Якщо ви багатші, ніж вона, то й подарунки повинні бути відповідними, – зауважила свекруха.

– Ви заможніші за Віку, тому й подарунки мають бути відповідними, – бурчала свекруха.

– Що мамі подарувати, не уявляю, – задумливо сказав Валерій і сів поруч з дружиною на диван.

На це Олеся знизала плечима. Для неї вибір подарунку свекрусі завжди був важким питанням.

Відносини з Валентиною Тимофіївною у невістки були напружені майже з першого дня.

Валерій відразу зрозумів позицію матері, тому, порадившись з дружиною, пара вирішила тримати дистанцію.

Ніхто нічого нікому не винен. Рідкі телефонні розмови і спільні свята, якщо є бажання – ось і все їхнє спілкування.

Цього року Валентина Тимофіївна вирішила святкувати ювілей і запросила значну частину рідні на своє свято, ця доля не оминула й молодих подружжя.

– Взагалі мама казала, що буде рада будь-якому подарунку, – несподівано згадав Валерій.

– Вона завжди так каже, а потім ображається, – нахмурилась Олеся при спогадах. – Твоя сестра може подарувати їй що завгодно, але тільки не ми!

Дівчина чудово пам’ятала, як Валентина Тимофіївна незадоволено реагувала на всі їх подарунки.

– Згадаємо хоча б 8 Березня. Що ми їй подарували? Шикарний дорогий набір косметики, а що отримали у відповідь? Сльози й докори про те, що вважаємо її старою і некрасивою, – задумливо зітхнула Олеся. – До якого з наших подарунків вона ставилася позитивно? Золото або техніка, бо їх можна оцінити вартісно.

– Може, все-таки зателефоную їй і запитаю про подарунок? – нерішуче сказав чоловік.

– Роби як знаєш, – похитала головою дівчина.

Валерій, бажаючи піти легким шляхом, набрав номер матері, щоб дізнатися, який саме подарунок вона хоче.

– Синку, мені нічого не потрібно. Прийдіть самі – ось і буде подарунок, – сором’язливо відповіла Валентина Тимофіївна.

– Мамо, а все-таки? Ти не будеш на нас сердитися потім? – поспішив уточнити Валерій.

– Звісно ні! Я буду рада будь-якій дрібниці, – засміялася у відповідь жінка, і син вирішив до неї дослухатися.

– Мама сказала, що ми можемо подарувати їй те, що схочемо, – повідомив дружині Валерій.

Олеся недовірливо глянула на чоловіка. Вона не дуже довіряла словам свекрухи.

Однак, оскільки Валерій наполягав на тому, щоб купити матері подарунок на свій розсуд, дівчина здалася.

– Пропоную подарувати їй робот-пилосос, щоб вона не бігала по дому з шлангом, – прорахувавши бюджет, сказала Олеся.

На тому подружжя й домовилося. Купили Валентині Тимофіївні подарунок за п’ятдесят тисяч гривень і з легким серцем поїхали на ювілей.

Іменинниця зустріла сина і невістку з радісним обличчям, яке відразу стало невдоволеним, як тільки вона побачила коробку з пилососом.

– Навіщо? – пробурмотіла вона й важко зітхнула. – Синку, віднеси в кімнату.

Олеся кілька хвилин здивовано дивилася на свекруху, яка не оцінила її подарунок.

Слідом за ними в квартиру зайшла золовка з чоловіком. Вона кинулася матері на шию і радісно промовила:

– Мамусю, це для тебе!

– Дякую, люба! Ви як знали! – Валентина Тимофіївна кинулася обіймати дочку.

Олесі стало цікаво, що ж за дорогий подарунок сестра подарувала свекрусі, який її так порадував.

Здивовано вона побачила, що Віка вручила матері звичайний набір косметики з магазину.

Олеся питаннями глянула на чоловіка, який теж бачив, що саме подарувала сестра.

По обличчю Валерія вона зрозуміла, що він дуже незадоволений тим, як мати відреагувала на їх подарунок.

Кілька годин чоловік стримувався, але коли Валентина Тимофіївна знову почала хвалити подарунок сестри, вибухнув.

– Мама, можна тебе? – Валерій запросив матір на розмову.

– Що таке? – запитала жінка, підійшовши до сина. – Щось не так?

– Ні так, мама! Я ж питав у тебе про подарунок. Пам’ятаєш, що ти мені відповіла? – осуджуюче сказав чоловік.

– Пам’ятаю…

– Чому тоді ти з такою невдоволеністю поставилася до нашого подарунка? Зате дешевому набору з магазину не можеш натішитися, – з образою промовив Валерій. – Тільки не бреши, що мені все здалося.

– Я і не буду. Ви багатші за Віку, тому й подарунки мають бути відповідними, – пробурмотіла Валентина Тимофіївна.

– А ми, на твою думку, яких даруємо? – нахмурився чоловік. – Дешеві? Щоб ти раділа, потрібно до кожного подарунка прикладати чек?

– Ой, починається, – було видно, що жінка хоче якомога швидше закінчити розмову на цю тему. – Що я можу зробити, якщо мені більше сподобався подарунок від Віки?

– Бо не знаєш ціну нашому? – зі сміхом запитав Валерій. – Якщо хочеш знати, він коштує п’ятдесят тисяч!

– Так дорого? – зітхнула руками Валентина Тимофіївна, удаючи здивування.

Проте жінка тут же зрозуміла, як вийти з непростої ситуації.

– Знаєш, чому я більше хвалю подарунки від сім’ї твоєї сестри? Тому що вони дарують подарунки відповідно до свого бюджету, а ви робите їх на відчуття, – несподівано випалила Валентина Тимофіївна.

– Мамо, ти серйозно? – Валерій схопився за голову.

– Чи схоже, що я жартую? Якщо судити по ваших заробітках, то ви могли б мені й путівку в санаторії подарувати, – промовила жінка й гордо підняла голову вгору.

Чоловік настільки отетерів від слів матері, що кілька секунд дивився на неї, не моргаючи.

– Невже ти справді вважаєш, що гроші нам з Олесею падають з неба щодня? – несподівано прокинулось у Валерія голос.

На крик чоловіка прибігли дружина і золовка. Вони обидві застигли в дверному отворі й збентежено дивилися на сперечальників.

Віка швидше Олесі зрозуміла, на якому ґрунті розгорілася сварка, тому відразу стала на бік матері.

– Мамі не потрібен ваш робот-пилосос, вона хотіла зволожувач повітря. Її старий зламався три дні тому. Якби ви трохи цікавилися життям мами, то знали б це, – осудливо промовила золовка.

– Я питав у неї про подарунок! – зло сказав Валерій через зуби. – Ви знущатися над нами вирішили? Відтепер більше не буде ні одного подарунку! Ми з усіх сил намагаємося догодити тобі, а ти нас ще й засуджуєш! Робот-пилосос тобі не подобається, подавай зволожувач! Вибач, що не виправдали твоїх сподівань! Ідемо! – скомандував чоловік і повернувся до дружини.

Валентина Тимофіївна заплакала, і поки Віка заспокоювала її, подружжя з кам’яними обличчями покинуло дім жінки.

Даною матері обіцянкою Валерій дотримався. Щоб нічого не купувати і не виглядати безглуздо, він вирішив більше не відвідувати родинні свята і тим самим не псувати собі нерви.