Connect with us

З життя

«Как свекровь довела невестку до слёз вопросом о нахлебничестве»

Published

on

«Ну что, решила на шее у мужа вечно висеть?» — как свекровь довела невестку до срыва

Бывает, чужая «правда» втыкается, как нож, именно когда ты наконец решил выдохнуть. Вот так и вышло у моей подруги Алины, которая бросила ненавистную работу, мечтая хотя бы немного пожить для себя. Но вместо поддержки от родни мужа — получила сплошные упрёки и клеймо «тунеядки», которое прилипло, как банный лист.

Алина трудилась в регистратуре поликлиники в Челябинске. Копеечная зарплата, вечные крики бабулек, духота — возвращалась домой как выжатый лимон. Муж, Дмитрий, давно твердил, что не хочет видеть жену в таком состоянии. Сам он работал менеджером в транспортной компании, тянул ипотеку, кредиты и редкие отпуска.

Когда Алина наконец собралась с духом и уволилась, Дима просто обнял её и сказал: «Мне нужна ты — живая, а не загнанная лошадь». Договорились: пусть отдохнёт, подумает, куда двигаться дальше, а там видно будет. Никто не планировал валяться на диване вечность. Просто передышка.

Но тут как снег на голову — свекровь. Галина Петровна, дама с командным голосом и «железной» логикой, узнав, что невестка «без дела сидит», устроила разборки прямо на пороге.

«Ну что, княгиней на печи решила стать?» — едко бросила она, едва переступив порог. «Сын тебя содержит, всё для тебя, а ты даже в магазин за кассу не готова встать? Всю жизнь на шее у мужа висеть будешь?»

Алина в тот вечер рыдала так, что соседи стучали по батарее. Муж гладил по голове, бормотал «всё нормально», но… матери не перечил. Не вступился. А она ждала. И это молчание ранило сильнее криков.

Галина Петровна не успокоилась. Через пару дней она через знакомых устроила Алине «сюрприз» — собеседование в сетевом супермаркете. Просто прислала адрес и время со словами: «Хватит бездельничать. Дом — не работа».

Алина пыталась объяснить, что не валяет дурака — занимается бытом, ищет варианты, просто не хочет снова влипать в адскую рутину. Но свекровь и слушать не стала. У неё своя правда: если женщина без зарплаты — значит, дармоедка.

И ведь многие кивают: «Свекровь же заботу проявляет». Да, Алина ушла без подстраховки, финансовая подушка — три копейки. Но вопрос: какое дело посторонней женщине — пусть даже маме мужа — лезть в семью, где никто её не звал? Где муж не жалуется, дети сыты, и решение принято вместе?

Почему Дима молчит? Почему не скажет прямо: «Мама, хватит. У нас всё под контролем»?

Алина уже сомневается: может, зря она уволилась? Может, стоило терпеть, лишь бы не слышать этих унижений? Или она просто стала «козлом отпущения» для свекрови, которой негде больше самоутвердиться?

Но правда проста: женщина не обязана доказывать свою нужность ни трудовой книжкой, ни стираными в хлам руками. Главное — чтобы её выбор уважали самые близкие. А любимый мужчина умел не только гладить по голове, но и ставить на место тех, кто эту голову без конца пилит.

Потому что иногда молчание — хуже крика.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

18 + десять =

Також цікаво:

З життя2 години ago

Порив, що врятував моє життя

— Оленко, ти що витворяєш?! — голос Миколи гримів по хаті. — Куди це ти зібралась у такому?! — До...

З життя3 години ago

Кинута з дочкою: коли свекруха прийшла з злісною усмішкою, Лена…

Замовляючи торт для донечкиного дня народження, Оксана Михайлівна таємно додала до листа побажань маленького ангелочка з цукру, символ того, що...

З життя5 години ago

Він обрав сім’ю. Але не нашу.

— Та годі тобі, мамо! — Ігор різко відвернувся від вікна, де вдивлявся в машини, що проїжджали. — Хіба мало...

З життя6 години ago

Сміх у залі очікування: як слова хірурга змінили все

У приймальні Харківської міської лікарні стояв звичайний робочий гул. Відвідувачі, похмурі від тривог, розсілися у залі очікування — хто гортав...

З життя9 години ago

Хлопчик, що прислухався до гробу матері, сказав слова, які зав froze церкву.

В церкві стояла глибока, майже відчутна тиша. Повітря насичене ладаном, слізьозами й тією болючістю, що за словами. Люди сиділи, похиливши...

З життя12 години ago

Вона вийшла заміж за чоловіка з величезним досвідом, щоб врятувати свою родину — але те, що сталося далі, змінило її життя назавжди.

Коли двадцятиоднорічна Соломія Ковальчук увійшла до палацу шлюбів з букетом білих лілій та тремтячою посмішкою, всі зупинили погляди. Поряд, спокійний...

З життя13 години ago

Любов, що дійшла до краю часу

Ох, слухай, Ганна Петрівна розбирала старі речі, знайшла коробку з фото. І натрапила на знімок з випускного. Сорок літ тому...

З життя15 години ago

Він стрибнув з вертольота, щоб врятувати незнайомця — але я не міг повірити, хто це був…

Я не мав бути біля води того дня. Лише коротка перерва від зміни в кафе на дніпровській набережній у Києві....