Connect with us

З життя

Як у мене з’явився рудий кіт.

Published

on

В давні часи це було. Жив у мене рудий кіт. Красень, спраглий до комфорту і жартівник. Надзвичайно лагідний та добрий бешкетник. А як його звали, не скажу. Бо я кликав його — Сонечко. Як ім’я, як характер, як світ в моєму віконечку.

Він завжди сам йшов до мене на руки і просив, щоб я його погладив і поговорив. І в рідкі години, коли я повертався додому, був він для мене єдиною відрадою.

Тоді я працював на двох роботах, і рідко з’являвся вдома, що, власне, нікого не турбувало і не хвилювало. Не найкращим чином тоді складалося моє сімейне життя.

Тож саме він заміняв мені все, що тільки можна замінити. І ласку, тепло і увагу я отримував саме від мого Сонечка. На це ім’я він і відгукувався.

А однієї дощової осені він захворів. Захворів і почав кашляти. А я не відвів його до ветеринара. Все здавалося, що саме пройде. Все відкладав на завтра. Як тільки відпочину трохи, відразу знайду час. Все здавалось мені, що встигну і все буде з ним добре.

А Сонечко ліз до мене на руки у мої рідкі появи, і притискаючись до мене, заглядав мені в очі.

І через пару місяців він помер. Тихенько так пішов на Світлу поляну, під час одного з моїх приходів. Просто раптово заснув у мене на руках і більше не прокинувся…

П’ятнадцять років вже минуло з тих пір. П’ятнадцять довгих років. І коти інші у мене були і є. І любив я їх усіх і люблю.

Але інколи. Та що там інколи. Дуже часто у сні приходить до мене моє Сонечко і забравшись на коліна, дивиться мені в очі. А я намагаюсь пояснити йому і прошу прощення. І все не можу знайти слова. І всі слова здаються не такими і говорю не те.

І кожного разу я це згадую і стає мені так боляче, і так шкода, і так тисне всередині, ніби сталося це лише вчора.

І віддав би я все, щоб повернути той час і відвезти моє сонечко до лікаря. Щоб він врятував його.

І не можу я себе пробачити. І немає нікого, хто сильніше міг би мене звинувачувати, ніж я сам. І все мені здається, що він би точно залишився живим.

І знаю я, що це буду нести до самого кінця, і в останній свій день я знову пошкодую, що не врятував своє єдине Сонечко.

Не шкодуйте…

Не шкодуйте, Бога ради, нічого. Нічого, зовсім нічого для своїх чотирилапих сонечок. Ні любові, ні часу, ні грошей, ні уваги. І якщо для цього треба відкласти усі свої справи. Усі свої найважливіші справи.

То зробіть це! Зробіть це негайно!

Щоб потім не картати себе до кінця свого життя. І не просити темними ночами прощення у цих очей…

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

16 − 7 =

Також цікаво:

З життя7 години ago

This Is Exactly What I Did When I Found Two Cruise Vouchers in My Husband’s Pocket—And One Had Another Woman’s Name on It

Thats exactly what I did when I found two vouchers for a sea cruise in my husbands pocket. One of...

З життя7 години ago

“I Don’t Want Any Other Daughter-in-Law – You Do What You Like!”: A Mother’s Ultimatum Forces Mark to Choose Between Love and Ambition, Only to Lose Everything in the End

I wont have any other daughter-in-law, so you do as you please! my mother declared to me one afternoon. My...

З життя8 години ago

Raised by My Grandmother: Grateful for Her Support, But Her Love Always Came With Strings Attached

I was brought up by my grandmother. Of course, Im grateful to her, but her love was never entirely selfless....

З життя8 години ago

I Used to Tell My Husband Off for Living in ‘My’ Flat—One Weekend, He Packed His Bags and Left

Id been needling my other half, going on and on about him living in *my* flat. So, one weekend, he...

З життя9 години ago

Everyone Thought the Young Woman Looked After the Neighbour’s Grandmother Just to Inherit Her Estate—But They Were All Wrong

Everyone believed the young woman was looking after the neighbours grandmother simply to gain an inheritance, but they were all...

З життя9 години ago

Twenty Years On, I See My Younger Self in the Boy: A Tale of Lost Love, Broken Trust on the Eve of a Wedding, and the Shocking Reunion Between Arthur, Martha, and the Son He Never Knew

Twenty years on, I look at the boy and recognise my own young self mirrored in him. On the eve...

З життя10 години ago

How My Mother-in-Law Ended Up Homeless – The Story of Family Drama, Sibling Favouritism, and the Battle Over Who Deserves a Home

How My Mother-in-Law Ended Up Without a Home I am quite certain that it was never our duty to support...

З життя10 години ago

“She’s Not Your Daughter—Are You Completely Blind? My Mother-in-Law’s Relentless Suspicion, Family Drama, and the Test That Changed Everything”

That’s not your daughter, are you completely blind? Id been seeing my future husband for less than a year when...