Connect with us

З життя

Я залишив минуле і знайшов нову любов: кінець драма!

Published

on

Я залишив дружину і знайшов нове кохання! Досить цих драм!

Вітаю всіх, хто читає ці рядки!
Я хочу розповісти вам історію. Історію, в якій немає сліз, болю та жалю.

Це не сповідь нещасної людини, а скоріше казка. Бо я досі не можу повірити, що все це відбулося зі мною.

Я був у шлюбі десять років. Десять довгих років з жінкою, яка зраджувала мені, ставилася до мене як до слуги, не поважала ні мої почуття, ні мою гідність.

Я терпіти не міг. Думав, що так і має бути. Вважав, що родина — це зобов’язання, а не лише щастя.

Але одного дня я зрозумів, що втомився.

І просто вирішив піти.

Я виїхав, щоб забутися.
Не влаштовував сцен, не піднімав скандалів. Просто зібрав речі й вирушив до маленького затишного готелю за містом.

Хотілося тиші. Хотілося відчути себе вільним, хоч би на кілька днів.

Я відключив телефон. Мені було байдуже, чи помітить дружина мою відсутність.

Я просто хотів видихнути.

Ввечері я спустився до ресторану готелю, замовив вечерю та насолоджувався рідкісними моментами спокою.

І раптом побачив її.

Зустрів її, коли найменше цього очікував.
Вона сиділа за сусіднім столиком. Гарна, але явно задумлива.

Її обличчя виглядало сумно, погляд – якимось втомленим.

Я зловив себе на думці: а може, в неї свої проблеми, набагато серйозніші за мої?

Не планував ні з ким знайомитися. Але доля розпорядилася інакше.

Коли вона підвелася з-за столу та вирушила до ліфта, я також встав.

Виявилося, ми піднімалися на один поверх.

Але ліфт несподівано застряг.

Аварійний ліфт і доленосна зустріч.
Вона злякалася.

Я бачив, як її руки затряслися, дихання збилося.

Я просто взяв її за руку і тихо сказав:

— Усе буде добре. Ми виберемось.

Вона глянула на мене.

А потім я обняв її.

Ми мовчали, просто стояли так у темряві застряглого ліфта, і мені вперше за довгий час стало справді спокійно.

Коли нас визволили, ми засміялися.

Ми представилися один одному.

Її звали Оксана.

Нова глава в моєму житті.
Перед тим, як увійти до своєї кімнати, вона обернулася і запитала:

— Може, завтра поснідаємо разом?

— Звичайно, — відповів я.

І з того моменту ми більше не розлучалися.

Ніколи б не подумав, що можна так легко зустріти своє кохання.

З нею я відчуваю себе справжнім. Живим. Вільним.

Я нарешті зрозумів: життя не має бути суцільною драмою.

Іноді достатньо просто наважитися на крок — і доля сама покаже, куди йти далі.

Тепер я знаю: моя казка тільки починається. І нехай вона триває якомога довше.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

дванадцять + сім =

Також цікаво:

З життя2 години ago

— Ми з твоїм чоловіком закохані один в одного і скоро одружимося, — оголосила незнайомка. — Тож збирайте речі та залишайте наш дім.

— Ти Єва? Дружина В’ячеслава? — Так… А ви хто? — Це неважливо. Важливо, нащо я прийшла! Збирайте речі та...

З життя5 години ago

Я люблю іншу, але покидаю все – останні слова чоловіка перед неминучою зрадою

М’яке вечірнє світло пробивалось крізь тюль. Оксана поставила на стіл дві тарілки з вечерею й глянула на годинник. Вісім вечора....

З життя6 години ago

Сорок років на згадку: перегляд старих фотографій за кухонним столом

Оксана Іванівна сиділа на кухні, перебираючи світлини в телефоні. Сорок років — кругла дата. Вона хотіла влаштувати справжнє свято, запросити...

З життя8 години ago

Приготуй, прибери та заробляй сам – я не твоя служниця!

— Хочешь ковбасок чи яєшню? — запитала Олеся. Андрій сидів за столом, гортаючи новини в телефоні. — Ковбаски. Тільки без...

З життя10 години ago

Краса квітів: Життя поруч з розкішшю

Жінка жила у гарному будиночку. Поруч, на квітнику, розцвітали гортензії й петунії. Фіолетове шаленство кольорів просто запаморочувало. Вона згортала ноги...

З життя13 години ago

«Вік не перешкода: несподіване відкриття»

Григорій зніяковів, коли дізнався, що дівчина молодша за нього аж на дванадцять років. Йому тридцять, їй — вісімнадцять. Так, вона...

З життя16 години ago

Дорога додому: втомлена, але сповнена сподівань.

Сон був мов із казки, але водночас дивний і тривожний. Оксана поспішала додому. Десята година вечора, а їй так хотілося...

З життя16 години ago

Вигнання з дому: жінка з поламаним чемоданом вирушає в невідомість!

Олені було 72 роки, коли власний син вигнав її з дому — і все через одну просту причину: вона втратила...