Im not finished yet! Where are you off to? Am I talking to a wall? Victor Harringtons voice boomed...

З життя1 годину ago

TWO ELDERLY LADIES LIVED IN A COTTAGE IN THE COUNTRYSIDE…

Two old women, Mary Carter and Edith Hawthorne, shared a modest cottage on the edge of a sleepy Yorkshire village....

З життя3 години ago

TO FORGET OR TO RETURN?

13April2025 I can still hear the hum of the jet engine as Edward leaned across the aisle and said, Youll...

З життя3 години ago

The Granddaughter’s Journey.

Emilyd never been wanted by her mum, Margaret, from the day she was born. Margaret treated her like just another...

З життя13 години ago

Asked My Mother-in-Law to Leave the House

I still recall the day my motherinlaw, Victoria OLeary, confronted my daughterinlaw, Lucy, over her plans. Emily, she had begun,...

З життя14 години ago

The Country Retreat of Trials and Tribulations

What’s that you need? Lucy asked, eyebrows up. She was standing on the little patch of garden at her Mums...

З життя15 години ago

Another Woman Cooks Meatballs for My Husband

Whos that woman frying meat patties for my husband? Eleanor shouted, hurling her handbag aside and bracing for a showdown....

З життя16 години ago

SUGAR AND THE WONDER

Emily drifted through the fog of a night that felt more like a painting than a memory. Simon vanished without...