З життя
Давня поява рудого кота в моєму житті.
Було це давно. Жив у мене рудий кіт. Красунчик, розбещений і завжди в центрі уваги. Дивовижно лагідний і добрий малюк. Але як його звали, не скажу. Бо називав я його – Сонечко. І як ім’я, і як характер, і як світло в моєму вікні. Він завжди приходив до мене на руки сам і просив, щоб я погладив його і поговорив. І в ті рідкісні години, коли я з’являвся вдома, він був моєю єдиною розрадою.
Працював я тоді на двох роботах і рідко бував вдома, що, втім, нікому не заважало і не тривожило нікого. Сімейне життя в той час у мене не склалося. Отож, він мені заміняв усе, що тільки можна замінити. І лагідність, тепло і увагу я отримував саме від мого Сонечка. На це ім’я він і відгукувався.
Одного похмурого осіннього дня він захворів. Захворів і почав кашляти. А я не відвів його до ветеринара. Здавалося, саме собою мине. Здавалося, завтра. Варто лише трохи відпочити, і одразу знайду час. Здавалося, неодмінно встигну, і з ним усе буде гаразд.
А Сонечко ліз до мене на руки в ті рідкісні моменти, коли я приходив, і, притулившись, дивився мені в очі. І через кілька місяців він помер. Тихенько пішов на Світлу полянку. В один із моїх повернень просто заснув на моїх руках і більше не прокинувся…
П’ятнадцять років минуло з тих пір. П’ятнадцять довгих років. І коти інші в мене були й є. І любив я їх усіх, і люблю. Але іноді. Та що там іноді. Дуже часто у сні приходить до мене моє Сонечко і, влаштувавшись на коліна, дивиться мені в очі. А я намагаюсь пояснити йому і прошу пробачення. І не можу знайти слова. І всі слова здаються не такими, і кажу не те.
І кожен раз я згадую це і стає мені так боляче, і так шкода, і так стискає всередині, ніби це сталося лише вчора. І віддав би я все, щоб повернути той час і відвести моє Сонечко до лікаря. Щоб він врятував його. І не можу я пробачити себе. І немає нікого, хто міг би звинуватити мене сильніше, ніж я сам. І здається мені, що він би неодмінно залишився живим.
І знаю я, що це понесу до самого кінця, і в останній свій день я знову пошкодую, що не врятував своє єдине Сонечко. Не шкодуйте…
Не шкодуйте, заради Бога, нічого. Нічого, зовсім нічого для своїх чотирилапих сонечок. Ні любові, ні часу, ні грошей, ні уваги. І якщо для цього треба відкласти всі свої справи. Всі свої найважливіші справи. То зробіть це! Зробіть це негайно!
Щоб потім не мучити себе до кінця життя. І не просити темними ночами прощення у цих очей…
When I Approached the Table, My Mother-in-Law Slapped Me: ‘You Made Dinner for My Son, but You and the Kids Can Eat Wherever You Want!’
**Diary Entry: A Lesson in Boundaries** When I reached for a plate at the table, my mother-in-law slapped my hand...
Returning to My Country Cottage, I Caught My Mother-in-Law and Husband Showing It to a Buyer, Thinking I’d Never Find Out
The crisp October air bit at Sophie’s cheeks as she steered her car down the winding country lanes. Golden leaves...
Call my dinner slop one more time, and you’ll be eating out of the bin!” snapped Jane to her mother-in-law.
The air in the kitchen was thick with tension. “Call my cooking slop one more time,” Emily said, her voice...
No. We’ve decided it’s best for you not to bring your wife and child into this apartment. We won’t tolerate the inconvenience for long, and in the end, we’ll have to ask you to leave. And then your wife will tell everyone we threw you out onto the street with a small child.
“No. We decided its best you dont bring your wife and child to this flat. We wont tolerate the inconvenience...
When I Sat Down at the Table, My Mother-in-Law Slapped Me: ‘I Cooked for My Son, You and the Kids Can Eat Wherever You Want!’
**Diary Entry October 12th** Id barely stepped into the dining room when my mother-in-law slapped me across the face. I...
What Do You Mean We’re Getting Divorced?” the Man Asked His Wife in Shock. “Because I Gave Money to My Mother?
**The Dream of Pounds and Promises** *”What do you mean, were over?”* Richard blinked at his wife, baffled. *”Because I...
What Do You Mean We’re Getting a Divorce? The Husband Asked in Shock. Over the Money You Gave to Your Mother?
“What do you mean, were finished?” the man asked his wife, bewildered. “Because I gave money to my mother?” “Nineteen...
My Patience Has Run Out: Why My Wife’s Daughter Will Never Set Foot in Our House Again
My patience has run out: Why my wifes daughter will never set foot in our home again I, James, a...