З життя
Чиє це житло? Сплатіть за оренду!
Чи це чуже житло? Плати за оренду!
– Весілля моєї доньки під загрозою. Ми посварилися з нашим зятем, тому що він не хоче прийняти подарунок. До весілля залишилося два тижні, а він влаштовує сварки. Не знаю, чим це закінчиться, але дуже шкода мою доньку.
– Чому він свариться?
– Не повіриш, через квартиру. Ми з чоловіком вирішили зробити молодятам подарунок, зібрали всі наші заощадження і купили квартиру як весільний подарунок. Мені довелося продати і дачу, і гараж, щоб на все вистачило. Нерухомість оформили на доньку. Яка різниця, на кого оформлена?
– Так…
– Ми з чоловіком вважаємо, що вчинили правильно. Квартира, звичайно, порожня. Треба зробити ремонт і облаштувати меблями, але в нас більше немає заощаджень. Чоловік сказав зятю, що ми разом все впорядкуємо крок за кроком, щоб вони могли швидше заселитися, але Андрій не хоче там проводити ремонт!
– Чому так?
– Він вважає, що це чуже житло. Не хоче вкладати в нерухомість, до якої не має жодного відношення. Каже, що ми самі повинні робити ремонт. Можливо, придбає дрібниці, але не має наміру витрачати значні суми.
– А вони не можуть заселитися без ремонту? До сирого стану?
– Ні, квартира зовсім порожня. Крім того, необхідна заміна сантехніки, електропроводки, підлог і стін для вирівнювання. Вікна старі, тому краще їх замінити. Ну, оздоблення повинно бути хоча б мінімальним.
Я сама б не жила в таких умовах, хоча багато зручностей мені не треба. Як молоді можуть жити в такій розрусі? Їм буде соромно. Зять працює у великій компанії, отримує непогану зарплату, але шкодує грошей. Наполягає на тому, що хоче відкладати на власне житло, щоб не залишитися без даху над головою.
Він хоче мати все готове. Вимагає від нас купити квартиру і зробити ремонт за наш рахунок. Ну що ж, якщо вважає, що квартира чужа, нехай платить оренду. Якщо ми не маємо нормальних відносин, нехай так буде. Я сказала йому це, і найцікавіше, що він усміхнувся і погодився. Він готовий платити щомісяця сім тисяч гривень. Не більше, бо житло не у житловому стані.
– А що каже твоя донька?
– Дуже хвилюється, постійно плаче. Вона його дуже любить і не може витримати такої ситуації. Їй і квартира вже не потрібна, і ремонт теж, хоче, щоб все було, як раніше. Але мені не подобається, що людина не хоче вкладатися в сім’ю. Що буде далі? Ще не одружився, а вже думає про розлучення і поділ майна.
Чи вважаєте ви, що Андрій повинен вкластися в житло своєї дружини? Він планує там жити, мати дітей, влаштуватися. Кому яке діло, хто офіційний власник? А може, його думка логічна? Що б ви зробили, якби були на його місці?
“What Do You Mean You Won’t Change Your Name?!” My Mother-in-Law Yelled at the Registry Office
What do you mean you dont want to change your surname? my mother-in-law shouted across the registry office. Emily never...
How My Mother-in-Law Ended Up Without a Home: Why I Refuse to Support My Brother-in-Law’s Family or Rent Them a Flat, and the Story of the Three-Bedroom Apartment I Bought Before Marriage
How My Mother-in-Law Ended Up Without a Home I’m convinced we have no obligation to support my brother-in-law and his...
My Mother-in-Law Decided to Move into My Flat and Gave Her Own Home to Her Daughter: Now My Husband Expects Me to Welcome His Mum into the Home I Bought Myself
My mother-in-law has decided she wants to move into my flat and give her own place to her daughter. My...
You Steal from My Son—He Can’t Even Afford a Lightbulb! On Sunday morning, I was tucked under a blanket on the sofa. My husband had gone to visit his mum to “change the lightbulbs,” but of course, the real reason for calling her darling son over was something else entirely: “Son, did you forget that Igor’s birthday is today?” My husband is a real spendthrift. His salary barely lasts a few days. Thankfully, he gives me enough to cover the bills and groceries, but the rest goes on the latest video games and everything that goes with them. I don’t mind, really—I’d rather let him enjoy his hobbies than have him drinking in the shed or disappearing off to nightclubs. Besides, I once read that the first forty years of childhood are the hardest for a man. But I’m not telling you all this for sympathy. I’m explaining why my husband’s pockets are always empty! I don’t have those problems; I even manage to save a little, and often lend my husband money when he’s desperate—but never for his mum, his nieces, or his sister. Of course, I remembered Igor’s birthday, so I bought him a present a week ago. Before my husband headed over to the family, I handed him the gift and settled down to watch a film. I didn’t go—there’s no love lost between me and the in-laws. They think I don’t love him because I won’t let him spend our money on them or babysit his sister’s kids. Once, I agreed to watch his sister’s little ones for an hour, but they picked them up half a day later! I was late for work, and when I dared to complain, his mum and sister called me shameless and rude. After that, I refused every request for babysitting, though I never minded my husband spending time with the kids—honestly, I liked playing with them too. Not long after my husband left, the whole family turned up at our house, nieces in tow. His mum marched straight in and declared: “We’ve decided that since it’s Igor’s birthday, we’ll give him a tablet he picked out himself—worth £400. You owe me £200 for your share. So, pay up.” I might buy the boy a tablet, but never such an expensive one. Naturally, I refused to hand over any money. Even my husband started having a go at me for being greedy. So, I opened the laptop, called Igor over, and within five minutes, we’d chosen a gadget together that he really liked. He raced off to his mother, who was still sulking in the hallway. My sister-in-law always seems to have sticky fingers—something valuable tends to “stick” to them. My mother-in-law, needless to say, wasn’t impressed and immediately kicked off: “No one asked you to do that! You were supposed to give us the money. My son can’t even buy a lightbulb for himself—give me £200 now! You know that’s my son’s money.” She even tried rummaging through my handbag, which was on the nightstand. I shot my husband a look and hissed, “You have three minutes to get them out of this house!” So my husband dragged his mother out the door—three minutes was all he needed. And honestly, I’d much rather my husband spends his money on games than have his mum pocket the lot. Better he spends it on what makes him happy, than let those freeloaders nick it from him. Sitting here now, I think—maybe I should have married an orphan!
Youre robbing my son, he cant even afford a light bulb! Sunday morning. I lay wrapped up on the sofa,...
We Had Such High Hopes That My Mum Would Retire, Move to the Countryside, and Leave Her Three-Bedroom Flat to Me and My Husband!
We had high hopes that my mum would retire, move to the countryside, and leave her three-bedroom flat to my...
An Inheritance from an Ex-Husband or a Surprise from the Mother-in-Law A Gift from My Alcoholic Ex: Left Alone to Care for His Difficult Mother Ten Years After Our Divorce—But When She Passed, I Discovered the Unexpected Legacy She Left Behind
So, listen to this its honestly like something out of a telly drama. Years ago, Alices husband, Pete, who was...
Gran Tosses Out Grandson and His Wife, Chooses to Live Alone at 80 – Family Plots to Move In, But Gran Has Other Plans
Grandmother cast out her grandson and his wife and resolved, at eighty years old, to live alone. Our Gran is...
“Two Weeks to Pack Up and Find a New Home: Daughters Offended When Single Mum Sets Boundaries After Years of Sacrifice”
Diary entry Two weeks to pack up and find somewhere else to live. My daughters are furious. I found myself...