З життя
Як у мене з’явився рудий кіт.
В давні часи це було. Жив у мене рудий кіт. Красень, спраглий до комфорту і жартівник. Надзвичайно лагідний та добрий бешкетник. А як його звали, не скажу. Бо я кликав його — Сонечко. Як ім’я, як характер, як світ в моєму віконечку.
Він завжди сам йшов до мене на руки і просив, щоб я його погладив і поговорив. І в рідкі години, коли я повертався додому, був він для мене єдиною відрадою.
Тоді я працював на двох роботах, і рідко з’являвся вдома, що, власне, нікого не турбувало і не хвилювало. Не найкращим чином тоді складалося моє сімейне життя.
Тож саме він заміняв мені все, що тільки можна замінити. І ласку, тепло і увагу я отримував саме від мого Сонечка. На це ім’я він і відгукувався.
А однієї дощової осені він захворів. Захворів і почав кашляти. А я не відвів його до ветеринара. Все здавалося, що саме пройде. Все відкладав на завтра. Як тільки відпочину трохи, відразу знайду час. Все здавалось мені, що встигну і все буде з ним добре.
А Сонечко ліз до мене на руки у мої рідкі появи, і притискаючись до мене, заглядав мені в очі.
І через пару місяців він помер. Тихенько так пішов на Світлу поляну, під час одного з моїх приходів. Просто раптово заснув у мене на руках і більше не прокинувся…
П’ятнадцять років вже минуло з тих пір. П’ятнадцять довгих років. І коти інші у мене були і є. І любив я їх усіх і люблю.
Але інколи. Та що там інколи. Дуже часто у сні приходить до мене моє Сонечко і забравшись на коліна, дивиться мені в очі. А я намагаюсь пояснити йому і прошу прощення. І все не можу знайти слова. І всі слова здаються не такими і говорю не те.
І кожного разу я це згадую і стає мені так боляче, і так шкода, і так тисне всередині, ніби сталося це лише вчора.
І віддав би я все, щоб повернути той час і відвезти моє сонечко до лікаря. Щоб він врятував його.
І не можу я себе пробачити. І немає нікого, хто сильніше міг би мене звинувачувати, ніж я сам. І все мені здається, що він би точно залишився живим.
І знаю я, що це буду нести до самого кінця, і в останній свій день я знову пошкодую, що не врятував своє єдине Сонечко.
Не шкодуйте…
Не шкодуйте, Бога ради, нічого. Нічого, зовсім нічого для своїх чотирилапих сонечок. Ні любові, ні часу, ні грошей, ні уваги. І якщо для цього треба відкласти усі свої справи. Усі свої найважливіші справи.
То зробіть це! Зробіть це негайно!
Щоб потім не картати себе до кінця свого життя. І не просити темними ночами прощення у цих очей…
When I Approached the Table, My Mother-in-Law Slapped Me: ‘You Made Dinner for My Son, but You and the Kids Can Eat Wherever You Want!’
**Diary Entry: A Lesson in Boundaries** When I reached for a plate at the table, my mother-in-law slapped my hand...
Returning to My Country Cottage, I Caught My Mother-in-Law and Husband Showing It to a Buyer, Thinking I’d Never Find Out
The crisp October air bit at Sophie’s cheeks as she steered her car down the winding country lanes. Golden leaves...
Call my dinner slop one more time, and you’ll be eating out of the bin!” snapped Jane to her mother-in-law.
The air in the kitchen was thick with tension. “Call my cooking slop one more time,” Emily said, her voice...
No. We’ve decided it’s best for you not to bring your wife and child into this apartment. We won’t tolerate the inconvenience for long, and in the end, we’ll have to ask you to leave. And then your wife will tell everyone we threw you out onto the street with a small child.
“No. We decided its best you dont bring your wife and child to this flat. We wont tolerate the inconvenience...
When I Sat Down at the Table, My Mother-in-Law Slapped Me: ‘I Cooked for My Son, You and the Kids Can Eat Wherever You Want!’
**Diary Entry October 12th** Id barely stepped into the dining room when my mother-in-law slapped me across the face. I...
What Do You Mean We’re Getting Divorced?” the Man Asked His Wife in Shock. “Because I Gave Money to My Mother?
**The Dream of Pounds and Promises** *”What do you mean, were over?”* Richard blinked at his wife, baffled. *”Because I...
What Do You Mean We’re Getting a Divorce? The Husband Asked in Shock. Over the Money You Gave to Your Mother?
“What do you mean, were finished?” the man asked his wife, bewildered. “Because I gave money to my mother?” “Nineteen...
My Patience Has Run Out: Why My Wife’s Daughter Will Never Set Foot in Our House Again
My patience has run out: Why my wifes daughter will never set foot in our home again I, James, a...