З життя
Дядьку, будь ласка, подаруйте мені цю шоколадку. Хочу зробити мамі подарунок, адже сьогодні 8 Березня!
**Щоденниковий запис**
Сьогодні мав їхати на дачу до бізнес-партнера зі своєю нареченою Оленою на шашлики на честь 8 Березня. Заїхав у супермаркет, щоб купити квіти, коньяк і шоколад, бо Олена обожнює солодке, хоча ніколи цього не показує. Подарунок для неї вже лежить у машині витончене намисто.
Біля полиці з шоколадом зрозумів, що майже все розкупили. Залишилися лише дешеві плитки, які Олена навіть не дивиться. Та в кутку на верхній полиці побачив останню упаковку елітного шоколаду саме такий вона любить. Вже простягав руку, як раптом хтось торкнувся мого рукава. Озирнувся стоїть хлопчик років восьми, з червоним від холоду носом.
Дядьку, віддайте цю шоколадку, будь ласка! Хочу подарувати мамі на свято!
Чому саме цю? Ось є інші.
Мама бачила її в рекламі… прошепотів він. Ніколи не куштувала.
Подумав і віддав. Олені й так усього вистачає, а для цього хлопчика ця шоколадка щось особливе.
Хлопчик сяя від щастя, подякував і побіг до каси. Я пішов за ним. На стрічці він висипав дрібязок гривні, копійки, кілька монет по пять.
Тітонько, перевірте, чи вистачить? несміливо попросив він.
Касирка зневажливо глянула на монети.
Навіть на третину не вистачить. Забирай свої дрібняки і повертай шоколад.
Але мені дуже потрібно… голос його затремтів.
Говорила ж ні! Заважаєш викликаю охорону!
Я втрутився, оплатив шоколад карткою і підморгнув хлопчикові:
Збирай монети. Ще знадобляться.
Він ніяково простягнув їх мені:
Візьміть… Я мав заплатити.
Не маєш. Це мій подарунок.
Виходячи з магази
