Connect with us

З життя

Хватит вредничать, я хочу есть! Разве простуда — причина валяться в постели?

Published

on

«Да хватит ныть, я есть хочу! Два дня соплей — и уже прикидываешься больной?»

Вот так непонимание элементарных вещей стало последней каплей в жизни моей подруги. Мы с Дашей дружим со школы. Всегда знала её как крепкую духом девчонку, но то, что она выдержала этот брак целых три года, до сих пор меня удивляет.

Её муж Игорь был из тех, кто считает, что мир крутится вокруг него. Голова раскалывается или температура под сорок? Неважно, главное — чтобы борщ на столе стоял горячий. Для Игоря жена автоматически должна была быть кухаркой, уборщицей, сиделкой и ещё психологом в придачу, а вот отвечать тем же он даже не собирался.

Когда Даша попала в больницу с воспалением лёгких после гриппа, он даже не зашёл её проведать. А как выписалась — первым делом: «А ужин кто готовить будет?» Даша попыталась объяснить, что всю ночь кашляла, а он фыркнул: «Ну и что? Все устают! Хватит валяться, иди хоть яичницу сделай, есть охота!»

Даша встала. Но не к плите — а в загс. Потом просто собрала вещи и уехала к родителям в Мытищи. Без сцен, без выяснений. Просто взяла и ушла.

И правильно сделала. Если любовь превращается в отвращение, оставаться — только себя гробить. Теперь в её голосе снова слышится бодрость. Уверена — у неё всё ещё впереди. И всё будет хорошо.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

5 × 3 =

Також цікаво:

З життя4 хвилини ago

Зачекай на мене!

Ось адаптована історія, переказана як для близького друга: Ти тільки послухай, як воно все вийшло! Дзвінок пролунав, і шкільні коридори...

З життя5 хвилин ago

Якби не ти…

Якби не ти… Оксана й Соломія дружили змалечку, ходили в один садок, а в школі сиділи за однією партою. Дорослішаючи,...

З життя1 годину ago

Все через тебе…

Все через тебе… Спекотний липневий день видався нестерпним. Повітря густе, важке від вологості та пилу. Христина важко дихала, роздуваючи ніздрі....

З життя1 годину ago

Очікуй на нього…

**А ти жди його…** Роса ще не зійшла з трави, туман поволі відступав до протилежного берега річки, а сонце вже...

З життя2 години ago

Здається, ми ніколи не прощалися…

Здається, ми й не розлучалися… Щодня Оля йшла додому з надією, що Микола повернеться. Знала, що ключів у нього немає,...

З життя2 години ago

Вічна таємниця Еви

«Скільки вам років?» — пластичний хірург Богдан Миронович Шевченко вдивлявся у витончене обличчя Марії. Вона зміжила повіки, усміхнулась, потім прямо...

З життя3 години ago

Чекаючи на нього…

Роса ще не зійшла з трави, туман повільно відступав на протилежний берег річки, а сонце вже викочувалося з-за зубчастої лінії...

З життя3 години ago

Життя сповнене несподіванок

Життя сповнене несподіванок — Мамо, я пішла. — У кухню заглянула Оксана. Марія відвернулася від плити й прискіпливо подивилася на...