Connect with us

З життя

Чиє це житло? Сплатіть оренду!

Published

on

Вас турбує чужа квартира? Сплачуйте за оренду!

– Весілля моєї доньки під загрозою. Ми посварилися з майбутнім зятем, бо він відмовляється прийняти подарунок. До весілля залишилося два тижні, а він влаштовує сварки. Не знаю, чим це скінчиться, але мені шкода моєї доньки.

– Чому він свариться?

– Не повіриш, через квартиру. Мій чоловік і я вирішили порадувати молодят, зібрали всі наші заощадження та купили квартиру як весільний подарунок. Я мала продати дачу та гараж, щоб вистачило на все. Нерухомість була зареєстрована на доньку. Яке значення має, на кого?

– Це точно…

– Разом з чоловіком вважаємо, що вчинили правильно. Квартира, звісно, порожня. Потрібно зробити ремонт і обставити її меблями, але в нас уже немає заощаджень. Чоловік сказав зятю, що разом упорядкуємо все крок за кроком, щоб вони могли швидше заселитися, але Андрій не хоче там робити ремонт!

– Чому?

– Вважає, що це чужа квартира. Не хоче вкладати в нерухомість, до якої він не має жодного стосунку. Сказав, що ми маємо самі зробити ремонт. Можливо, купить дрібниці, але не збирається витрачати більші суми.

– А не можуть поселитися без цих ремонтів? У сирому стані?

– Ні, квартира зовсім порожня. Крім того, необхідно змінити сантехніку, електропроводку, підлогу і стіни вирівняти. Вікна старі, тому їх краще демонтувати. Ну і обробка повинна бути хоча б мінімальною.

Я сама не стала б жити у таких умовах, хоча не потребую великої розкоші. Як молоді можуть жити у такому стані? Вони будуть соромитися. Зять працює у великій компанії, отримує гарну зарплатню, але шкодує грошей. Наполягає, що хоче відкладати на своє житло, щоб не залишитися без даху над головою.

Хоче отримати все готове. Вимагає від нас купити квартиру і зробити ремонт за наш рахунок. Ну що ж, якщо він вважає, що квартира чужа, нехай платить оренду. Якщо у нас немає нормальних стосунків, нехай так буде. Я йому це сказала, і найцікавіше те, що він посміхнувся і погодився. Зобов’язується щомісяця сплачувати сімсот гривень. Не більше, бо квартира не придатна для життя.

– А що каже твоя донька?

– Дуже переживає, постійно плаче. Вона його дуже любить і не може витримати цю ситуацію. Їй уже не потрібна квартира, не потрібні жодні ремонти, хоче, щоб усе було як раніше. Мені ж не подобається, що людина не хоче інвестувати в сім’ю. Що буде далі? Ще не одружився, а вже думає про розлучення і поділ майна.

Чи вважаєте ви, що Андрій повинен вкластися в квартиру своєї дружини? Він планує там жити, мати дітей, влаштуватися. Кому яке діло, хто офіційний власник? А можливо, його думка логічна? Що б ви зробили, якби були на його місці?

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

два + 13 =

Також цікаво:

ES8 хвилин ago

El Abrigo del Recuerdo

El frío del aire acondicionado en el centro comercial de Miami golpeaba como una ráfaga polar, colándose por los pasillos...

BG13 хвилин ago

Луна на меда на алчността

Сватбата беше приказка, за която гостите говореха с месеци. Церемонията в старинно имение край Варна, скъпите бижута и бляскавата бяла...

LT2 години ago

Neskaičiuok metų

Irena pastatė lėkštę su obuolių pyragu ant kaimyno durų staktos ir švelniai pabeldė. Dvejojo tik akimirką – juk ji pati...

FR2 години ago

La taille du cœur

La Renault 5 d’Antoine hoquetait sous la pluie d’octobre. Il était encore en bleu de travail, les doigts noirs de cambouis,...

NO3 години ago

Jeg skal gifte meg med den første kvinnen jeg møter

Erik Berg var trettifem år, vellykket, styrtrik og fortsatt ugift. Som administrerende direktør i en av Oslos største investeringsbanker hadde...

UA3 години ago

Село, яке плакало від сорому

Троє переляканих хлопчиків тулилися одне до одного біля свіжої могили, а за їхніми спинами вже гув чужий шепіт. «Молода ще,...

ES4 години ago

El reloj del pasado

El aroma de las flores frescas y el brillo de las copas de cristal llenaban el salón principal del hotel...

PT4 години ago

A Carta que Beatriz Albuquerque Nunca Quis Ler

A voz da menina cortou o salão como uma navalha. — Diga que eu estou errada — pediu, baixinho. —...