З життя
Хвороба зіпсувала стосунки: майбутня свекруха скасувала наше весілля
Моє життя ще недавно нагадувало казку. Поряд був коханий чоловік, я відчувала себе майбутньою матір’ю, а весілля здавалося вже неминучим щастям. Та один візит до лікарні зруйнував усі мрії, залишивши лише порожнечу.
Ми з нареченим, Олегом, мріяли про спільне майбутнє: орендували затишну квартирку у Чернівцях, планували весільну церемонію. Вечори проводили разом, насолоджуючись тишею та теплом одне одного. За місяць до урочистості мене почали мучити ранкові нудота та запаморочення. Серце шептало: це воно, диво, про яке я так довго мріяла. Та вирішила зберігати таємницю, щоб зробити Олегу сюрприз. Того дня поїхала до батьків поділитися радістю.
У таксі світ закрутився, але я зважила це на втому. Дома мати приготувала м’ятий чай із звіробою, і стало легше, але вночі тіло охопила спека, ніби полум’я палило зсередини. Мати, не слухаючи заперечень, викликала швидку. Лікар, оглянувши мене, зблід:
— Терміново до реанімації. Підозра на позаматкову вагітність.
Слова пролунали як грім. Я так хотіла подарувати Олегові діточку, а тепер мрія розсипалася, залишивши лише біль.
Прийшла до тями після операції. Лікарка зі співчуттям промовила:
— Вибач, доню. Ледве встигли врятувати.
Лише при виписці зрозуміла її слова. Життя врятували, але надія стати матір’ю зникла назавжди. Боялася зізнатися Олегові — страх, що він піде, душів у грудях. Адже він так любить дітей! Дома сказала, що була на профогляді. Не знаю, чи повірив, але його мати, Галина Михайлівна, відчула підступ.
За тиждень до весілля ми хотіли взяти відпустку, але робота затримала. Повернувшись раніше, почула розмову, що перервала серце:
— Я ж казала — вона досі зустрічається з тим Русланом! Тиждень у лікарні, а тобі байдуже! — гримів голос свекрухи.
— Мамо, це просто обстеження… — бурмотів Олег.
— Опам’ятайся! Вона зробила аборт! І, мабуть, невдалий. Я жінка — розумію, для чого лягають до лікарні. Весілля скасовуй! Це буде не свято, а ганьба!
Світ запливлив, і я втратила свідомість. Прокинулась від голосу Галини Михайлівни:
— Очухалась, серденько? Випий чаю. Вам з Олегом треба поговорити.
Олег уникнув мого погляду:
— Соломіє, весілля переносимо. Ти слабка. Одужай — тоді й поговоримо.
— Ти й справді віриш, що я зрадила?
Він відвів очі:
— Люблю, тому пробачу. Але час потрібен.
— Пробачиш?! Я не зраджувала! Це була позаматкова вагітність! Ледачим чудом вижила! Мовчала, щоб не засмучувати. А ти кидаєш мене через наклеп матері?
— Знаю, Руслан досі до тебе лине. Може, згадали минуле…
— Цього не було!
— Чому тоді приховувала діагноз?
— Боялася втратити тебе! Тепер я безплідна!
— Вибач, але не вірю. Переносимо весілля. Поживу у батьків.
Він пішов, навіть не поглянувши. Мої страждання йому байдужі. Його поглинули вигадані підозри. Все скривдженість.
Поки він з матір’ю, Галина Михайлівна остаточно отруїть його розум. Залишилася сама — без нареченого, без дитини, без надії. Як жити далі, коли усе перетворилося на попіл?
Winter had blanketed Andrew’s garden with soft snow, but his loyal dog Duke, a massive German Shepherd, was acting strangely. Instead of curling up in the large kennel Andrew had lovingly built for him last summer, Duke stubbornly insisted on sleeping outside, right in the snow. Watching from his window, Andrew felt a pang of worry—Duke had never behaved like this before. Each morning, as he stepped outside, Andrew noticed Duke watching him tensely. Whenever he approached the kennel, Duke positioned himself between Andrew and the entrance, growling softly and looking at him pleadingly, as if to say: “Please, don’t go in there.” This odd behaviour was so out of character for their years of friendship, it made Andrew uneasy—what was his best friend hiding? Determined to get to the bottom of it, Andrew came up with a plan—he lured Duke into the kitchen with a tempting piece of steak. While the dog, locked inside, barked desperately at the window, Andrew crept towards the kennel and crouched down to peer inside. His heart skipped a beat as his eyes adjusted to the darkness and he saw something that froze him on the spot… …There, curled up in a blanket, was a tiny kitten—dirty, freezing, and barely breathing. Its eyes barely opened, and its frail body shivered with cold. Duke had found it somewhere, and instead of chasing it away or leaving it to its fate, he had sheltered it. He had slept outside to avoid scaring it and guarded the entrance as if there was treasure inside. Andrew held his breath. He reached out, gently lifted the tiny creature and pressed it to his chest. In that moment, Duke raced over and nestled beside his shoulder—not growling, but gently, eager to help. “You’re a good dog, Duke…” Andrew whispered, clutching the kitten. “Better than most people.” From that day on, there were no longer just two friends living in the garden, but three. And the lovingly built kennel found its purpose again—as a little home for souls in need of saving.
Winter had blanketed Davids garden in a soft layer of snow, but his loyal dog Byron, a huge English Mastiff,...
The Little Girl Who Wouldn’t Eat: The Night My Stepdaughter Found Her Voice and Our Family Was Forever Changed
A Little Girl Who Couldn’t Eat: The Night My Stepdaughter Finally Found Her Voice and Everything Changed 8 December 2025...
A 7-Year-Old Boy, Covered in Bruises, Walked Into A&E Carrying His Baby Sister—What He Said Next Broke Everyone’s Heart
Just after one oclock in the morning, a seven-year-old boy, covered in bruises, pushed his way into the A&E at...
My Son Skipped My 70th Birthday, Claiming He Had to Work—That Evening I Saw Him on Social Media Celebrating His Mother-In-Law’s Birthday at a Fancy Restaurant
The phone rang precisely at noon, shattering the careful anticipation that hung in the air. Margaret Palmer hurried to pick...
No Place to Call Home: Nina’s Journey from Heartbreak and Loss to an Unlikely Friendship with a Homeless Gentleman in the English Countryside
HOMELESS There was nowhere left for Emily to go. Nowhere at all, in fact. Perhaps I could stay a couple...
Aunt Rita: The Story of a 47-Year-Old Londoner, a Self-Confessed Cynic, Who Finds Unexpected Purpose and Family in Helping a Struggling Young Mother and Her Children in a Tower Block, Transforming Both Their Lives and Her Own
Aunt Rita I am forty-seven years old. Just an ordinary womanone might say a bit of a plain Jane. Not...
A STRAY CAT SNEAKED INTO THE BILLIONAIRE’S HOSPITAL ROOM WHILE HE WAS IN A COMA… AND WHAT HAPPENED NEXT WAS A MIRACLE EVEN THE DOCTORS COULDN’T EXPLAIN…
A STRAY CAT slipped into the room of the comatose billionaireand what happened next was a miracle the doctors couldnt...
Michael Stood Still: From Behind the Tree, a Dog Gave Him That Heartbroken Look—A Dog He Could Recognise Among a Thousand
James frozeby the old oak, a dog was staring at him with such sadness, hed have recognised her from a...