Connect with us

З життя

«Как свекровь довела невестку до слёз, обвиняя в иждивении»

Published

on

«Ты что, навеки решила стать дармоедкой?» — как свёкор довёл невестку до слёз

Чужая правда порой жалит больнее ножа, вонзаясь в спину, когда ты уже почти добрался до тихой гавани. Так произошло с моей подругой Алиной, которая осмелилась уйти с ненавистной работы, мечтая хотя бы немного пожить для себя. Но вместо поддержки от семьи мужа — получила лишь упрёки, осуждающие взгляды и клеймо ленивой бездельницы.

Алина трудилась в регистратуре городской поликлиники. Мизерная зарплата, вечные крики посетителей, серые стены и духота — к вечеру она возвращалась домой обессиленная, будто после смены в шахте. Муж — Дмитрий — давно твердил, что не хочет видеть жену такой измотанной. Сам он занимал неплохую должность в транспортной фирме в Казани, тянул квартиру, кредиты и редкие поездки на юг.

Когда Алина наконец решилась уволиться, Дмитрий лишь обнял её и прошептал: «Главное, чтобы ты была живой, а не загнанной лошадью». Они договорились: она отдохнёт, подумает, а потом, возможно, найдёт дело по душе. Никто не планировал годами валяться перед телевизором. Просто хотелось передышки.

Но в их тихий мир ворвалась свекровь. Галина Петровна, женщина с пронзительным голосом и железной уверенностью в своей правоте, узнав, что невестка «сидит на шее», устроила сцену прямо на пороге.

— Ты что, корону через диван просишь? — язвительно бросила она при встрече. — Мой сын тебя содержит, всё для тебя, а ты даже в магазин за кассу не готова встать? Мечтаешь вечно быть обузой?

Алина в тот вечер сломалась — рыдала так, что сердце разрывалось. Дмитрий пытался успокоить, гладил её по волосам, шептал, что всё наладится. Но… матери не сказал ни слова. Не вступился за жену. А она ждала. И это молчание ранило глубже любых упрёков.

Галина Петровна не унималась. Через пару дней она по звонку устроила Алину на собеседование в супермаркет — даже не спросив. Просто прислала адрес и время. А на возмущение невестки лишь фыркнула: «Хватит бездельничать. Дом — это не работа».

Алина пыталась объяснить, что не валяет дурака — ухаживает за квартирой, просматривает вакансии, просто не хочет снова попасть в кабалу, которая высасывает душу. Но свекровь не слушала. В её мире женщина без зарплаты — дармоедка.

И ведь многие кивают: «Свёкор же прав». Ведь Алина действительно ушла, не имея новой работы. Муж тянет всё один. Накоплений нет. Если что — она окажется у разбитого корыта.

Но вопрос в другом: почему чужая женщина — пусть даже мать мужа — лезет в семью, где её не просили о совете? Где муж доволен, дети сыты, где решение принято вместе?

Почему молчит Дмитрий? Почему не скажет прямо: «Мать, хватит. Это наш дом, и у нас всё в порядке»?

Алина уже сомневается: может, зря она ушла? Может, стоило терпеть, лишь бы не слышать этих слов? Или она просто стала мишенью для свекра, которому нужно самоутвердиться, раз больше никто его не слушает?

Но правда проста: женщина не обязана доказывать свою нужность. Ни обручальным кольцом, ни трудовой книжкой. Важно лишь, чтобы её выбор уважали близкие. И чтобы любимый мужчина умел не только жалеть, но и защищать.

Потому что порой молчание — страшнее любого крика.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

1 × п'ять =

Також цікаво:

З життя40 хвилин ago

Зять отримав більше, ніж син

— Як це можна розуміти? — Богдан тряс заповітом перед обличчям нотаріуса. — Хатина зятю, дача зятю, авто зятю! А...

З життя4 години ago

Коштовний подарунок за ціну втрати кохання

Олена натрапила у кишені халата на маленьку оксамитову коробочку й міцно стиснула її в долоні. Серце билося так, ніби хотіло...

З життя5 години ago

Нагодувала, прихистила, зрадила

Дощ стукав по даху старенької дачі, коли Марія Іванівна почула несміливе постукування у двері. Вона поклала в’язання, прислухалась. Стук повторився...

З життя7 години ago

Вибір, що змінив усе

Олеся Іванівна стояла на порозі власної хати, стиснувши в руках дві валізи, і ніяк не могла повірити в те, що...

З життя9 години ago

Гості на вихідних: незабутні миті

Колишні часи, ще за молодої України, до нас на вихідні нагрянули сва́ти… «Мамо, ти зовсім з глузду з’їхала?! Які сва́ти?!»...

З життя12 години ago

Три дні мовчання телефонів

Три дні без дзвінка Олена Миколаївна вчетверте за ранок підійшла до телефону, зняла слухавку, прислухалася до гудка й поклала назад....

З життя15 години ago

Вона обрала любов

Она сказала «так» Марія Іванівна стояла біля вікна, дивилась, як сусідка розвішує білизну на балконі навпроти. Ранкове світло м’яко падало...

З життя15 години ago

Я не твоя рідня, ось і вся правда

— Чого ти лізеш не у своє діло? — вигукнула Олеся, розмахучи руками. — Це моя донька, не твоя! —...