Connect with us

З життя

Чиє це житло? Сплатіть оренду!

Published

on

Вас турбує чужа квартира? Сплачуйте за оренду!

– Весілля моєї доньки під загрозою. Ми посварилися з майбутнім зятем, бо він відмовляється прийняти подарунок. До весілля залишилося два тижні, а він влаштовує сварки. Не знаю, чим це скінчиться, але мені шкода моєї доньки.

– Чому він свариться?

– Не повіриш, через квартиру. Мій чоловік і я вирішили порадувати молодят, зібрали всі наші заощадження та купили квартиру як весільний подарунок. Я мала продати дачу та гараж, щоб вистачило на все. Нерухомість була зареєстрована на доньку. Яке значення має, на кого?

– Це точно…

– Разом з чоловіком вважаємо, що вчинили правильно. Квартира, звісно, порожня. Потрібно зробити ремонт і обставити її меблями, але в нас уже немає заощаджень. Чоловік сказав зятю, що разом упорядкуємо все крок за кроком, щоб вони могли швидше заселитися, але Андрій не хоче там робити ремонт!

– Чому?

– Вважає, що це чужа квартира. Не хоче вкладати в нерухомість, до якої він не має жодного стосунку. Сказав, що ми маємо самі зробити ремонт. Можливо, купить дрібниці, але не збирається витрачати більші суми.

– А не можуть поселитися без цих ремонтів? У сирому стані?

– Ні, квартира зовсім порожня. Крім того, необхідно змінити сантехніку, електропроводку, підлогу і стіни вирівняти. Вікна старі, тому їх краще демонтувати. Ну і обробка повинна бути хоча б мінімальною.

Я сама не стала б жити у таких умовах, хоча не потребую великої розкоші. Як молоді можуть жити у такому стані? Вони будуть соромитися. Зять працює у великій компанії, отримує гарну зарплатню, але шкодує грошей. Наполягає, що хоче відкладати на своє житло, щоб не залишитися без даху над головою.

Хоче отримати все готове. Вимагає від нас купити квартиру і зробити ремонт за наш рахунок. Ну що ж, якщо він вважає, що квартира чужа, нехай платить оренду. Якщо у нас немає нормальних стосунків, нехай так буде. Я йому це сказала, і найцікавіше те, що він посміхнувся і погодився. Зобов’язується щомісяця сплачувати сімсот гривень. Не більше, бо квартира не придатна для життя.

– А що каже твоя донька?

– Дуже переживає, постійно плаче. Вона його дуже любить і не може витримати цю ситуацію. Їй уже не потрібна квартира, не потрібні жодні ремонти, хоче, щоб усе було як раніше. Мені ж не подобається, що людина не хоче інвестувати в сім’ю. Що буде далі? Ще не одружився, а вже думає про розлучення і поділ майна.

Чи вважаєте ви, що Андрій повинен вкластися в квартиру своєї дружини? Він планує там жити, мати дітей, влаштуватися. Кому яке діло, хто офіційний власник? А можливо, його думка логічна? Що б ви зробили, якби були на його місці?

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

11 + 16 =

Також цікаво:

FR35 хвилин ago

Mon grand-père sur la scène du bal de promo à Clermont-Ferrand

Je m'appelle Lison Fabre, j'ai dix-huit ans, et je vais vous raconter la soirée où mon grand-père a remis toute...

HU1 годину ago

Jobbágyvér a Balaton partján

Fekete Rozália hatvanhárom évesen is minden hajnalban ugyanazzal a mozdulattal nyitotta ki a veszprémi laborjának ajtaját. Harminckét éve dolgozott hematológusként,...

HE1 годину ago

הטבעת של אמילי מרחוב הגפן

קוראים לי אמילי, אני בת עשרים ותשע, ושלושה ימים לפני החתונה שלי קיבלתי ממרתה מתנה שהפכה את החיים שלי על...

EN2 години ago

The Sandwich Cart on Fifth Street

Marcus Hale pulled his Aston Martin up to the curb on Fifth Street at exactly noon, and the whole block...

UA2 години ago

Листопад, Чернігів, картина за підкладкою

У листопаді, коли дощі в Чернігові вже чіпляються за дахи й нікуди не поспішають, мене вигнали з дому, в якому...

NL2 години ago

Oma’s steekjes, Vanessa’s vuilnisbak, en de erfenis in de zoom

Vier maanden lang had Ria Verbeek elke avond na het eten haar handen in een kom heet water gehouden voordat...

IT4 години ago

Il campo dietro la cascina di Montalto

Si chiama Nerone, e quando l'ho preso al canile di Chieri me lo avevano detto chiaro: è stato un levriero...

FR4 години ago

Un mariage heureux, qu’ils disaient

J'habite depuis vingt-trois ans à Reims, dans une maison mitoyenne de la rue de Cernay dont la peinture des encadrements...