Connect with us

З життя

Чиє це житло? Сплатіть оренду!

Published

on

Вас турбує чужа квартира? Сплачуйте за оренду!

– Весілля моєї доньки під загрозою. Ми посварилися з майбутнім зятем, бо він відмовляється прийняти подарунок. До весілля залишилося два тижні, а він влаштовує сварки. Не знаю, чим це скінчиться, але мені шкода моєї доньки.

– Чому він свариться?

– Не повіриш, через квартиру. Мій чоловік і я вирішили порадувати молодят, зібрали всі наші заощадження та купили квартиру як весільний подарунок. Я мала продати дачу та гараж, щоб вистачило на все. Нерухомість була зареєстрована на доньку. Яке значення має, на кого?

– Це точно…

– Разом з чоловіком вважаємо, що вчинили правильно. Квартира, звісно, порожня. Потрібно зробити ремонт і обставити її меблями, але в нас уже немає заощаджень. Чоловік сказав зятю, що разом упорядкуємо все крок за кроком, щоб вони могли швидше заселитися, але Андрій не хоче там робити ремонт!

– Чому?

– Вважає, що це чужа квартира. Не хоче вкладати в нерухомість, до якої він не має жодного стосунку. Сказав, що ми маємо самі зробити ремонт. Можливо, купить дрібниці, але не збирається витрачати більші суми.

– А не можуть поселитися без цих ремонтів? У сирому стані?

– Ні, квартира зовсім порожня. Крім того, необхідно змінити сантехніку, електропроводку, підлогу і стіни вирівняти. Вікна старі, тому їх краще демонтувати. Ну і обробка повинна бути хоча б мінімальною.

Я сама не стала б жити у таких умовах, хоча не потребую великої розкоші. Як молоді можуть жити у такому стані? Вони будуть соромитися. Зять працює у великій компанії, отримує гарну зарплатню, але шкодує грошей. Наполягає, що хоче відкладати на своє житло, щоб не залишитися без даху над головою.

Хоче отримати все готове. Вимагає від нас купити квартиру і зробити ремонт за наш рахунок. Ну що ж, якщо він вважає, що квартира чужа, нехай платить оренду. Якщо у нас немає нормальних стосунків, нехай так буде. Я йому це сказала, і найцікавіше те, що він посміхнувся і погодився. Зобов’язується щомісяця сплачувати сімсот гривень. Не більше, бо квартира не придатна для життя.

– А що каже твоя донька?

– Дуже переживає, постійно плаче. Вона його дуже любить і не може витримати цю ситуацію. Їй уже не потрібна квартира, не потрібні жодні ремонти, хоче, щоб усе було як раніше. Мені ж не подобається, що людина не хоче інвестувати в сім’ю. Що буде далі? Ще не одружився, а вже думає про розлучення і поділ майна.

Чи вважаєте ви, що Андрій повинен вкластися в квартиру своєї дружини? Він планує там жити, мати дітей, влаштуватися. Кому яке діло, хто офіційний власник? А можливо, його думка логічна? Що б ви зробили, якби були на його місці?

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

дев'ять + 3 =

Також цікаво:

FR4 хвилини ago

La signature sous la patte

Je m’en souviendrai toujours : j’étais en retard, le bus 26 est resté bloqué sur le cours Commandant-d’Estienne-d’Orves à cause...

BG15 хвилин ago

Мълчаливият договор

Никога не ми е било трудно да затворя очи и да си представя как всичко се подрежда. Но сутринта на...

HE40 хвилин ago

אש זרה בפתח חדר 14

בהתחלה חשבתי שזה סתם סחף. עלה יבש שנדבק לסוליה של נעל, או שאריות של ענף שנשבר ברוח. המנקה של משמרת...

FR40 хвилин ago

La Dernière Graine de Moutarde

À Dijon, le 19 juillet sent la moutarde qui chauffe dans les cours. Pas la moutarde des pots, celle des...

FR1 годину ago

Le sachet

# Le sachet Lyon, mi-octobre. La pluie tombait depuis le matin, fine et insistante. Rue de la Charité, l'eau dégoulinait...

З життя1 годину ago

Julia flew a day earlier than the rest for her mother-in-law’s anniversary, and just as she settled into her plane seat, she flinched — someone called her name out of nowhere…

Molly had flown out a day earlier than the others for her former mother-in-law’s birthday. She had barely sunk into...

BG2 години ago

Бялата престилка

Аз съм сервитьор. Двайсет и три години нося подноси, помня поръчки наизуст и разпознавам лъжата по начина, по който човек...

FR2 години ago

Le canoë numéro trois

Je m'appelle Bernadette Fauvel, j'ai cinquante-huit ans, et je tiens le café-tabac du pont, à Castillon-la-Bataille, depuis vingt-deux ans. C'est...