Connect with us

З життя

Когда родной человек в беде: Почему рука помощи не протягивается?

Published

on

Почему, когда тёща слегла, я не в силах даже воды ей подать

Думаете, знаете все байки о злых свекровях? Моя история переплюнет любой анекдот. Эта женщина превратила мои будни в бесконечный сериал, где я — загнанная героиня, вынужденная двадцать лет изображать идеальную невестку, глотая оскорбления и едкие замечания. И вот, когда казалось, жить стало чуть легче, судьба подкинула новую проверку — у неё инсульт.

А теперь представьте: от меня ждут, что брошу работу, оставлю своих малышей и стану круглосуточной сиделкой — кормить с ложечки, менять памперсы и убаюкивать. Обязана, мол. Но не могу. Не хочу. И дело не только в том, что я десять лет пробивалась до должности старшего бухгалтера, а дома ждут двойняшки. Дело в другом.

Не забуду, как она явилась на нашу с Сергеем свадьбу, приведя его бывшую однокурсницу Алёнку. Чуть со стыда не провалилась сквозь пол ресторана. Как шептала моим детям, что папа «исправит ошибку» и найдёт «нормальную маму». Как за глаза твердила соседкам, что я безрукая халтурщица, хотя это я тянула ипотеку, пока её сынок «искал себя» в бесконечных хобби.

Теперь же, по её логике, я должна «вернуть добро» за «помощь с внуками». Хотите правду? Её помощь — это крики, когда малыш плакал: «Сама виновата! Надо было давать фенхель, а не эту химию!» И стояние у плиты с критикой: «У Наташки из 45-й квартиры борщ прозрачный, а у тебя — помои».

Позвонила её дочери Лизке — та живёт в Питере, двое детей-школьников. Даже не перезвонила. Словно не её мать в больнице. А я, с моими трёхлетками, должна бросить всё? Только потому, что я «семья»?

Сергей, как водится, на её стороне. У неё талант — вертеть им, как хочет. Объясняла, кричала, плакала — бесполезно. Сказал: «Не будешь ухаживать — развод и дети останутся со мной». После двенадцати лет брака.

Моя мама, ангел во плоти, уговаривает: «Потерпи, дочка, бог терпел и нам велел». Но я больше не могу. Не хочу сдерживать ярость, глядя на ту, что двадцать лет травила меня, как крысу.

И не смейте называть меня бесчувственной. Я носила суп одинокой соседке Клавдии Петровне, когда та сломала ногу. А этой… Не смогу. Знаю — сорвусь, накричу, выплесну всю горечь, что копилась с тех пор, как она «случайно» вылила мой свадебный торт на пол.

Скажите — разве это справедливо? Человек, гробивший чужие жизни, теперь требует, чтобы жертва стала его спасителем?

Не смогу. Не стану. А осуждающие пусть сами возьмут к себе таких «родственников» — проверят свою святость на прочность.

И напоследок — тем, кто ещё станет свекровью. Запомните: ваша невестка — не служанка. И когда-нибудь вам понадобится не просто её прощение, а глоток воды в дрожащих руках. Учтите это. Пока не стало поздно.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

5 × 5 =

Також цікаво:

З життя12 секунд ago

Я принесла сину домашню їжу, але він зачинив двері переді мною — вплинула його дружина

Я прийшла до сина з домашньою їжею о сьомій ранку, а він захлопнув двері прямо перед моїм носом. Я впевнена...

З життя46 секунд ago

Зрада онлайн: таємниця родички

Зрада в мережі: таємниця невістки Мене звати Оксана, і моє сердце розривається від болю. У нашому затишному містечку над Дніпром...

З життя58 хвилин ago

Свекровь вирішила встановлювати правила в моєму домі, але я показала, хто тут головна

Щоденник Так склалося, що довелося впустити до своєї оселі свекруху. Не тому, що цього хотіла. Просто чоловік у мене золотий...

З життя59 хвилин ago

Я принесла сніданок, але син затряс дверима — дружина знову вплинула на нього

Колись у світанку, о сьомій годині ранку, я прийшла до сина з домашньою їжею, а він захлопнув двері перед моїм...

З життя1 годину ago

Свекруха вирішила диктувати свої правила в моєму домі. Я нагадала їй, хто тут господиня

Колись моя свекруха вирішила, що саме вона буде встановлювати порядки у МОЄМУ домі. Та я нагадала їй, хто тут справжня...

З життя2 години ago

Мені 62, йому 68. Ми розлучаємось після 35 років шлюбу…

Мені 62, йому 68. Ми розлучаємось… Після 35 років шлюбу Звати мене Соломія Павлівна, мені шістдесят два. Моєму чоловіковому Євгену...

З життя3 години ago

Сім ранку, домашня їжа і зачинили двері: чому я впевнена в ролі невістки?

Сьогодні вранці я прийшла до сина з домашньою їжею о сьомій годині, а він захлопнув двері перед моїм носом. Я...

З життя4 години ago

Свекруха грається з дитиною, а я лишаюсь з хатніми справами та посмішкою

Свекруха приходить, пограється з дитиною — та й іде задоволена. А я — готуй, прибирай, усміхайся… Коли я прочитала статтю...