Connect with us

З життя

«Как устроить жизнь, если большая часть наследства уходит брату мужа: Семейное собрание»

Published

on

Вчера вечером в нашем доме повисла тяжёлая тишина. Свекровь, Людмила Петровна, собрала всех за большим столом — детей, внуков, невесток. Сначала казалось, просто соберутся за чаем, поболтают. Но нет. Она решила объявить, кому что достанется после её ухода. Чтоб, как сказала, «не делить потом грязными руками». Только теперь, после её слов, мир в семье, кажется, треснул по швам.

У моего мужа, Дмитрия, пальцы сжались в кулаки, когда она произнесла: «Квартиру в центре Москвы отдаю младшему — Артёму». А потом добавила: «Старшему, Диме, останется дача в Подмосковье. Ольга — это я — получит бабушкины серёжки и фарфор. Остальным — кому акции, кому холодильник, кому дедушкины часы». Все переглянулись. Даже дышать стало тяжело. А у меня внутри всё перевернулось от этой несправедливости.

Когда гости стали расходиться, Дмитрий подошёл к матери. Голос у него был ровный, но в глазах — боль.
— Мам, объясни… Почему так? Твоё право, спорить не буду. Но почему именно так?

И тогда она сказала правду. Оказывается, в молодости они с отцом вложили всё в Дмитрия. Мечтали, что он станет дипломатом, будет блистать за границей. Устроили ему роскошную свадьбу, нянчились с внуком, пока мы строили карьеру. «Ты уже получил своё», — сказала она.

А Артёма… Артёма будто не замечали. Вечно были заняты — то работой, то проблемами старшего. Он вырос тихим, неуверенным. Бросил институт, женился на первой же, кто сказала «да». Сейчас живут в тесной квартире её родителей — он с ребёнком дома, она вкалывает за трои— А теперь мы должны расплачиваться за то, что когда-то им пренебрегали? — прошептал Дмитрий, и в его глазах мелькнула тень горького понимания.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

5 × п'ять =

Також цікаво:

З життя40 хвилин ago

Хлопчик, що прислухався до гробу матері, сказав слова, які зав froze церкву.

В церкві стояла глибока, майже відчутна тиша. Повітря насичене ладаном, слізьозами й тією болючістю, що за словами. Люди сиділи, похиливши...

З життя4 години ago

Вона вийшла заміж за чоловіка з величезним досвідом, щоб врятувати свою родину — але те, що сталося далі, змінило її життя назавжди.

Коли двадцятиоднорічна Соломія Ковальчук увійшла до палацу шлюбів з букетом білих лілій та тремтячою посмішкою, всі зупинили погляди. Поряд, спокійний...

З життя5 години ago

Любов, що дійшла до краю часу

Ох, слухай, Ганна Петрівна розбирала старі речі, знайшла коробку з фото. І натрапила на знімок з випускного. Сорок літ тому...

З життя7 години ago

Він стрибнув з вертольота, щоб врятувати незнайомця — але я не міг повірити, хто це був…

Я не мав бути біля води того дня. Лише коротка перерва від зміни в кафе на дніпровській набережній у Києві....

З життя9 години ago

Дочка пробачила, а я — ні

Валентина Петривна розглядала себе у дзеркалі, підправляючи сірий костюм. Сьогодні Солопійці виповнилося тридцять. Перший день народження доньки за останні вісім...

З життя12 години ago

Заміжня, але на самоті

Олено, ну поясни мені, як це розуміти? — сусідка Ганна Іванівна стояла на порозі з авоською й похитувала головою. —...

З життя15 години ago

Протягом 23 років я віддав усе своє життя сину з паралічем. Потім прихована камера розкрила правду, якої я ніколи не очікував.

Двадцять три роки я присвятила життя паралізованому синові. Доки прихована камера не показала правду, якої я ніколи не очікувала. Колись...

З життя15 години ago

Щастя в тіні чорного

Орина сиділа надворі крамниці й спостерігала за суєтою. Автобуси під’їжджали, визираючи пасажирів, люди поспішали кудись, а вона мусіла вирішити —...