Connect with us

З життя

Давня поява рудого кота в моєму житті.

Published

on

Було це давно. Жив у мене рудий кіт. Красунчик, розбещений і завжди в центрі уваги. Дивовижно лагідний і добрий малюк. Але як його звали, не скажу. Бо називав я його – Сонечко. І як ім’я, і як характер, і як світло в моєму вікні. Він завжди приходив до мене на руки сам і просив, щоб я погладив його і поговорив. І в ті рідкісні години, коли я з’являвся вдома, він був моєю єдиною розрадою.

Працював я тоді на двох роботах і рідко бував вдома, що, втім, нікому не заважало і не тривожило нікого. Сімейне життя в той час у мене не склалося. Отож, він мені заміняв усе, що тільки можна замінити. І лагідність, тепло і увагу я отримував саме від мого Сонечка. На це ім’я він і відгукувався.

Одного похмурого осіннього дня він захворів. Захворів і почав кашляти. А я не відвів його до ветеринара. Здавалося, саме собою мине. Здавалося, завтра. Варто лише трохи відпочити, і одразу знайду час. Здавалося, неодмінно встигну, і з ним усе буде гаразд.

А Сонечко ліз до мене на руки в ті рідкісні моменти, коли я приходив, і, притулившись, дивився мені в очі. І через кілька місяців він помер. Тихенько пішов на Світлу полянку. В один із моїх повернень просто заснув на моїх руках і більше не прокинувся…

П’ятнадцять років минуло з тих пір. П’ятнадцять довгих років. І коти інші в мене були й є. І любив я їх усіх, і люблю. Але іноді. Та що там іноді. Дуже часто у сні приходить до мене моє Сонечко і, влаштувавшись на коліна, дивиться мені в очі. А я намагаюсь пояснити йому і прошу пробачення. І не можу знайти слова. І всі слова здаються не такими, і кажу не те.

І кожен раз я згадую це і стає мені так боляче, і так шкода, і так стискає всередині, ніби це сталося лише вчора. І віддав би я все, щоб повернути той час і відвести моє Сонечко до лікаря. Щоб він врятував його. І не можу я пробачити себе. І немає нікого, хто міг би звинуватити мене сильніше, ніж я сам. І здається мені, що він би неодмінно залишився живим.

І знаю я, що це понесу до самого кінця, і в останній свій день я знову пошкодую, що не врятував своє єдине Сонечко. Не шкодуйте…

Не шкодуйте, заради Бога, нічого. Нічого, зовсім нічого для своїх чотирилапих сонечок. Ні любові, ні часу, ні грошей, ні уваги. І якщо для цього треба відкласти всі свої справи. Всі свої найважливіші справи. То зробіть це! Зробіть це негайно!

Щоб потім не мучити себе до кінця життя. І не просити темними ночами прощення у цих очей…

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

дев'ятнадцять − шістнадцять =

Також цікаво:

З життя3 години ago

This Is Exactly What I Did When I Found Two Cruise Vouchers in My Husband’s Pocket—And One Had Another Woman’s Name on It

Thats exactly what I did when I found two vouchers for a sea cruise in my husbands pocket. One of...

З життя4 години ago

“I Don’t Want Any Other Daughter-in-Law – You Do What You Like!”: A Mother’s Ultimatum Forces Mark to Choose Between Love and Ambition, Only to Lose Everything in the End

I wont have any other daughter-in-law, so you do as you please! my mother declared to me one afternoon. My...

З життя5 години ago

Raised by My Grandmother: Grateful for Her Support, But Her Love Always Came With Strings Attached

I was brought up by my grandmother. Of course, Im grateful to her, but her love was never entirely selfless....

З життя5 години ago

I Used to Tell My Husband Off for Living in ‘My’ Flat—One Weekend, He Packed His Bags and Left

Id been needling my other half, going on and on about him living in *my* flat. So, one weekend, he...

З життя6 години ago

Everyone Thought the Young Woman Looked After the Neighbour’s Grandmother Just to Inherit Her Estate—But They Were All Wrong

Everyone believed the young woman was looking after the neighbours grandmother simply to gain an inheritance, but they were all...

З життя6 години ago

Twenty Years On, I See My Younger Self in the Boy: A Tale of Lost Love, Broken Trust on the Eve of a Wedding, and the Shocking Reunion Between Arthur, Martha, and the Son He Never Knew

Twenty years on, I look at the boy and recognise my own young self mirrored in him. On the eve...

З життя7 години ago

How My Mother-in-Law Ended Up Homeless – The Story of Family Drama, Sibling Favouritism, and the Battle Over Who Deserves a Home

How My Mother-in-Law Ended Up Without a Home I am quite certain that it was never our duty to support...

З життя7 години ago

“She’s Not Your Daughter—Are You Completely Blind? My Mother-in-Law’s Relentless Suspicion, Family Drama, and the Test That Changed Everything”

That’s not your daughter, are you completely blind? Id been seeing my future husband for less than a year when...