Connect with us

З життя

Кіт врятував господиню, що поспішала на роботу.

Published

on

Кіт допоміг господарці, яка запізнювалася на роботу.

Цю кумедну історію про свого кота розповіла мені колишня колега. У неї вдома живе великий білий красень, що відрізняється неабияким розумом та кмітливістю.

Розповідати про свого улюбленця господарка може дуже довго, а мені завжди цікаво слухати і ще раз дивуватися, наскільки ж розумні все-таки наші хатні тварини.

І от, каже мені приятелька, трапилася з нею нещодавно дивовижна подія, після чого вона ще більше зауважала свого кота.

Зранку вона прокидається і з жахом розуміє, що проспала на роботу.

Будильник з якихось причин не задзвонив вчасно, а до початку робочого дня залишилося лише 20 хвилин.

А треба ще одягнутися, нафарбуватись, поснідати, добратися до роботи.

І от носиться вона по квартирі, однією рукою плаття натягує, а іншою волосся розчісує.

Жаліється, охкає, засмучується, як їй зараз від начальника буде догана за запізнення.

І тут помічає, що її кіт сидить на ліжку і уважно за нею спостерігає.

Прямо головою водить туди-сюди, дивлячись на її ранкову істерику.

На секунду вона зупиняється, розуміє, що їй ще й кота треба нагодувати. Біжить на кухню і швидко насипає йому повну миску корму.

Ех, з собою вже не встигаю взяти обід, з сумом каже сама собі і рушає в ванну фарбувати вії.

І раптом, дивлячись у дзеркало, вона бачить, як її кіт починає бігати туди-сюди з кухні в коридор.

Відволікаючись на кілька секунд від нанесення макіяжу, вона спостерігає за своїм улюбленцем.

А він біжить до її сумки, що стоїть біля вхідних дверей, суне туди голову і повертається на кухню. І так повторюється декілька разів.

Нічого не зрозумівши в поведінці свого кота, вона швидко закінчує збиратися, накидає на себе верхній одяг, хапає сумку і вибігає на вулицю.

Як не дивно, але в той день начальник її не сварив, ніби сам запізнився або ще щось.

Робочий день до обіду у колеги пройшов нормально, в звичайному режимі.

Але коли настав час перерви, вона згадала, що нічого не взяла з дому перекусити.

Треба було піти в найближчий магазин за йогуртом і булочкою.

Вона взяла свою сумку, пошукала в ній гаманець, перевіряючи чи не забула його в ранковій метушні. І зненацька натрапила на щось дрібне, розсипане по дну її сумки.

Яким же було її здивування, коли на стіл разом з ключами і помадою впали грудочки сухого котячого корму.

Спершу моя приятелька й не зрозуміла, як це опинилося в її сумці. але потім пригадала дивну ранкову поведінку свого кота.

Він бігав з кухні в коридор до її сумки не просто так. Він клав їй обід на роботу.

Видно розумне створіння зрозуміло, що господарка сама не встигає приготувати і взяти з собою перекус, ось і подбало про улюблену людину, як змогло.

Ну і як після цього не визнати, що наші домашні улюбленці все розуміють і в скрутну хвилину обов’язково прийдуть на допомогу.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

один × 5 =

Також цікаво:

З життя3 хвилини ago

Як повернути ключі, щоб закінчити вторгнення в мою сім’ю?

У невеличкому містечку під Черкасами, де ранкові роси сяють на зелених галявинах, моє, здавалося б, щасливе життя перетворилося на щоденний...

З життя4 хвилини ago

Буря в душі за тихою чашкою чаю на кухні

Сиджу на кухні й, як завжди, мовчки п’ю чай — але всередині мене бушує шторм. У маленькому містечку під Києвом,...

З життя25 хвилин ago

Я стала невільницею в родині чоловіка: моя історія про те, як потрапила в скрутне становище

Колись давно, у глухому селі під Житомиром, де вітер розносить запах свіжого сіна, моє життя, що почалося з кохання, перетворилося...

З життя44 хвилини ago

Продірявлені шкарпетки мого сина

**Дірчасті шкарпетки мого сина** Коли мій син Олег із невісткою Соломією прийшли до мене на вечерю, я, як завжди, накрила...

З життя50 хвилин ago

«Моє рішення про дідуся розриває серце, як подряпини котів на душі»

«У мене так коти душу гризуть» — моє рішення щодо дідуся розриває мені серце У невеликому містечку під Львовом, де...

З життя57 хвилин ago

Шкарпетки с дірками у мого сина

Коли мій син Тарас з невісткою Соломією прийшли до мене на вечерю, я, як завжди, накрила стіл, наче на свято:...

З життя59 хвилин ago

Твої слова змінили моє життя, навіть коли ти була втомлена

У маленькому містечку під Києвом, де вечірні ліхтарі розливають м’яке світло на старі вулички, моє життя, здавалося таке спокійне, раптом...

З життя1 годину ago

Всередині мене буря, поки я мовчки сиджу на кухні з чаєм

Сиджу на кухні і, як завжди, мовчки п’ю чай — але всередині мене бушує шторм. У невеликому містечку під Львовом,...