Додому з усмішкою: неочікуваний бонус та заслужений відпочинок.

Віра поверталася додому в чудовому настрої та усміхалася перехожим. Сьогодні їй вручили щедру премію і дали тиждень позачергової оплачуваної відпустки. Все це за досить складний проєкт, над яким вона працювала останні кілька тижнів.

Відпустка, звісно, не така вже й велика, але, якщо правильно розподілити час, можна чудово відпочити, почитати, побавити чоловіка смачними стравами. Як він радітиме, що нарешті Віра може цілих сім днів присвятити родині!

Дівчина прийшла додому, трохи прибрала в квартирі і пішла на кухню з думкою:
– Зварю-но я Дмитру його улюблений борщ. Він недавно згадував, що скучив за ним.

Віра, наспівуючи, зайнялася приготуванням. Хлопнула вхідна двері. Дівчина вибігла назустріч чоловіку, поцілувала в щоку і відступила назад. Її очі сяяли від щастя.

– Ого, яке в тебе гарне настрій! – вигукнув Дмитро. – І навіть приготувати встигла? – запитав він, вдихаючи аромати з кухні.

Зазвичай вони приходили з роботи разом. А тут вона вже вдома, і борщ готовий.

– Успіла, – кивнула Віра.

Їй не терпілось розповісти чоловікові про щедрість свого боса, та вона не встигла.

– Тебе що, раніше відпустили? Якісь проблеми? Або знову у відрядження?

Дмитро ставив питання таким тоном, що вони більше нагадували допит. Віра подумала, що чоловік просто втомився, тому і з настроєм негаразд. Щоб якось його розважити, вона вирішила пожартувати:

– Ні, любий, все добре. Просто я звільнилася. Ти ж давно мріяв, щоб я залишила роботу, займалася домом. От тепер я повністю вільна!

Дмитро раптово зблід, але швидко взяв себе в руки і сказав:

– Звільнилася? Ну й добре. Тепер так втомлюватися не будеш. А грошей нам вистачить. Ладно, я в душ, потім поїм.

Віра розгублено кивнула. Поведінка Дмитра здалася їй дивною.

– Чому він так напружився? Адже завжди казав, що жінка має сидіти вдома, створювати затишок, виховувати дітей, а забезпеченням має займатися чоловік.

Коли Дмитро і Віра одружилися, вона вже працювала в відомій фірмі. Невдовзі її підвищили. Зарплата, і без того немала, зросла вдвічі. Дмитро просив її звільнитися, але Віра не уявляла себе домогосподаркою.

– І що ти думаєш робити далі? – спитав чоловік після вечері.

Віра уважно подивилася на нього. Брехати не хотілося, але й зрозуміти, чому він так реагує на її звільнення, було важливо: чого хоче Дмитро насправді, і наскільки щиро пропонував їй кинути роботу.

– Ну, а що мені робити? – усміхнулася дівчина. – Ти хотів, щоб я затишком займалася, от і буду ним займатися.

Дмитро кивнув і пішов у спальню. Лігши на ліжко, він задумався. Справді, він пропонував їй піти з роботи, особливо коли вона скаржилася, що обсяг роботи значно зріс, а заробітну плату не підвищують. Він просто хотів якось її підтримати, заспокоїти, але був впевнений, що вона цього ніколи не зробить.

А що тепер? Справді, у них є власна квартира, кредит за машину щойно погасили. Зарплата жінки була значно вищою. Виходить, дохід родини суттєво зменшиться. А він хотів купити останню модель айфона, придбати ігрову приставку, та й годинник час міняти.

– Ні, вона не зможе дома всидіти, – промайнуло в голові. – Через кілька днів побіжить нову роботу шукати.

Дмитро заспокоївся і заснув.

Однак минуло три дні, а Віра й не думала починати пошуки. Дівчина насолоджувалася відпусткою. Вона вирішила нічого не казати чоловікові й подивитися, чим усе це закінчиться.

Одного дня Дмитро прийшов додому з усмішкою на обличчі:

– Дорога, я знайшов тобі роботу. А чого ти така заспана? Ось, дві вакансії. Надсилай резюме.

Віра в задумі дивилася на чоловіка.

– Ну чого ти сидиш? Вставай з дивана й відкривай ноутбук, – підганяв її Дмитро.

Дівчина покірно встала.

– Ну що ж, – думала вона, – подивимось, що буде далі, наскільки далеко він зайде в своєму намаганні відправити мене на роботу.

Через десять хвилин Дмитро спитав:

– Відправила?

– Відправила, – відповіла Віра.

Наступного дня чоловік дзвонив кілька разів, щоб дізнатися, чи не запросили Віру на співбесіду. Він так хвилювався, наче вирішувалося питання життя і смерті. А після обіду подзвонив і наказав збиратися. Мовляв, знайшов для Віри «класне місце» і потрібно терміново туди під’їхати.

Дівчина вирішила грати до кінця. Вона з’їздила з чоловіком на фірму, але заходити в офіс не стала: посиділа в коридорі, а Дмитрові сказала, що її не взяли.

– Як це так, чому тебе нікуди не беруть, – обурився Дмитро.

Чоловік відвіз Віру додому і поїхав на роботу. Вона ж відкрила його ноутбук, щоб подивитися, чим цікавиться чоловік і чому він так різко змінився. Раніше вона ніколи цього не робила, але зараз шукала відповіді на свої запитання.

Перший пошуковий запит вразив дівчину: «Як змусити дружину піти на роботу». Вона усміхнулася і стала дивитися далі. Зависань у соцмережах і переписок з жінками не знайшла. Зате виявила масу сайтів, які переглядав чоловік. Він шукав нову машину бізнес-класу, новий айфон, наручні годинники з шаленою ціною, ігрову приставку.

Віра задумалась, стала порівнювати факти і раптом чітко побачила те, на що раніше не звертала уваги. Дівчина ніколи не дозволяла собі зайвого, всю зарплату витрачала на родину. Погашала кредит за машину, яка була оформлена на неї. Щоправда, їздив на ній Дмитро, а Вірі давав машину дуже неохоче.

Грошей у чоловіка не питала. Коли ходили до супермаркету за продуктами, завжди розраховувалася сама. Куди він тратив свої гроші – не цікавилась. І даремно. Згадала про комп’ютерне крісло Дмитра, яке коштувало дорожче за пральну машину, його швейцарські годинники, постійно змінювані айфони.

Дівчина спробувала згадати, як давно Дмитро дарував їй квіти, але не змогла. А подарунки? Він завжди пропонував обрати їх самій. А потім вона оплачувала подарунок зі своєї карти. Віра нервово засміялась, але потім заспокоїлась, вирішила влаштувати маленьку перевірку.

На наступний день вона звернулась до чоловіка:

– Любий, мама просить позичити трохи грошей. Ти ж їй не відмовиш? Тим паче у тебе позавчора була зарплата. Позичимо?

Дмитро так подивився на Віру, що вона злякалася.

– Я тебе забезпечую, ще й твою матір утримувати? – в його голосі звучала не прихована злість.

– Забезпечуєш? – промовила дівчина, – у нас порожній холодильник, це так ти мене забезпечуєш?

– Треба було сказати, що купити. І взагалі, у мене грошей… вже нема. Я собі приставку замовив.

– От як? – Віра стиснула губи. – І що ще?

– Нічого! Кажу ж, нема грошей. Я замовлення оплатив. Після обіду забирати поїду.

– А жити ми на що будемо? – Віра ледве стримувалася.

– Ну ось залишається трохи. До авансу дотягнемо. Худнути треба, а то вон у тебе вже пузико з’являється.

Віра не могла повірити своїм вухам. І це каже її чоловік, який вів себе інакше зовсім недавно.

– До речі, що там з твоєю квартирою, квартиронаймачі заселилися? – запитав Дмитро.

– Ще ні, – відповіла дівчина.

– Ну так оголошення дай, щоб охочі швидше знайшлися. У тебе ж купа часу. Ти ж тепер вдома сидиш, – розпорядився чоловік.

– Так я не буду більше вдома сидіти, Дмитре. Я зараз речі зберу і до себе поїду, – видихнула Віра.

Вона зайшла в кімнату і почала збиратися. Чоловік і не думав її зупиняти. Можливо, навіть зрадів, що позбудеться нахлібниці.

Коли дівчина підійшла до дверей з сумкою в руках, Дмитро вийшов з кухні.

– І на що ти жити збираєшся? – засміявся він, – якщо тебе ніде не беруть.

– А тебе це справді турбує?

– Ми взагалі-то одружені…

– Ти правий, одружені, – кивнула Віра, – тільки ти якось пізно про це згадав. Ладно, ключі від машини давай. Вона ж оформлена на мене і кредит я сама погасила. Це дуже легко довести.

– Сама сіла мені на шию, і мене ж у чомусь звинувачуєш? Якщо тобі потрібен був гаманець, треба було за «татка» заміж виходити, – вже кричав Дмитро.

Віра засміялася. Вона ж ніяк не очікувала, що її невинний жарт призведе до таких наслідків.

– Я не сідала тобі на шию. Це просто був невеликий відпочинок. У понеділок я виходжу на роботу. Але це вже не важливо. І тебе більше не стосується.

Дівчина вийшла і зачинила за собою двері…