Connect with us

З життя

Кіт врятував господиню від запізнення на роботу.

Published

on

Кіт допоміг господині, яка запізнювалася на роботу.

Цю кумедну історію про свого кота розповіла мені колишня колега. У неї вдома мешкає величезний білий красень, особливо розумний та винахідливий.

Розповідати про свого улюбленця господиня може безкінечно, а мені завжди цікаво слухати і дивуватися, наскільки ж розумні наші домашні тварини.

І ось, каже мені приятелька, стався з нею нещодавно дивовижний випадок, після якого вона ще більше зауважила свого котика.

Вранці прокидається вона і з жахом розуміє, що проспала на роботу.

Будильник чомусь не зазвонив вчасно, а до початку робочого дня залишилося лише 20 хвилин.

А треба ще й одягнутися – нафарбуватися, поснідати, добратися до офісу.

І ось носиться вона по квартирі, однією рукою сукню натягує, другою волосся розчісує.

Жаліється, охає, переймається, як їй тепер від начальника дістанеться за запізнення.

І тут помічає вона, що її кіт сидить на ліжку і уважно за нею спостерігає.

Прямо головою водить з боку на бік, спостерігаючи за її ранковою панікою.

На хвильку вона зупиняється, розуміє, що їй ще й кота треба нагодувати. Біжить на кухню і швидко насипає йому повну миску корму.

Ех, із собою вже не встигаю взяти обід, з сумом каже сама собі і поспішає у ванну фарбувати вії.

І тоді, дивлячись у дзеркало, бачить вона, що її кіт починає бігати туди-сюди з кухні в коридор.

На мить відволікшись від нанесення макіяжу, вона декілька секунд спостерігає за своїм улюбленцем.

А він біжить до її сумки, що стоїть біля вхідних дверей, сує туди голову і повертається назад на кухню. І так повторюється кілька разів.

Нічого не зрозумівши в поведінці свого кота, вона швидко закінчує збиратися, натягує верхній одяг, бере сумку і вибігає на вулицю.

Як не дивно, але того дня начальник її не сварив, наче сам запізнився чи ще щось.

Робочий день до обіду у колеги пройшов нормально, в звичному робочому режимі.

Але коли прийшов час перерви, вона згадала, що нічого не взяла з собою з дому перекусити.

Треба було сходити в найближчу крамницю за йогуртом та булкою.

Вона взяла свою сумку, пошукала в ній гаманець, перевіряючи, чи не забула його в ранковій метушні. І раптом натрапила на щось дрібне, розсипане по дну її торбинки.

Яким же було її здивування, коли на стіл разом із ключами та помадою впали грудочки сухого котячого корму.

Спочатку моя приятелька і не зрозуміла, як це опинилося у її сумці, але потім згадала дивну ранкову поведінку свого кота.

Він бігав з кухні в коридор до її ридикюля не просто так. Він поклав їй обід на роботу.

Вочевидь розумна тварина зрозуміла, що господиня сама не встигає приготувати і взяти з собою перекус, тож подбала про улюблену людину, як могла.

Ну і як після такого не визнати, що наші домашні тварини все розуміють і в складний момент обов’язково прийдуть на допомогу.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

2 × 5 =

Також цікаво:

З життя2 хвилини ago

Урок жизни: выписавшись из больницы, я столкнулась с жестокой реальностью

В тихом посёлке под Владивостоком, где старые деревянные дома помнят смех и слёзы многих поколений, моя жизнь, отданная детям, обернулась...

З життя5 хвилин ago

Я переехала ради внучек, но мой дом захвачен: у меня нет пространства.

В тихом городке под Екатеринбургом, где пятиэтажки помнят ещё советские времена, моя жизнь, наполненная заботой о семье, вдруг превратилась в...

З життя31 хвилина ago

Выписка из больницы обернулась жестоким уроком: почему я не могу жить одна

Выписали меня из больницы со словами, что одной мне не выжить – судьба преподала мне горький урок. В глухом селе...

З життя33 хвилини ago

Сестра вновь в моей жизни спустя двадцать лет молчания: что делать?

Мы с сестрой не общались больше двадцати лет. А теперь она просит переехать ко мне… Я не знаю, как поступить....

З життя34 хвилини ago

Семья забыла про мой день рождения: я ожидала всё, кроме этого

В тихом городке на берегу Волги, где деревянные дома хранят тепло семейных традиций, мой сороковой день рождения, который должен был...

З життя35 хвилин ago

Бабушки на йоге: как я осталась одна без поддержки детей

Сегодня снова пишу в дневник, потому что больше некому выслушать. Живу я в тихом городке под Ярославлем, где все знают...

З життя40 хвилин ago

Муж вернулся и потребовал развода: я вспомнила совет мамы

В маленьком городке на севере России, где долгие зимы наполнены тишиной, а семейные драмы разыгрываются за плотными шторами, моя жизнь...

З життя59 хвилин ago

Мой день рождения, забытый мужем и сыновьями: такой неожиданный сюрприз!

Сегодня, 5 октября, мой сорокалетний юбилей должен был стать особенным. Но вместо радости — только горечь. Мы живём в маленьком...