Connect with us

З життя

Давня поява рудого кота в моєму житті.

Published

on

Було це давно. Жив у мене рудий кіт. Красунчик, розбещений і завжди в центрі уваги. Дивовижно лагідний і добрий малюк. Але як його звали, не скажу. Бо називав я його – Сонечко. І як ім’я, і як характер, і як світло в моєму вікні. Він завжди приходив до мене на руки сам і просив, щоб я погладив його і поговорив. І в ті рідкісні години, коли я з’являвся вдома, він був моєю єдиною розрадою.

Працював я тоді на двох роботах і рідко бував вдома, що, втім, нікому не заважало і не тривожило нікого. Сімейне життя в той час у мене не склалося. Отож, він мені заміняв усе, що тільки можна замінити. І лагідність, тепло і увагу я отримував саме від мого Сонечка. На це ім’я він і відгукувався.

Одного похмурого осіннього дня він захворів. Захворів і почав кашляти. А я не відвів його до ветеринара. Здавалося, саме собою мине. Здавалося, завтра. Варто лише трохи відпочити, і одразу знайду час. Здавалося, неодмінно встигну, і з ним усе буде гаразд.

А Сонечко ліз до мене на руки в ті рідкісні моменти, коли я приходив, і, притулившись, дивився мені в очі. І через кілька місяців він помер. Тихенько пішов на Світлу полянку. В один із моїх повернень просто заснув на моїх руках і більше не прокинувся…

П’ятнадцять років минуло з тих пір. П’ятнадцять довгих років. І коти інші в мене були й є. І любив я їх усіх, і люблю. Але іноді. Та що там іноді. Дуже часто у сні приходить до мене моє Сонечко і, влаштувавшись на коліна, дивиться мені в очі. А я намагаюсь пояснити йому і прошу пробачення. І не можу знайти слова. І всі слова здаються не такими, і кажу не те.

І кожен раз я згадую це і стає мені так боляче, і так шкода, і так стискає всередині, ніби це сталося лише вчора. І віддав би я все, щоб повернути той час і відвести моє Сонечко до лікаря. Щоб він врятував його. І не можу я пробачити себе. І немає нікого, хто міг би звинуватити мене сильніше, ніж я сам. І здається мені, що він би неодмінно залишився живим.

І знаю я, що це понесу до самого кінця, і в останній свій день я знову пошкодую, що не врятував своє єдине Сонечко. Не шкодуйте…

Не шкодуйте, заради Бога, нічого. Нічого, зовсім нічого для своїх чотирилапих сонечок. Ні любові, ні часу, ні грошей, ні уваги. І якщо для цього треба відкласти всі свої справи. Всі свої найважливіші справи. То зробіть це! Зробіть це негайно!

Щоб потім не мучити себе до кінця життя. І не просити темними ночами прощення у цих очей…

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

п'ять × 4 =

Також цікаво:

З життя8 години ago

У 55 років я зрозуміла: найстрашніше — не самотність, а чужа поруч

Тільки в пятдесят пять я зрозуміла найстрашніше не порожня хата, а кімнати, забиті людьми, яким ти непотрібна. “Знову не той...

З життя8 години ago

Таємничий поклик душі

Заклик серця “Наступний!” голосно оголосила медсестра, коли з кабінету лікарки Дарії Богданівни вийшов черговий пацієнт. “Доброго дня,” привітався Ярослав і,...

З життя9 години ago

Ти ще тут? Геть із мого дому – я тепер його дружина!

А ви ще тут? Геть з моєї квартири, я тепер дружина вашого чоловіка! оголосила білявка на порозі. Ключ у замку...

З життя9 години ago

Батьки купили наречену для хвворого сина, але коли з’явилася вдова з дітьми — все пішло шкереберть.

Ірина стояла біля вікна у своїй маленькій кухні, спостерігаючи за семирічними близнюками Дімою та Максимом. Вони бігали у дворі, а...

З життя9 години ago

Тимчасові гості, але назавжди плани

Донька з онуком заселилися до мене «на пару тижнів», але я випадково почула, як вони обговорювали, в який будинок престарілих...

З життя9 години ago

Колишня однокласниця, побачивши Аліну в ресторані, захотіла плюнути на неї, не підозрюючи, хто насправді перед нею…

Колишня однокласниця, побачивши Аліну в ресторані, хотіла її принизити, не підозрюючи, хто перед неюВ самому центрі затишного ресторану, де пахло...

З життя10 години ago

Спадок забуття: сповідь з дому престарілих

Ой, донечко, присядь, розповім тобі одну історію зі свого життя. От я тут, у будинку для літніх, а думки мої...

З життя10 години ago

Моя свекруха вигнала мою 6-річну доньку зі свята племінника – коли я дізналася причину, їй довелося дати урок

Моя свекруха вигнала мою шестирічну доньку з дня народження племінника коли я дізналася причину, я дала їй урок Коли мою...