Connect with us

З життя

Как в 36 лет я стала «виновата» за своё материнство и лишние килограммы

Published

on

Сегодня он забрал у меня с тарелки две котлеты и сказал, что мне пора худеть. В тридцать шесть лет я вдруг стала «виновата» в том, что родила троих детей.

Меня зовут Наталья, мне тридцать шесть. Шесть лет в браке, три ребёнка. Старшему, Денису, пять. Средней, Кате, три. А крошке Ване всего полгода. Я не работаю — вся моя жизнь это дети, дом, бесконечные хлопоты. После университета успела немного поработать, но потом — декрет за декретом. Быть матерью — не прогулка по парку, как кажется со стороны.

Сергея я встретила почти в тридцать. Подруги уже давно вышли замуж, а я всё ещё ютилась в съёмной однушке и бегала на работу. Он был высокий, с военной выправкой, уверенный в себе. Бывший спортсмен, начальник отдела. Я и мечтать не смела, что такой мужчина обратит на меня внимание. Но он привёл меня знакомиться с матерью — и тогда я поняла: он серьёзно настроен.

Его мама, Галина Ивановна, оказалась удивительно доброй. Она сразу сказала ему: «Держись за эту девушку». Через полгода мы расписались.

Когда родился Денис, я ушла с работы, полностью погрузившись в материнство. Потом появилась Катя, а вот недавно — Ваня. Я ни на минуту не оставляю их. Денис ходит на футбол и в художественную школу, Катя пока дома, я сама с ней занимаюсь. В садик не отдаю — зачем, если я всегда рядом?

Но потом что-то пошло не так. После третьих родов я поправилась. Теперь вешу 80, хотя раньше едва дотягивала до 50. Когда-то я красила ногти, ходила на фитнес, следила за собой.

Сейчас на это нет ни времени, ни сил. Если пытаюсь сделать зарядку, Ваня тут же плачет, Катя требует воды, Денис зовёт показать рисунок. Иногда к вечеру валюсь с ног — бессонные ночи, кормления, усталость. Не жалуюсь, просто констатирую факт.

Сначала Сергей шутил. Называл меня «булочкой», «плюшкой». Говорил, что я стала мягче — и в прямом, и в переносном смысле. Я смеялась. Потом шутки закончились.

В пятницу мы обедали. Я положила себе три котлеты — весь день ничего не ела. И вдруг Сергей выхватывает две и бросает: «Худеть надо». А потом добавляет: «Если я найду другую, помни — это твоя вина. Не моя».

Я онемела. Мне стало дурно. Да, я поправилась. Да, в зеркале себя не узнаю. Но разве я не заслужила хоть каплю уважения? Я родила троих его детей. Я отказалась от карьеры. От себя самой.

Я бы с радостью сходила на маникюр, купила новое платье. Но у нас нет на это ни времени, ни денег. Всё уходит на детей, секции, ипотеку. Сергей — начальник, ему нужны дорогие коЯ снова посмотрела в зеркало и вдруг поняла — если он не любит меня такой, какая я есть, значит, он никогда по-настоящему и не любил.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

п'ять × 4 =

Також цікаво:

З життя2 години ago

Готовуй, прибирай та заробляй сам! Я не твоя покоївка, – гучно сказала я, виходячи з дому.

“Хочеш сарделек чи яєшню?” — запитала Оксана. Олег сидів за столом, гортаючи новини в телефоні. “Сардельки. Тільки без твоїх експериментів”,...

З життя5 години ago

Вигнана з дому: жінка залишає все з розбитим валізою.

Олені було 72 роки, коли власний син вигнав її з дому — і все через одну просту причину: вона втратила...

З життя8 години ago

Не залишай чоловіка, ми звикли до розкішного життя! — схлипувала мати

“Мамо, я більше не можу так жити”, — стояла біля вікна Оксана, дивлячись на сиве небо, затягнуте важкими хмарами. “Що...

З життя8 години ago

Право вибрати свій шлях

Сліпучий промінь сонця прорізався крізь штори, висвітлюючи напружені обличчя за обіднім столом, але навіть він не зміг розтопити лід, що...

З життя11 години ago

— Просто служи, – промовив чоловік. Але моя відповідь залишила його без слів.

**Щоденник Оксани** “Просто доглядай за домом,” – голос Віктора звучав буденно. Навіть не відірвав очей від телефона. – “Твоя робота...

З життя11 години ago

Жених став чоловіком, але золовка вирішила виселити наречену з спальні

— Ой, а ти хто? — глухо промовив чоловічий голос із спальні, коли Соломія відчинила двері своєї хати. — Це,...

З життя14 години ago

Повертай мого сина негайно, або зіткнешся з наслідками! — грізно вимагала колишня свекруха, стоячи на порозі моєї квартири.

Соломія сиділа на кухні у своїй новій квартирі, розглядаючи старі фотографії. Сім років шлюбу вмістилися в один маленький альбом. Вона...

З життя15 години ago

– Я обожнюю цей дім. Синку, переведи його на моє ім’я! – Свекруха зазіхає на моє житло.

Оля завмерла, почувши слова свекрухи. Пальці самі розкрилися, і піднос із приголомшливим грюкотом впав на підлогу веранди. Усією хатою розлетілися...