Connect with us

З життя

«Как свекровь довела невестку до слёз вопросом о нахлебничестве»

Published

on

Бывает, что чужая правда ранит сильнее ножа, особенно когда ты уже почти обрела покой. Так случилось с моей подругой Варварой, которая осмелилась уйти с опостылевшей работы, мечтая хоть немного пожить для себя. Но вместо поддержки от мужиной родни — получила лишь упрёки да клеймо лентяйки, прилипшее, как смола.

Варя трудилась в регистратуре городской поликлиники в Нижнем Новгородe. Грошовая зарплата, вечные крики пациентов, духота и ни капли солнца — возвращалась домой вымотанная, будто её по полю бороной протащили. Муж — Александр — не раз твердил, что не желает видеть жену в таком состоянии. Сам он занимал солидную должность в транспортной компании, тянул дом, ипотеку и редкие отпуска.

Когда Варя наконец решилась уволиться, Саша лишь обнял её и прошептал: «Ты мне дорога живая, а не измождённая». Договорились: пусть отдохнёт, подумает, а там — может, найдёт дело по душе. Никто не планировал годами валяться на диване. Просто передышка.

Но в эту тихую гавань ворвалась свекровь. Антонина Петровна, женщина с громоподобным голосом и железными принципами, узнав, что невестка «без дела сидит», устроила разнос прямо на пороге.

— Ты что, в барыни метишь, лежа на печи? — едко бросила она при встрече. — Сын тебя содержит, обувает-одевает, а ты даже в магазин за кассу не хочешь? Мечтаешь вечно на шее сидеть?

Варя тогда не сдержалась — рыдала до хрипоты. Муж гладил по волосам, бормотал, что всё наладится. Но… матери не перечил. Не вступился за жену. А она ждала. И это молчание ранило сильнее криков.

Антонина Петровна не успокоилась. Через пару дней она по блату устроила Варю кассиром в супермаркет — даже не спросив. Прислала адрес и время собеседования. А на вопрос, зачем это нужно, лишь фыркнула: «Хватит бездельничать. Дом — не работа».

Варя пыталась объяснить: она не ленится — ведёт хозяйство, ищет варианты, просто не хочет снова погрязнуть в рутине, которая душит. Но свекровь не слушала. Для неё истина была одна: женщина без зарплаты — тунеядка.

И ведь многие согласятся. Скажут: «А что, мать мужа права». Варя ведь ушла, не найдёв замены. Муж один тянет. Сбережений — кот наплакал. Чёрный день — и она окажется у разбитого корыта.

Но вопрос в другом: почему чужая женщина — пусть и мать супруга — лезет в семью, где её не звали? Где муж доволен, дети сыты, где выбор сделан сообща?

Почему молчит Александр? Почему не скажет прямо: «Мама, хватит. У нас своя жизнь»?

Варя уже сомневается: может, зря ушла? Может, стоило терпеть, лишь бы не слышать таких слов? Или она просто стала мишенью для свекрови, которая ищет, где проявить власть, раз у себя в доме её никто не слушает?

Но правда проста: женщине не нужно доказывать свою ценность. Ни обручальным кольцом, ни трудовой ведомостью. Важно лишь, чтобы её выбор уважали близкие. И чтобы муж умел быть не только тихим утешением, но и щитом.

Потому что порой молчание — страшнее любого крика.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

6 − чотири =

Також цікаво:

З життя15 хвилин ago

Вечір наближався, коли маленька дитина почула дивні звуки з кімнати батьків. Коли вони відчинили двері, то завмерли від подиву

Вечір наближався, коли маленька дівчинка почула дивні звуки з кімнати батьків. Відкривши двері, вона завмерла від подиву.У повітрі відчувався напружений...

З життя15 хвилин ago

Дочка відправила мене до будинку для літніх людей, навіть не ставши в курс справи, що це – моя власна споруда. Тоді я вирішила дати їй урок.

Донька відправила мене до інтернату для літніх, навіть не знаючи, що це моя власна будівля. Тоді я вирішила її проучить.Мене...

З життя44 хвилини ago

Повернулася назавжди

Назавжди повернулася Коли мати збиралася заміж, Соломія не заперечувала. Їй навіть подобався мамин вибранець спокійний і врівноважений Тарас, який завжди...

З життя47 хвилин ago

Повернення до витоків

Гарна Світлана Шевченко збиралася заміж. У університеті всі й гадали, що саме ця пишна одногрупниця вискочить заміж першою. Та обранець...

З життя2 години ago

Хлопчик вкрав її молоко й обіцяв повернути – а вона знайшла родину, про яку навіть не здогадувалася

Пізньої осені на маленькому ринку містечка Вербки лунав звичний гомін: торговці викрикували ціни, вітерець граючи гойдав бляшаний дзвіночок біля крамнички...

З життя2 години ago

Лежати легко, але догляд за дітьми — не жіноча справа! Як слова обернулися проти нього

Хочу лежати, а сидіти з дітьми це жінкам пекти паляниці! сердито буркнув чоловік і закрив очі. Але вже через годину...

З життя3 години ago

Подарунок, який вразив назавжди!

Зі святом, кохана! урочисто промовив чоловік, передаючи мені пилосос на річницю нашого весілля. А вже зранку мій “подаруночок” позбавив його...

З життя3 години ago

«Відповідь на звинувачення: як я зробила крок до свободи»

«Ти тільки їси та нічого не робиш» ці слова впали, як камінь у воду, перервавши тишу вечері. Вони лунали, ніби...