Connect with us

З життя

Як у мене з’явився рудий кіт.

Published

on

В давні часи це було. Жив у мене рудий кіт. Красень, спраглий до комфорту і жартівник. Надзвичайно лагідний та добрий бешкетник. А як його звали, не скажу. Бо я кликав його — Сонечко. Як ім’я, як характер, як світ в моєму віконечку.

Він завжди сам йшов до мене на руки і просив, щоб я його погладив і поговорив. І в рідкі години, коли я повертався додому, був він для мене єдиною відрадою.

Тоді я працював на двох роботах, і рідко з’являвся вдома, що, власне, нікого не турбувало і не хвилювало. Не найкращим чином тоді складалося моє сімейне життя.

Тож саме він заміняв мені все, що тільки можна замінити. І ласку, тепло і увагу я отримував саме від мого Сонечка. На це ім’я він і відгукувався.

А однієї дощової осені він захворів. Захворів і почав кашляти. А я не відвів його до ветеринара. Все здавалося, що саме пройде. Все відкладав на завтра. Як тільки відпочину трохи, відразу знайду час. Все здавалось мені, що встигну і все буде з ним добре.

А Сонечко ліз до мене на руки у мої рідкі появи, і притискаючись до мене, заглядав мені в очі.

І через пару місяців він помер. Тихенько так пішов на Світлу поляну, під час одного з моїх приходів. Просто раптово заснув у мене на руках і більше не прокинувся…

П’ятнадцять років вже минуло з тих пір. П’ятнадцять довгих років. І коти інші у мене були і є. І любив я їх усіх і люблю.

Але інколи. Та що там інколи. Дуже часто у сні приходить до мене моє Сонечко і забравшись на коліна, дивиться мені в очі. А я намагаюсь пояснити йому і прошу прощення. І все не можу знайти слова. І всі слова здаються не такими і говорю не те.

І кожного разу я це згадую і стає мені так боляче, і так шкода, і так тисне всередині, ніби сталося це лише вчора.

І віддав би я все, щоб повернути той час і відвезти моє сонечко до лікаря. Щоб він врятував його.

І не можу я себе пробачити. І немає нікого, хто сильніше міг би мене звинувачувати, ніж я сам. І все мені здається, що він би точно залишився живим.

І знаю я, що це буду нести до самого кінця, і в останній свій день я знову пошкодую, що не врятував своє єдине Сонечко.

Не шкодуйте…

Не шкодуйте, Бога ради, нічого. Нічого, зовсім нічого для своїх чотирилапих сонечок. Ні любові, ні часу, ні грошей, ні уваги. І якщо для цього треба відкласти усі свої справи. Усі свої найважливіші справи.

То зробіть це! Зробіть це негайно!

Щоб потім не картати себе до кінця свого життя. І не просити темними ночами прощення у цих очей…

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

шість + дванадцять =

Також цікаво:

З життя8 години ago

Apologies, Mum. It’s a sophisticated affair. Melissa prefers you don’t attend—she finds you a bit too theatrical.

Sorry, Mum. Its a proper event. Poppy doesnt want you there. She thinks youre too dramatic. I heard my own...

З життя9 години ago

While I Slept, My Daughter-in-Law Surreptitiously Snipped My Hair!

My name is Patricia Riley, fiftyeight years old, and the thing Im about to recount still feels like a cruel...

З життя10 години ago

During Christmas dinner at my son’s house, he turned to me and declared, ‘This year, it’s just for the immediate family; it’ll be better without you,’ and just as I was reeling from the shock, my phone unexpectedly rang from an unknown number, saying,

I still recall that Christmas evening many years ago, when I was invited to my sons home in the village...

З життя11 години ago

At my son’s birthday bash, he took the microphone and declared, “My granddad footed the bill for everything – my mum didn’t even buy the cake!

At my sons birthday, he seized the microphone and announced, My fatherinlaw footed the whole bill my mum didnt even...

З життя12 години ago

My Son Phoned to Say, ‘Mum, We Relocated Last Week. My Wife Thinks She Needs Some Space.’ I Stood in Silence for Five Seconds Before Responding, ‘That’s Alright, Son. Wishing You All the Best.’

The phone rang, and my son’s voice cut through the quiet of the kitchen. Mum, weve just moved to a...

З життя13 години ago

My Daughter-in-Law Forgot Her Phone at Our House, It Started Ringing, and Displayed a Photo of My Late Husband from Five Years Ago

I was in the kitchen of my old farmhouse, the morning light slipping through the lace curtains and dappling the...

З життя14 години ago

My Brother-in-Law’s Request to Borrow My Flat During Their Renovation: Why I Said No

Simons brother asked to borrow my flat while they renovated theirs I said no. Pass the herring and beet salad,...

З життя15 години ago

Friends of Friends Arrived for a Holiday: I Regret Not Saying “No.

Friends of friends turned up for a holiday at my place: I regret not saying no. Last summer my old...