Connect with us

З життя

Кіт урятував господиню, що запізнювалася на роботу.

Published

on

Кіт допоміг господині, яка запізнювалася на роботу.

Цією кумедною історією про свого котика поділилася колишня колега. У неї вдома живе великий білий красень, який вирізняється неабияким розумом та кмітливістю.

Господиня може годинами розповідати про свого улюбленця, а мені завжди цікаво слухати та вкотре дивуватись тому, наскільки розумні наші домашні тварини.

І ось, каже мені подруга, нещодавно з нею трапився дивовижний випадок, після якого вона ще більше зауважила свого котика.

Вранці вона прокидається і з жахом розуміє, що проспала на роботу.

Будильник з якоїсь причини не задзвонив вчасно, а до початку робочого дня залишилось всього 20 хвилин.

А ж потрібно ще й одягнутися, нафарбуватися, поснідати, дістатись до роботи.

Ось вона і носиться по квартирі, однією рукою сукню натягує, іншою волосся розчісує.

Жаліється, охкає, переживає, як їй зараз від начальника буде за запізнення.

І тут помічає, що її кіт сидить на ліжку і уважно за нею спостерігає.

Прямо головою водить туди-сюди, дивлячись на її ранкову істерику.

На секунду зупиняється, розуміє, що їй ще й кота треба нагодувати. Біжить до кухні і швидко насипає йому повну миску корму.

Ех, з собою вже не встигаю взяти обід, з сумом каже сама собі і біжить у ванну фарбувати вії.

І тут, глянувши в дзеркало, помічає, що її кіт починає бігати туди-сюди з кухні у коридор.

На мить відволікається від нанесення макіяжу і пару секунд спостерігає за своїм улюбленцем.

А він біжить до її сумки, що стоїть біля вхідних дверей, суне туди голову і вертається назад на кухню. І так повторюється кілька разів.

Помітивши дивну поведінку свого котика, вона швидко закінчує збиратися, накидає на себе верхній одяг, хапає сумку і вибігає на вулицю.

Як не дивно, але в той день начальник її не сварив, мабуть, сам запізнився чи ще щось трапилося.

Робочий день до обіду у колеги пройшов нормально, у звичайному робочому режимі.

Але коли настала перерва, то вона пригадала, що нічого не взяла з собою з дому перекусити.

Потрібно було сходити в найближчий магазин за йогуртом і булочкою.

Вона взяла свою сумку, пошукала в ній гаманець, аби перевірити, чи не забули його в ранковій метушні. І раптом наштовхнулася на щось дрібне, розсипане по дну своєї сумки.

Яке ж було її здивування, коли разом із ключами і помадою зіткнулася з грудочками сухого котячого корму.

Спочатку подруга не зрозуміла, як це опинилося в її сумці, але потім згадала дивну ранкову поведінку свого котика.

Він бігав з кухні до коридора до сумочки не просто так. Він клав їй обід на роботу.

Мабуть, розумна тварина зрозуміла, що господиня сама не встигає приготувати і взяти з собою перекус, ось і подбала про улюблену людину, як могла.

Ну і як після цього не визнати, що наші домашні улюбленці все розуміють і в скрутний момент обов’язково прийдуть на допомогу.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

вісім + 13 =

Також цікаво:

CZ3 години ago

Doktorka Veselá a tajemství tělocvičny na Vinohradské

Jmenuju se Pavel Horák, je mi třicet šest a bydlím ve Žďáru nad Sázavou už osmnáct let – odmalička. Sousedku,...

HE3 години ago

מחיר השקט

מריאנה אלבז סרקה שיער באותו מספרה ברחוב דיזנגוף, בתל אביב, כבר שתים עשרה שנה, ובכל הזמן הזה למדה דבר שלא...

LT3 години ago

Pusryčiai prieš atomazgą

Rūta Šimkutė niekada nesiimdavo sprendimų skubotai. Net smulkmenose. Kai „Senukuose" išpardavime liko vienintelė stalinė lempa, ji galėjo keturiasdešimt minučių skaityti...

HU3 години ago

Huszonnégy óra Szegeden

A telefon épp hétkor csörgött meg, amikor Hanna a lánya festőkészletének cipzárját varrta össze. Az apja hívta, ami önmagában is...

BG3 години ago

Четиринадесет вечери по десет и половина, и аз не забелязах нищо

Казвам се Йордан, на седемдесет и две съм, живея в Пловдив, в блок на улица „Васил Левски", на четвъртия етаж,...

HU3 години ago

Lakást vett a lányának a Lágymányosi lakóparkban, és odatelepedett egy séf is

— Apa vagyok, és pont. Jogom van itt aludni éjszakára! Zsolt hangja végigzengett az egész lépcsőházon, úgyhogy a második emeleti...

IT6 години ago

Il martedì che l’orso rubò la voce al coniglio

Il venerdì che quasi chiuse l'angolo dei piccoli La bibliotecaria stava riordinando gli scatoloni dei libri donati quando me lo...

IT11 години ago

L’ultima chiave che mio suocero mi ha dato

Mi chiamo Renzo Bellandi, ho quarantatré anni e faccio il meccanico a Pistoia da quando ne avevo diciannove. Questa storia...