І знайдеш там, де навіть не шукав

Після святкування ювілею пятдесяти років, Оксана вирішила взяти відпустку на початку травня, щоб без поспіху, як це буває у вихідні, встигнути зі справами на дачі. Андрій теж наполягав.

Звісно, перебираємось з тобою на дачу, будеш копатися не поспішаючи, а я після роботи приїжджатиму на вихідні.

У принципі ти правий, все одно не їдемо цього року на море, і так витратились на ювілей у ресторані. А як гарно пройшло свято, правда, Андрію? Дякую тобі, якби не ти говорила Оксана.

Настав відпустний час, вона збирала на дачу речі, розсаду, чекала на чоловіка, і ось він приїхав:

Ну, я готова, виноси в машину все й завантажуй, там повечеряємо, я взяла їжу з собою.

Поки їхали до дачі, Андрій раптом сказав:

Добре ми з тобою придумали щодо дачі, але я не зможу допомагати повною мірою мене неочікувано відправляють у відрядження.

Надовго, Андрію?

На два тижні, але обіцяю при першій можливості приїхати й допомогти. Шеф відправляє мене в сусіднє місто.

Оксана до своїх пятдесяти років досягла всього, що потрібно для забезпеченого життя. Гарний чоловік, стабільні стосунки, дорослі й самостійні діти. Все, як у людей: велика квартира, хороша машина, дача, гідна робота з пристойною зарплатою.

А ще поряд завжди була найкраща подруга Марта, з якою вона ділилася абсолютно всім. З дитинства разом вчилися, потім вступили в один інститут і тепер працювали в одному офісі. Марта була яскравою й жвавою, часто міняла чоловіків, але в особистому житті їй не щастило. Швидко наступало розчарування.

Колись не пощастило їй ще після школи, коли виявилося, що вона вагітна від однокласника.

Марто, їдемо до лікарні, наполягала мати, побачивши стан доньки й ледь не втративши розум, але вчасно взяла себе в руки. Терміново позбавляємось від цього Тобі вступати до інституту й вчитися далі, а не звязувати себе по руках і ногах.

Мати все зробила тихо, за знайомством, щоб ніхто нічого не дізнався. Після школи Марта вступила до інституту, але наслідки аборту далися взнаки більше дітей не було.

Марта двічі виходила заміж. З першим чоловіком жили тихо й спокійно, але це «тихе болото» її засмоктувало. Не подобався їй такий спокій. Яскрава й симпатична жінка не втрималася й двічі зрадила чоловікові. Сама ж йому й зізналася, а той подала на розлучення.

Марто, ну я тебе не розумію, чим тобі не чоловік Ігор? Інтелігентний, розумний. Ну так, багато працює, але ж для тебе старається, дивувалася Оксана.

Ой, нудно з ним. Та не переживай, подруго, буде й на моїй вулиці свято.

Потім ще раз вийшла заміж за красунчика познайомилася з Олексієм на концерті, він співав, вона його помітила, потім підійшла. Він теж звернув увагу на ефектну жінку. Зачарував її своїм вокалом.

Марточка, ти моя муза, співаю тільки для тебе.

Його веселе життя подобалося Марті постійні банкети, де вона завжди була присутня, алкоголь, жінки й чоловіки. А потім і вихідні Олексій проводив удома, але вже без неї. Повертався пяним, вона терпіла, трималася. Але одного разу справа дійшла до рукоприкладства він підняв на неї руку. Марта швидко зібрала речі й пішла. Зажурилася.

Оксана заспокоювала:

Марто, не там ти шукаєш чоловіків. Потрібно спокійного й гідного вибирати, а ти

Оксана відчувала провину перед подругою за своє сімейне щастя, навіть намагалася знайомити її з чоловіками. Але Марті вони швидко набридали. Ось так до пятдесяти років вона жила одна, але залишалася життєрадісною, не сумувала. Бували, звісно, цікаві романи, але все це тривало недовго.

Андрій із Оксаною розвантажили речі, дещо розклали в будинку. А вранці чоловік поїхав додому треба було зібратися у відрядження. Оксана зранку зайнялася генеральним прибиранням вона мала жити тут місяць, вирішила провести всю відпустку на природі й раділа. До обіду все закінчила, поглядала у вікно, але сусідку Ганну не бачила. Хоча знала, що та живе в будинку, як тільки сходить сніг.

Але, пішовши за кут будинку, щоб прибрати в лазні, помітила у Ганни в городі якогось чоловіка. Він не поспішаючи копався в господарстві, щось робив і не дивився по сторонах. Чоловік був широкоплечий, середнього зросту, але фігура міцна, спортивна. Вирішила підійти й через город привітатися.

Добрий день, чогось не бачу Ганну, не захворіла часом? Я Оксана, сусідка.

Так точно, захворіла, лежить удома, а я от приїхав у відпустку й вирішив допомогти. Сестрі треба підтримка, син далеко. А я Богдан, молодший брат Ганни. Так що будемо дружити й допомагати одне одному, сміявся він.

Робота у сусідів йшла швидко й