Connect with us

З життя

«Як донька відмовилася від матері через її зміну зовнішності»

Published

on

«Ти поки до нас не заходь»: як донька відмовилася від матері, коли та стала «недоречною»

— Мамо, ти поки не заходь, добре?.. — тихо, наче про погоду, промовила моя донька Соломія, зашнуровуючи кеди в передпокої. — Дякую за все, звісно, але зараз… зараз не треба. Відпочинь, побудь вдома.

Я вже тримала в руках торбинку зі сніданком для онучки, застібала плащ, готуючись, як завжди, їхати доглядати Маринку, поки Соломія йде на заняття з йоги. Зазвичай все було за розкладом — приходжу, граюся з дівчинкою, потім повертаюся до своєї малесенької «однушки» на Троєщині. Але сьогодні щось пішло не так. Після її слів я завмерла. Ніби в землю вросла.

Що трапилось? Чи не так вкрила дитину? Не той комбінезон вдягла? Годувала не за графіком? Чи може, просто дивилась «не так»?

Та ні. Все виявилось простіше й гірше.

Справа була в її свекрах. Заможні, впливові, з «золотими» зв’язками — вони раптом вирішили щоденно навідуватись до онуки. З важливим вигляом розпаковували кошики з іграшками від «Львівських цукерень», розсідалися в кріслах, куплених їхніми ж грошима. Саму ж квартиру вони, власне, і подарували молодим.

Меблі їхні, кава їхня — привезли елітний мед з Карпат у скляній банці й тепер почуваються тут господарями. І, мабуть, онука теж їхня. А я… Я, як з’ясувалось, зайва.

Я, чергова станції «Київ-Пасажирський» з 30-річним стажем, жінка без «глянцю» — без дизайнерських суконь та модних стрижок.

— Подивись на себе, мамо, — сказала Соломія. — Ти поправилась. Сивина у волоссі. Видимо… немодно. Ці светри з базару, ці кепські штани. А від тебе… пахне вагоном. Розумієш?

Я мовчала. Що відповісти?

Коли вона пішла, я підійшла до дзеркала. Так, у відблиску побачила жінку з зморшками біля очей, у мішкуватій кофті, з обличчям, почервонілим від сорому. Ненависть до себе накрила хвилею, немов злива серед сонячного полудня. Вийшла на вулицю, щоб перевести подих, і раптом відчула — у горлі пересохло, очі запікли. Сльози, гіркі й зрадливі, котились по щоках.

А потім повернулась до своєї хати — до студиики на дев’ятому поверсі в спальному районі. Сіла на диван і дістала старий телефон, де зберігались фото. Ось Соломія — з косичками в садочку. Ось із стрічкою першокласниці. Ось випускний, захист диплому, весілля, а ось і Маринка — сміється з колиски.

Все моє життя на цих знімках. Все, заради чого я існувала. Все, що віддала без остачі. І якщо зараз мені сказали «не заходь», значить, так треба. Значить, мій час минув. Я відіграла свою роль. Тепер — головне не заважати. Не бути тягарем. Не псувати їм життя своїм «вагонним» виглядом. Якщо знадоблюсь — покличуть. Може, колись…

Минуло кілька тижнів. І ось одного разу — дзвінок.

— Мамо… — голос був напруженим. — Ти не могла б приїхати? Няня пішла, свекри… показали себе, м’яко кажучи, не з найкращого боку. А Дмитро з друзями кудись поїхав, я зовсім сама.

Я замовкла. А потім рівно відповіла:

— Пробач, доню. Але я поки не можу. Мені треба… подбати про себе. Стати «гіднoю», як ти казала. Коли вийде — тоді, може, завітаю.

Поклала слухавку й вперше за довгий час усміхнулась. Сумно, але з відтінком гідності.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

4 × 2 =

Також цікаво:

З життя3 секунди ago

He’s Not My Little One

**He Is Not My Child** “He is not my son,” the millionaire declared coldly, his voice echoing through the marble...

З життя8 години ago

He’s Not My Little Rascal

**Hes Not My Child** Hes not my son, the millionaire stated coldly, his voice echoing through the marble foyer. Pack...

З життя8 години ago

I Found Nothing but a Note When I Arrived to Pick Up My Wife and Our Newborn Twin Babies

When John arrived at the maternity ward that day, his heart raced with excitement. He clutched a bunch of balloons...

З життя10 години ago

I Found Only a Note Upon Arriving to Pick Up My Wife and the Newborn Twins

**Diary Entry 15th October** I arrived at the maternity ward that day, heart pounding with excitement. In my hands, I...

З життя24 години ago

Stepfather

**Stepfather** Because youve got no business hanging around a young girl like that! snapped James. Excuse me? Youve completely messed...

З життя24 години ago

Returned Home—No Husband, No Trace of Him or His Belongings in Sight

She came home to find no husband and none of his belongings. “Whats with that look?” Zoe smirked. “Stan just...

З життя1 день ago

Back Home—No Husband, No Trace of Him Left

**Diary Entry** I came home to find neither my husband nor any of his things. Why are you looking at...

З життя1 день ago

Revenge for My Mother

**A Lesson in Control** *Diary Entry* The call came late at night, the voice on the other end distorted and...