З життя
Чиє це житло? Сплатіть оренду!
Вас турбує чужа квартира? Сплачуйте за оренду!
– Весілля моєї доньки під загрозою. Ми посварилися з майбутнім зятем, бо він відмовляється прийняти подарунок. До весілля залишилося два тижні, а він влаштовує сварки. Не знаю, чим це скінчиться, але мені шкода моєї доньки.
– Чому він свариться?
– Не повіриш, через квартиру. Мій чоловік і я вирішили порадувати молодят, зібрали всі наші заощадження та купили квартиру як весільний подарунок. Я мала продати дачу та гараж, щоб вистачило на все. Нерухомість була зареєстрована на доньку. Яке значення має, на кого?
– Це точно…
– Разом з чоловіком вважаємо, що вчинили правильно. Квартира, звісно, порожня. Потрібно зробити ремонт і обставити її меблями, але в нас уже немає заощаджень. Чоловік сказав зятю, що разом упорядкуємо все крок за кроком, щоб вони могли швидше заселитися, але Андрій не хоче там робити ремонт!
– Чому?
– Вважає, що це чужа квартира. Не хоче вкладати в нерухомість, до якої він не має жодного стосунку. Сказав, що ми маємо самі зробити ремонт. Можливо, купить дрібниці, але не збирається витрачати більші суми.
– А не можуть поселитися без цих ремонтів? У сирому стані?
– Ні, квартира зовсім порожня. Крім того, необхідно змінити сантехніку, електропроводку, підлогу і стіни вирівняти. Вікна старі, тому їх краще демонтувати. Ну і обробка повинна бути хоча б мінімальною.
Я сама не стала б жити у таких умовах, хоча не потребую великої розкоші. Як молоді можуть жити у такому стані? Вони будуть соромитися. Зять працює у великій компанії, отримує гарну зарплатню, але шкодує грошей. Наполягає, що хоче відкладати на своє житло, щоб не залишитися без даху над головою.
Хоче отримати все готове. Вимагає від нас купити квартиру і зробити ремонт за наш рахунок. Ну що ж, якщо він вважає, що квартира чужа, нехай платить оренду. Якщо у нас немає нормальних стосунків, нехай так буде. Я йому це сказала, і найцікавіше те, що він посміхнувся і погодився. Зобов’язується щомісяця сплачувати сімсот гривень. Не більше, бо квартира не придатна для життя.
– А що каже твоя донька?
– Дуже переживає, постійно плаче. Вона його дуже любить і не може витримати цю ситуацію. Їй уже не потрібна квартира, не потрібні жодні ремонти, хоче, щоб усе було як раніше. Мені ж не подобається, що людина не хоче інвестувати в сім’ю. Що буде далі? Ще не одружився, а вже думає про розлучення і поділ майна.
Чи вважаєте ви, що Андрій повинен вкластися в квартиру своєї дружини? Він планує там жити, мати дітей, влаштуватися. Кому яке діло, хто офіційний власник? А можливо, його думка логічна? Що б ви зробили, якби були на його місці?
Las cámaras la captaron como una molestia sin nombre — hasta que la niña levantó la muñeca, y el rostro de la actriz se petrificó.
Todo en la alfombra roja destellaba — las luces, los flashes, los vestidos, las sonrisas ensayadas. Una famosa actriz avanzaba...
El lobby resplandece en tonos dorados — los candelabros derraman su luz sobre el mármol pulido, un piano distante teje notas entre murmullos discretos — hasta que todo se rompe.
Una carcajada burlona rasga el aire como un cuchillo. "¡Toca algo, chico… o vuelve a la calle de donde viniste!"...
– Let your sister live with Mum! My house isn’t a holiday resort or a dump for your family’s problems! – Larissa snapped.
Andrew looked at his wife with surprise. “Why so harsh? Natalie’s in trouble. Her husband left her, she’s stuck with...
Tenía ocho meses de embarazo cuando mi esposo millonario levantó la mano para golpearme otra vez.
Sonrió. Porque estaba convencido de que ya no me quedaba ningún lugar adonde escapar. Se equivocó. Mi padre acababa de...
I was eight months pregnant when my millionaire husband drew back his hand to strike me again.
He was smiling. Because he was certain there was nowhere left for me to go. He had it all wrong....
“I don’t need a shelter here,” Laura shooed the dog away. Until two strangers appeared at the bakery.
The dog appeared outside the bakery in the last week of September, when the mornings already smelled of wet earth...
Los bikers estaban convencidos de que habían elegido al blanco más seguro del lugar.
Viejo. Solo. Bastón en mano. Lo suficientemente callado como para parecer inofensivo. Por eso el más corpulento se le acercó...
They couldn’t have chosen a more obvious target if they’d tried.
Old man. Solo. Walking stick. The kind of stillness that reads as weakness from across a room. So the big...