Connect with us

З життя

Кіт врятував господиню, що поспішала на роботу.

Published

on

Кіт допоміг господарці, яка запізнювалася на роботу.

Цю кумедну історію про свого кота розповіла мені колишня колега. У неї вдома живе великий білий красень, що відрізняється неабияким розумом та кмітливістю.

Розповідати про свого улюбленця господарка може дуже довго, а мені завжди цікаво слухати і ще раз дивуватися, наскільки ж розумні все-таки наші хатні тварини.

І от, каже мені приятелька, трапилася з нею нещодавно дивовижна подія, після чого вона ще більше зауважала свого кота.

Зранку вона прокидається і з жахом розуміє, що проспала на роботу.

Будильник з якихось причин не задзвонив вчасно, а до початку робочого дня залишилося лише 20 хвилин.

А треба ще одягнутися, нафарбуватись, поснідати, добратися до роботи.

І от носиться вона по квартирі, однією рукою плаття натягує, а іншою волосся розчісує.

Жаліється, охкає, засмучується, як їй зараз від начальника буде догана за запізнення.

І тут помічає, що її кіт сидить на ліжку і уважно за нею спостерігає.

Прямо головою водить туди-сюди, дивлячись на її ранкову істерику.

На секунду вона зупиняється, розуміє, що їй ще й кота треба нагодувати. Біжить на кухню і швидко насипає йому повну миску корму.

Ех, з собою вже не встигаю взяти обід, з сумом каже сама собі і рушає в ванну фарбувати вії.

І раптом, дивлячись у дзеркало, вона бачить, як її кіт починає бігати туди-сюди з кухні в коридор.

Відволікаючись на кілька секунд від нанесення макіяжу, вона спостерігає за своїм улюбленцем.

А він біжить до її сумки, що стоїть біля вхідних дверей, суне туди голову і повертається на кухню. І так повторюється декілька разів.

Нічого не зрозумівши в поведінці свого кота, вона швидко закінчує збиратися, накидає на себе верхній одяг, хапає сумку і вибігає на вулицю.

Як не дивно, але в той день начальник її не сварив, ніби сам запізнився або ще щось.

Робочий день до обіду у колеги пройшов нормально, в звичайному режимі.

Але коли настав час перерви, вона згадала, що нічого не взяла з дому перекусити.

Треба було піти в найближчий магазин за йогуртом і булочкою.

Вона взяла свою сумку, пошукала в ній гаманець, перевіряючи чи не забула його в ранковій метушні. І зненацька натрапила на щось дрібне, розсипане по дну її сумки.

Яким же було її здивування, коли на стіл разом з ключами і помадою впали грудочки сухого котячого корму.

Спершу моя приятелька й не зрозуміла, як це опинилося в її сумці. але потім пригадала дивну ранкову поведінку свого кота.

Він бігав з кухні в коридор до її сумки не просто так. Він клав їй обід на роботу.

Видно розумне створіння зрозуміло, що господарка сама не встигає приготувати і взяти з собою перекус, ось і подбало про улюблену людину, як змогло.

Ну і як після цього не визнати, що наші домашні улюбленці все розуміють і в скрутну хвилину обов’язково прийдуть на допомогу.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

11 + 3 =

Також цікаво:

З життя4 години ago

BABY ON THE PLATFORM: 25 YEARS LATER, THE PAST COMES KNOCKING

BABY ON THE PLATFORM: 25 YEARS LATER, THE PAST COMES KNOCKING I found a baby by the railway tracks and...

З життя4 години ago

How the Mother-in-Law Turns the Weekend into a Nightmare

**”How My Mother-in-Law Turns Weekends Into a Nightmare”** If someone had told me a year ago that my rare, precious...

З життя15 години ago

I Want a Divorce,” She Whispered, Turning Her Gaze Away

“I want a divorce,” she whispered, turning her face away. It was a bitter evening in London when Emily murmured...

З життя15 години ago

He Will Live Among Us…

**Diary Entry 12th October** The doorbell rang, sharp and unwelcome, announcing visitors. Margaret set aside her apron, wiped her hands,...

З життя17 години ago

We Love You, Son, but Please Don’t Come Home Anymore.

**”We Love You, Son, But Please Dont Visit Again”** An elderly couple lived their entire lives in a little cottage...

З життя18 години ago

No, Mum. You Won’t Be Visiting Us Anymore. Not Today, Not Tomorrow, and Not Next Year Either” — A Story of Finally Running Out of Patience.

“No, Mum. You won’t be visiting us anymore. Not today, not tomorrow, and not next year either.”a story about patience...

З життя19 години ago

He Will Live Among Us…

The doorbell rang sharply, an unwelcome intrusion. Margaret wiped her hands on her apron and moved to answer it. Her...

З життя20 години ago

I’m Sorry for How Things Turned Out

“I’m sorry it’s come to this,” I muttered under my breath. “Richard, are you absolutely sure youve packed everything? Should...

ВСІ ПРАВА НА МАТЕРІАЛИ РОЗМІЩЕНІ НА САЙТІ ІЗ ПОСИЛАННЯМ НА ЗОВНІШНІ ДЖЕРЕЛА НАЛЕЖАТЬ ЇХНІМ АВТОРАМ.