Життя
До сліз: поховали бабусю взимку в тонкому платті, але що сталося далі було неймовірно
Бабуся повернулася за теплим одягом … – Давай хоч ноги їй укутаємо! – Петро не міг без жалю дивитися на покійницю.
Вона лежала в літньому сарафані і босоніжках, накрита тонким простирадлом. На дворі було – 30 ° С. Місце під могилу дві доби відігрівали вогнищами. Дура-дружина стояла на своєму. Мовляв, що бабуся приготувала, те і одягнули. А мертве тіло морозу не боїться, бо не відчуває!
Петро не знав, що відчуває бабка дружини, але сам чомусь відчував незручність. Ну не по-людськи це, якщо можна так сказати про покійного, ховати взимку в чому мати народила! Він ще раз глянув на заледеніле обличчя, яке майже злилося з подушкою, плюнув і відвернувся.
Труну закидали грудками мерзлої землі, швидко випили по чарці за помин душі і поспішили додому, в тепло – пом’янути як слід. Стіл був накритий щедро: кутя, млинці, галушки, холодець та інше. Чарки теж не були порожніми.
Через годину скорботні обличчя розглядалися і зарум’янилися. До вечора присутні, як це частенько буває, забули з якого приводу зустрілися. За столом жартували, сміялися, лізли обніматися. Ще трохи – і зажадали б гармошку.
Петро в загальній вакханалії не брав участі. Сидів, згорбившись, на розі столу і думав про померлу бабцю. Як їй там, у крижаній могилі? Нехай плоть мертва – душа-то жива. Ну, як образиться на них за таке нехтування, стане лякати. Забобонний Петро крадькома хрестився і просив покійну про прощення.
Вночі його розбудив крик дружини. Вона втиснулася в спинку ліжка, витріщалися в темряву і шепотіла: “Іди! Забирай, що хочеш і йди! “Петро включив світло – в кімнаті нікого не було. Він приніс води і домігся від переляканої жінки виразної розповіді.
Наснилося їй, що хтось у віконце стукає. Виглянула за двері і завмерла: на дворі сліди криваві, а біля ганку стоїть бабуся.
– Не лякайся, онучко. Це я об гілки ялинові, що ви за труною кидали, ноги сколола. Хустку свою пухову прийшла забрати. Не думала я взимку-то помирати, а он як довелося! Холодно мені лежати … І Петрику “спасибі” передай, що думає про мене!
Від почутого Петро похолов. Схопив зі стіни улюблену бабину шаль і не чекаючи ранку помчав на кладовище. Там він старанно вкрив могилку хусткою і присипав снігом. Потім ще раз попросив у небіжчиці вибачення за себе і за дружину.
З тих пір подружжя ніхто ночами не турбував. Тільки на сороковий день вони побачили однаковий сон: бабуся йшла від них по стежці через яр. На плечах у неї була сіра пухова шаль.
I Paid the Price for My Son’s Happiness: How I Chose the Perfect Daughter-in-Law and Found My Son’s True Love with a Little Help and a Secret Deal
I Paid for My Sons Happiness I mulled it over for ages, and finally decided I would hand-pick my sons...
The Ringtone on My Daughter-in-Law’s Phone Made Me Rethink Helping My Son’s Young Family Find a Home
Diary Entry Living alone in my lovely one-bedroom flat in the heart of London has suited me well enough these...
For about an hour, I observed young would-be parents who had only just left sixth form.
For about an hour, I observed a pair of soon-to-be parents, barely out of sixth form. Not long ago, I...
“You’re Not a Wife, You’re a Servant. You Don’t Even Have Children!” – When Helena Moved in During Renovations, Her Mother-in-Law’s Cruelty Tested Her and Her Husbands Marriage in Their London Home
Youre not a wife, youre a servant. And you dont even have children! Mum, Emily will be staying here for...
“My Wife’s Mum Is Loaded—We’ll Never Need to Work!” My Friend Tom Was Sure His Rich Mother-in-Law Would Provide Forever, But Life Had Other Plans
Mate, let me tell you a story about my friend, James. Hes always been the type to look for an...
I Lost the Will to Help My Mother-in-Law After Discovering What She Did—But I Also Can’t Bring Myself to Leave Her Alone
I lost the urge to help my mother-in-law when I found out what shed done. But I cant just leave...
“We Really Should Have Prepared for the Baby’s Arrival Sooner! – My Unforgettable Hospital Discharge: My Husband Left Everything Till the Last Minute, the House Was a Mess, and Nothing Was Ready for Our Newborn—Should I Blame Him, My Family, or Myself?”
You should have got everything ready for the baby sooner! My leaving the hospital was rather unusual. My husband was...
“I Don’t Want to Be a Mum! I Want to Go Out!” – My Daughter’s Confession That Shook Our Family My daughter became pregnant at 15 and kept it a secret for months. My husband and I only found out when she was five months along—abortion wasn’t an option. We never learned who the baby’s father was; she barely remembered his age. We were devastated, but our daughter insisted she wanted to be a mum. I knew she didn’t understand what that meant. After a difficult birth, she quickly lost interest in her son, leaving me to care for both of them. When I begged her for help, she replied, “You love him, so adopt him! I’ll be his sister—I want to go out, have fun with my friends, go clubbing!” We feared postnatal depression, but it turned out she simply felt no maternal bond. We eventually became our grandson’s guardians as our daughter grew distant, leaving at night and ignoring her child. For years, nothing changed—until, suddenly, everything did. Our grandson thrived, and one day his mother’s heart melted. She became a devoted mum, cherishing every moment and declaring, “I’m so happy I have a son—he’s the most precious thing in my life!” At last, our family found peace and happiness.
“I don’t want to be a mum! I want to move out!” my daughter tells me. My daughter fell pregnant...